Росія має одну з найпотужніших систем ППО у світі, однак її ефективність суттєво відрізняється залежно від регіону. Захищені об’єкти в Москві та Санкт-Петербурзі перехоплюють понад 80% українських дронів, тоді як інші території залишаються значно вразливішими.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів експерт з питань авіаційного ринку Богдан Долінце.
За його словами, Росія володіє значною кількістю засобів ППО, зокрема комплексами С-400, С-300 та системами "Панцир-С", які спеціалізуються на боротьбі з безпілотниками. Наземні сили також підсилені авіацією. Водночас надійний захист ворог може забезпечити лише для двох ключових міст, тоді як інші регіони та військові об’єкти залишаються вразливими.
"Загалом за різною оцінкою, більше 1000 одиниць комплексів протиповітряної оборони перебуває на озброєнні, з яких щонайменше половина — це комплекси С-400, С-300. Друга важлива складова. Ворог так само має більше 100 комплексів протиповітряної оборони зенітно-ракетних саме для протидії безпілотникам", — зазначив експерт.
Експерт додав, що у випадку атак на найбільш захищені міста рівень перехоплення безпілотників може перевищувати 80%, тоді як на інших об’єктах цей показник суттєво нижчий.
"Якщо ми говоримо про ефективність роботи російської протиповітряної оборони, то ми бачимо, що за різними оцінками, у разі ударів саме по високозахищеним містам відсоток перехоплення може сягати достатньо високого, і це очікувано, це більше 80%. Якщо ми говоримо про атаки по іншим об'єктам, тобто це тилові міста, склади, військово-промислові об'єкти, які не входять до московського або петербурзького регіону, то тут ситуація для ворога значно гірша і за різними оцінками відсоток збиття не перевищує 60–70%", — зазначив Долінце.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Він також зауважив, що Росія продовжує виробництво нових систем ППО, хоча стикається з низкою обмежень. За словами експерта, більшість сучасних комплексів критично залежить від західних комплектуючих, а санкції хоча й ускладнюють постачання, але поки не здатні повністю його заблокувати.
"Росія має на сьогоднішній день спроможності виготовляти нові платформи протиповітряної оборони. Але ті розробки, які на сьогоднішній день використовуються в Росії, Росія має весь комплект технічної документації. Це означає, що відповідні майданчики випуску цих платформ можуть бути, на жаль, розгорнуті і на альтернативних платформах. Заміна на китайські компоненти, вона все ж таки є малоймовірною в зв'язку з і рівнем їх якості", — пояснив він.
Долінце звернув увагу й на практику розміщення систем ППО на дахах житлових та цивільних будівель. На його думку, Кремль традиційно використовує цивільне населення як прикриття та не зважає на потенційні ризики для людей.
"Кремль в принципі завжди прикривався цивільним населенням, і це не виключення. Таким чином ворог намагається все ж таки використовувати цивільних мешканців, щоб у разі ураження чи пошкодження таких комплексів, які знаходяться на дахах, це призвело в тому числі і до жертв серед цивільного населення. Це пряма відповідальність Кремля", — наголосив експерт.
За його словами, розміщення комплексів на висоті дозволяє Росії покращити можливості роботи ППО над містами, однак навіть це не гарантує ефективного виявлення українських безпілотників, які часто рухаються на надмалих висотах.
"Апостроф" повідомляв, що у ніч на 22 червня Москву та область атакували безпілотні літальні апарати. Місцеві жителі масово фіксували прольоти дронів у напрямку російської столиці, після чого у місті та регіоні почала працювати протиповітряна оборона. Інформація про наслідки наразі уточнюється.
Тут варто нагадати, що раніше Генеральний штаб Збройних сил України продемонстрував супутникові знімки, що фіксують наслідки ударів українських дронів по Московському нафтопереробному заводу.
Серія українських ударів далекобійними безпілотниками по об’єктах у глибині російської території свідчить про те, що Росія дедалі гостріше стикається з проблемами, які тривалий час були характерними для України, — обмеженими ресурсами систем протиповітряної оборони. Такого висновку дійшов німецький військовий аналітик і дослідник ракетних технологій Фабіан Гоффман у матеріалі для Missile Matters.
