Президент США Дональд Трамп отримав новий інструмент економічного тиску на Росію, однак його ефективність залежатиме від того, чи скористається він такими повноваженнями. Новий закон про "пекельні санкції" дозволяє Трампу запроваджувати мита до 100% проти країн, які купують російські енергоносії, що безпосередньо зачіпає Китай та Індію.
Про це розповів голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак у програмі "Критичне мислення" на Апостроф TV.
18 вересня Трамп підписав Закон Ліндсі Грема про санкції проти Росії та Ірану. Закон розширює санкції проти Росії, зокрема щодо енергетичного та оборонного секторів, банків, чиновників і так званого тіньового флоту. Водночас документ надає президенту США право запроваджувати мита до 100% проти великих покупців російської нафти та газу.
Нові санкції включають заборону на в'їзд до Сполучених Штатів Америки для Путіна та низки військових чиновників. Їхні активи в Америці також будуть заморожені.
100% мита для покупців російської нафти
Але найцікавіша частина — навіть не про прямі санкції щодо Росії. Закон дозволяє Трампу вводити мита до 100% проти найбільших покупців російської нафти і газу. А це вже вихід у зовсім іншу лігу, бо мова йде про Китай, Індію, - каже Шлінчак.
Тобто можна не забороняти купувати російську нафту напряму. Натомість США можуть зробити так, щоб її покупка для Китаю чи Індії ставала занадто дорогою, адже їхній експорт до США може отримати стовідсоткове мито.
Сам механізм для Трампа точно не новий. Нове інше. Росія, яка досить довго дивним чином уникала тарифних обмежень, тепер нарешті потрапила у конкретний санкційний закон.
За оцінкою Шлінчака, саме тут для Трампа виникає складна ситуація. Якщо використати цей інструмент на повну, ще невідомо, як відреагує нафтовий ринок і скільки після цього буде коштувати пальне для американського виборця.
А якщо не використати, критики одразу спитають, навіщо Конгрес півтора року вигризав ці санкції, якщо Білий дім у вирішальний момент знову не буде дратувати Москву?
Зустріч Трампа з Сі
Інша історія – Китай. Трамп має зустрітися із Сі Цзіньпіном у Білому домі 24 вересня, і питання російської нафти тепер може доповнити традиційний порядок денний американсько-китайських переговорів — торгівлю, технології, чипи та штучний інтелект.
Правда, я зовсім не поспішав би робити висновок, що після підписання закону Трамп наступного ранку прокинеться і одразу вдарить по Китаю стовідсотковими митами. Бо навіщо? Мати палицю, якою можна замахнутися, інколи значно ефективніше, ніж одразу лупити в лоба.
Санкції та мирна угода
Також закон дозволяє президенту повну свободу щодо винятків і надає право припинити санкції після досягнення мирної угоди.
Добре, якщо у Вашингтоні не забувають про мирні переговори, бо якщо санкції можна послабити або зупинити після мирної угоди, то вони автоматично стають предметом торгу. І Москва це прекрасно розуміє.
15 вересня Кремль прямо заявив, що поряд із припиненням ударів по енергетиці хоче ще й скасування міжнародних санкцій проти Росії. А 17 вересня Пєсков додав, що новий американський закон нібито ускладнить мирне врегулювання.
Тобто логіка така: якщо санкції можуть бути зняті в межах домовленості, то навіщо поспішати? Москва може тягнути переговори і щоразу пояснювати Трампу, що нові санкції будуть просто відсувати мир. А вибори до Конгресу дедалі ближче. І у Трампа теж починає підгорати. Бо ціни на пальне рейтингів точно не додають.
Удари України по російській нафтопереробці
Шлінчак зазначає, що саме тому Трамп уже публічно просить Україну менше бити по російській нафтопереробці і пов'язує глобальний дефіцит дизелю з війною між Росією та Україною. Середня ціна дизелю в США вперше перевищила 6 доларів за галон.
Тобто, з одного боку, Трамп отримує закон, який має ще сильніше вдарити по російських енергетичних доходах, а буквально за декілька днів до цього сам просить Україну менше бити по російській нафтопереробці, бо, мовляв, американському виборцю вже боляче дивитися на ціну дизелю, і він не хоче особливо слідкувати за геополітикою.
Близький Схід та проблема нафти
Шлінчак називає ще одну проблему: через війну на Близькому Сході російську нафту зараз складніше замінити.
Нинішня війна на Близькому Сході робить російську нафту практично безальтернативною. І отут стає зрозуміло, чому значна частина демократів голосувала проти, бо вони побачили в законі ще один величезний тарифний інструмент в руках Трампа.
Лідер демократів у Палаті представників Хакім Джефріс зазначив, що лазівок у законі стільки, що санкції, які реально болітимуть Росії, Трамп може і не застосувати. Зате право вводити нові тарифи у нього залишається.
Тобто, суперечки не про те, чи треба тиснути на Москву, а про те, хто саме і як триматиме руку на "санкційному рубильнику" Трампа.
Тому кийок Трампа тепер справді є, причому такий, яким можна одночасно тиснути на російські нафтові доходи, торгуватися з Китаєм, лякати Індію і пояснювати американському виборцю, що він нібито робить усе можливе, щоб закінчити війну. Питання лише в тому, що Трамп любить більше: бити кийком чи далі торгуватися?
Нагадаємо, що Дональд Трамп заявив, що Росія втратила контроль над своїм виробництвом дизельного палива через війну з Україною.
