Росія нарощує виробництво реактивних ударних дронів і розвиває нові платформи, які можуть становити дедалі складнішу ціль для української ППО. Україна працює над дронами-перехоплювачами, але для їхнього масового застосування та насичення ними Сил оборони знадобиться кілька місяців.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів експерт з питань розвитку озброєння та новітніх технологій Богдан Долінце.
За його словами, збільшення частки реактивних дронів у нещодавній атаці є очікуваною тенденцією. Росія працює над масштабуванням виробництва таких засобів ураження та розвиває нові платформи.
Долінце зазначив, що йдеться, зокрема, про реактивні безпілотники "Бандероль", "Гербера-5" та інші розробки, а також про літаки-мішені, які можуть використовуватися для імітації крилатих ракет.
"Щодо зростання кількості реактивних ударних дронів в останній атаці, то це є очікуваним чинником. Ми бачимо, що дійсно ворог на сьогоднішній день докладає всіх зусиль для масштабування виробництва реактивних ударних дронів", — зазначив експерт.
Експерт зазначив, що низка українських виробників уже повідомляє про прогрес у розробці дронів-перехоплювачів. За його словами, окремі випробування можуть завершуватися невдало, однак це не означає зупинки розвитку технології.
Водночас після створення ефективного перехоплювача необхідно ще забезпечити його масове виробництво, підготувати операторів та сформувати практику застосування.
"Ми бачимо, що ціла низка українських виробників заявляє щодо прогресу в частині розробки безпілотників-перехоплювачів, ось і в цілому варто очікувати, що попри точкові невдачі так, що наша дана технологія вже розвивається незалежно від результатів окремо взятого виробу чи окремо взятого виробника", - сказав він.
За словами Долінце, для насичення Сил безпеки та оборони такими засобами йтиметься про тисячі одиниць. Адже російські дрони можуть змінювати маршрути польоту, а одного перехоплювача не завжди достатньо для гарантованого знищення однієї цілі.
Експерт додав, що перші результати від масштабування таких систем можуть з'явитися протягом кількох місяців, тоді як повне насичення ними Сил оборони може зайняти до пів року.
За його словами, окремі російські платформи вже можуть розвивати швидкість до 700–750 км/год. Водночас РФ продовжує вдосконалювати ці засоби, тому в перспективі їхня швидкість може наблизитися до показників звичайних крилатих ракет — близько 800–1000 км/год.
Експерт пояснив, що це створює додаткові труднощі для української протиповітряної оборони. Якщо швидкість таких цілей зростатиме, дрони-перехоплювачі з реактивними двигунами можуть стати недостатньо ефективними, а Україні доведеться розвивати перехоплювачі ракетного типу.
Долінце зазначив, що Росія зберігає значні можливості для проведення масованих атак. Зокрема, противник має запаси ракет Х-101 і продовжує виробляти нові.
Експерт наголосив, що точний задум російського командування невідомий. За його словами, для накопичення та підготовки засобів до масштабного удару РФ зазвичай може знадобитися близько 5–7 днів.
"І вже до такої атаки насправді ворог може бути готовий, що найбільше до найближчих вихідних або там порядка 5–7 днів — зазвичай це той час, який необхідний ворогу для того, щоб накопичити та підготувати до такої атаки", - сказав він.
"Апостроф" повідомляв, що у ніч на 17 вересня Київ зазнав атаки із застосуванням безпілотників і ракет. У кількох районах столиці пошкоджені житлові та нежитлові будівлі, офісне приміщення і склади. Кількість постраждалих зросла до 12 людей, серед них двоє дітей.
