Питання проведення виборів в Україні залишається однією з найбільш обговорюваних тем, попри триваючі бойові дії та серйозні безпекові ризики. Хоча конституційні строки повноважень президента й парламенту формально вичерпані, безпековий чинник залишається визначальним. Будь-які спроби Росії просувати ідеї так званого "зовнішнього управління" під егідою ООН розцінюються як елемент гібридної війни.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів виконавчий директор Інститут світової політики Євген Магда.
За словами експерта, тема виборів періодично виникає через потребу підтвердження легітимності влади в очах західних партнерів, для яких демократичні процедури є фундаментальними. Водночас в українських реаліях вибори — це не лише бюлетень у скриньці, а насамперед питання національної безпеки.
"Конституція передбачає інший термін повноважень і президента, і парламенту, і далеко не всі, тим більше наші вороги, критики, опоненти намагаються це усвідомити і, так би мовити, зрозуміти. Ну і ще один фактор — абсолютно зрозуміло, що вибори є "священною коровою" для наших західних партнерів. Але ми маємо розуміти, що вибори — це не просто прийти на дільницю і кинути бюлетень. Ні, це ще й визнання світовою спільнотою, у всякому разі демократичною її частиною", — зазначив Магда.
Політолог підкреслив, що Росія в будь-якому разі не визнає українських виборів, навіть якщо вони формально відповідатимуть усім демократичним процедурам. Адже її мета — не стандарти демократії, а дестабілізація української держави. Тому орієнтуватися на реакцію Москви, на його думку, безглуздо.
Він наголосив, що попри заяви російських посадовців, щодо нібито готовності Москви гарантувати безпеку під час голосування або запровадити "зовнішнє управління", справжня мета Кремля залишається незмінною — підрив суверенітету та знищення суб'єктності України.
"Це насправді не біла гарячка — ми маємо це усвідомлювати. Це їхня послідовна принципова позиція. "Зовнішнє управління" навіть під егідою Організації Об'єднаних Націй — це фактично знищення української зовнішньополітичної суб'єктності. Росію просто, як у казці про сирен, не треба слухати — треба заліпляти вуха чим завгодно і не слухати їх узагалі", — наголосив політолог.
Він також звернув увагу на суспільні настрої. За його словами, різка зміна громадської думки є малоймовірною: якщо нині, за опитуваннями, близько 90% громадян виступають проти виборів під час війни, то кардинальний розворот позиції за два місяці виглядає нереалістичним.
Експерт підкреслив, що доки триває війна, жодних загальнонаціональних виборів в Україні бути не може. Причина полягає не лише у правових обмеженнях воєнного стану, а й у практичних аспектах — безпеці громадян, стані реєстрів виборців, можливості участі військових і мільйонів українців за кордоном.
"Електоральне поле, яке було до 24 лютого 2022 року, і електоральне поле, яке є сьогодні, 16 лютого 2026 року, — це абсолютно різні речі. Скільки людей перебуває за кордоном? Скільки людей загинуло. Ми повинні усвідомлювати, що наші реєстри виборців перебувають у напівзруйнованому стані. Доки українська влада думатиме про вибори, про збереження себе біля владного стерна, а не про успіх у боротьбі з Росією, Росія буде використовувати це у власних інтересах", — сказав він.
"Апостроф" повідомляв, що президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна готова провести вибори за умови двомісячного припинення вогню, а також запропонував Росії аналогічне перемир’я для проведення виборів у себе.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що готовий провести вибори, однак лише за умови припинення вогню та отримання чітких гарантій безпеки для держави.
Експерт з конституційного права Центру політико-правових реформ Андрій Магера в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів, що проведення виборів президента України під час дії воєнного стану неможливе згідно з Конституцією та Законом про правовий режим воєнного стану. Стаття 38 Конституції прямо відносить виборчі права до тих, що обмежуються в умовах воєнного чи надзвичайного стану, а безпека є безумовною передумовою для будь-якого голосування
Проведення виборів під час війни або одразу після її завершення може стати серйозним ризиком для внутрішньої стабільності та зіграти на руку Росії.
