Проведення виборів президента України під час дії воєнного стану неможливе згідно з Конституцією та Законом про правовий режим воєнного стану. Стаття 38 Конституції прямо відносить виборчі права до тих, що обмежуються в умовах воєнного чи надзвичайного стану, а безпека є безумовною передумовою для будь-якого голосування.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів експерт з конституційного права Центру політико-правових реформ Андрій Магера.
За його словами, закон про правовий режим воєнного стану ґрунтується на нормах Конституції, які забороняють проведення виборів та референдумів у період обмеження прав і свобод.
"Відповідно до закону про правовий режим воєнного стану, під час дії воєнного стану жодних виборів в Україні неможливо проводити. Але, знову ж таки, це не фантазія самого закону, адже він ґрунтується на положеннях Конституції України. Під час дії воєнного чи надзвичайного стану жодних виборів чи референдумів в Україні бути не може", — пояснив Магера.
Він наголосив, що основною передумовою для виборів є безпека: припинення бойових дій, активна та пасивна безпека, розмінування територій, гарантія права громадян на пересування, збори та свободу слова.
Експерт підкреслив, що поняття безпеки є комплексним і включає не лише припинення обстрілів, а й повне розмінування територій. Без цього виборчий процес може перетворитися на трагедію для кандидатів та членів комісій.
"Я безпеку би розподіляв на два компоненти: активну і пасивну безпеку. Активна безпека — це коли над головами українців не літають ракети, безпілотники. Під пасивною безпекою я розумію розмінування території. Уявіть гіпотетично виборчий процес: пішли кандидати зустрічатися з виборцями і натрапляють на міни", — зауважив він.
Андрій Магера також додав, що проведення виборів без дотримання цих умов поставить під сумнів їхнє визнання міжнародною спільнотою:
"Це виклики величезні, адже їх мають визнати не лише українське суспільство, але й міжнародна спільнота. Якщо цього не буде, то ми можемо зайти в гіршу ситуацію, ніж є сьогодні", — сказав він.
Він підкреслив, що після скасування воєнного стану потрібен час на підготовку виборів — експерти називають мінімум три-шість місяців, а сам процес президентських виборів триває 90 днів.
"Можливо, це буде три місяці, ми не знаємо, скільки часу буде на підготовку до виборів. Ну а сам виборчий процес на президентських виборах — це 90 днів. Дійсно, на стадії гіпотетичного виборчого процесу чинного президента будуть певні, я би сказав, переваги. І, можливо, він це, якби знаєте, затримати інших кандидатів за руки, от на старті такої стометрівки і президент побіг першим. Але це не означає, що він з таким уже рівним успіхом зможе добігти до кінця", — наголосив конституціоналіст.
Нагадаємо, раніше в Financial Times писали, що в Україні розпочався процес планування президентських виборів, які планують провести одночасно з референдумом щодо потенційної мирної угоди з Росією. Очікується, що Володимир Зеленський представить відповідний план уже 24 лютого. За попередніми даними, посадовці розглядають можливість організації національного голосування у травні.
Також президент України окремо прокоментував можливість проведення виборів або загальнонаціонального референдуму, наголосивши на пріоритетності безпекових факторів. Попри обговорення конкретних дат у межах міжнародних перемовин, українська сторона наполягає на тому, що будь-яке волевиявлення можливе лише за умови припинення вогню та наявності гарантій безпеки для громадян.
Президент України Володимир Зеленський спростував інформацію про можливе оголошення виборів або референдуму в річницю повномасштабного вторгнення.
