Європа не встигає за швидким розвитком війни з використанням безпілотників і повітряних засобів, а для багатьох країн НАТО відбиття масштабної ракетної атаки Росії може стати серйозним викликом.
Про це заявив президент Латвії Едгарс Рінкевичс в інтерв’ю The Guardian.
За його словами, війна безпілотників в Україні розвивається «блискавичними темпами». Рінкевичс зазначив, що нинішні підходи до підготовки до повітряної війни можуть втратити актуальність уже до середини 2027 року.
Президент Латвії наголосив на серйозних проблемах із протиповітряною, протидроновою та протиракетною обороною не лише в Україні, а й у Європі та країнах НАТО.
На його думку, раптовий російський удар кількома ракетами для багатьох європейських країн сьогодні став би серйозним випробуванням.
Окремою проблемою Рінкевичс назвав затримки з постачанням критично важливих ракет для систем Patriot та інших засобів протиповітряної оборони. США раніше розглядали можливість передачі виробництва Patriot Україні та європейським країнам, однак відповідної угоди наразі не укладено.
За словами латвійського президента, переговори тривають, зокрема щодо технічних питань і ліцензування.
Рінкевичс також заявив, що диверсії, кібератаки та нещодавні інциденти з безпілотниками й ракетами свідчать, на його думку, про випробування Росією готовності європейських країн продовжувати підтримку України.
Водночас президент Латвії виключив імовірність конвенційного військового вторгнення Росії, однак закликав зберігати пильність щодо інших можливих сценаріїв.
Він також припустив, що після місцевих виборів Росія може посилити мобілізацію, а взимку намагатиметься посилити тиск на фронті в Україні та домогтися скорочення підтримки Києва з боку його партнерів.
Нагадаємо, 15 вересня літаки місії повітряної поліції НАТО збили над Литвою російський безпілотник, який залетів із боку Білорусі. Згодом з’ясувалося, що це був російський дрон «Гербера», який відхилився від курсу.
