Російська влада опинилася перед складним вибором між пошуком шляхів завершення війни та новим витком ескалації. Водночас усередині кремлівських еліт посилюється протистояння між прихильниками продовження бойових дій і тими, хто зацікавлений у поверненні до мирного порядку денного.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів російський політик і громадський діяч Дмитро Гудков.
За його словами, останні удари по території Росії, зокрема по нафтопереробних підприємствах, завдали не лише економічних збитків, а й серйозного удару по іміджу Володимира Путіна як керівника, який нібито гарантує безпеку своїм громадянам.
"Завдано серйозної шкоди, яка показує Путіна як слабкого керівника, нездатного захистити громадян. А для нього лояльність в обмін на безпеку була, так би мовити, головною тезою, і це була головна угода з суспільством, яку він тепер не виконує. І це стало очевидним для всіх, особливо після атаки на нафтопереробний завод у Москві. Далі у Путіна серйозний роздоріжжя. Воно дуже просте. Або він погоджується на якусь мирну угоду, або він йде на новий виток ескалації", — зазначив Гудков.
За словами політика, нині в російській владі сформувалися дві групи впливу. Перша представлена бізнесом, управлінським класом і частиною адміністрації президента, які прагнуть завершення війни, щоб повернути контроль над державою. Інша, навпаки, зацікавлена у продовженні бойових дій, адже саме війна забезпечує їй прибутки та політичний вплив.
На думку Гудкова, хоча Кремль і надалі використовує ядерну риторику як інструмент залякування, реальне застосування тактичної ядерної зброї є малоймовірним через непередбачувані міжнародні наслідки. Він також вважає, що Китай не підтримав би Росію у разі переходу війни до ядерного сценарію, адже Пекін зацікавлений у стабільності світової економіки, а не в глобальному конфлікті.
Гудков не вірить і в можливість масштабної мобілізації в Росії. За його словами, навіть якщо Кремль продовжить набір військових, це буде лише обмежене поповнення втрат, а не мільйонні призови.
"Масова мобілізація нічого не дає. Лише додаткові жертви, а при цьому ти мусиш вивести з ринку мільйон людей. А це означає, що це буде удар по економіці", — пояснив він.
На його думку, значно ймовірнішим сценарієм стане посилення гібридної війни проти європейських країн. Політик припускає, що Росія може вдатися до диверсій проти підприємств оборонно-промислового комплексу, а також до інших прихованих операцій, спрямованих на послаблення підтримки України.
Він підкреслив, що Путіну абсолютно байдуже на Білорусь і самого Лукашенка, так само як і на власні регіони. За його словами, рішення щодо застосування ядерної зброї він ухвалюватиме, виходячи виключно з міркувань особистої безпеки. Гудков вважає, що Лукашенко хитріший за Путіна. Він розуміє, куди рухається ситуація, і, ймовірно, намагався переконати російського президента домовитися про мир, адже усвідомлює: якщо впаде путінський режим, він може стати наступним.
"Лукашенко, найімовірніше, теж думає про себе. І він розуміє, що якщо з Путіним щось трапиться, то, значить, наступним на черзі буде він сам", — сказав Гудков.
Проте, на його думку, переконати Путіна Лукашенко не зможе, адже на російського диктатора щодня тисне його радикальне оточення. Політик додав, що російське суспільство підтримує лише сильного правителя, і щойно Путін продемонструє слабкість, у нього можуть виникнути серйозні внутрішні проблеми, яких він найбільше боїться.
Гудков також переконаний, що не варто очікувати масових протестів у Росії. На його думку, в умовах диктатури громадяни радше обирають пасивне очікування та прихований саботаж, тоді як реальна загроза для Путіна виникне лише тоді, коли він втратить підтримку власного оточення.
"У Путіна проблема буде не з громадянами, у Путіна проблема буде з власним оточенням, яке в якийсь момент може його усунути", — підкреслив політик.
"Апостроф" повідомляв, що окупаційна влада Криму оголосила режим надзвичайної ситуації після кількох тижнів посилених повітряних атак з боку України, повідомляють ЗМІ.
Навесні Україна значно посилила удари по військових і стратегічних об'єктах у районі Москви, через що жителі російської столиці дедалі частіше стикаються з наслідками війни, яку Кремль тривалий час намагався тримати подалі від мегаполіса.
