Росія продовжує розвивати ударні безпілотники тактичної ланки, оснащуючи їх елементами штучного інтелекту та засобами, які дозволяють працювати більш автономно. Такі технології вже використовують у серійних зразках озброєння, а їхнє подальше поширення може суттєво розширити географію застосування дронів.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів оглядач порталу "Мілітарний" Вадим Кушніков.
За його словами, йдеться про подальший розвиток ударних безпілотників, які можуть отримувати додаткове комп'ютерне обладнання та технології з елементами штучного інтелекту. Це, зокрема, підвищує їхню автономність і зменшує залежність від оператора.
Експерт наголосив, що подібні технології вже проходять випробування на полі бою. За його словами, окремі безпілотники можуть працювати в автоматизованому режимі навіть після втрати зв'язку з оператором.
"Розвиток нам подібних технологій показує, що при збереженні подібних темпів вони якраз і вийдуть на перше місце в досить короткій перспективі. Мова йде про терміни від 6 місяців до 9 і ми можемо побачити, що з продовженням бойових дій в 27 році подібні технології, вони будуть домінувати на полі бою", — підкреслив оглядач.
За словами експерта, елементи штучного інтелекту вже використовують у серійних зразках озброєння. Зокрема, російські військові інтегрують такі рішення як в ударні засоби тактичної ланки, так і в далекобійні дрони.
"Подібні рішення, які мають елементи штучного інтелекту, вони активно використовуються в тому числі в серійних зразках озброєння і, на жаль, росіяни так само активно продовжують свої експерименти", — сказав Кушніков.
Кушніков зауважив, що ворог уже впроваджує елементи штучного інтелекту у серійні зразки озброєння, зокрема й у далекобійні ударні БПЛА типу "Герань-2".
"Подібні рішення, які мають елементи штучного інтелекту, вони активно використовуються в тому числі в серійних зразках озброєння і, на жаль, росіяни так само активно продовжують свої експерименти та імплементують їх як в ударні засоби тактичної ланки, так і безпосередньо ми бачимо їх у літ файдронах, таких як Герань-2, ми це бачили, починаючи з 2025 року, де ворог використовує саме елементи до наведення, базуючись на штучному інтелекті для ударів по цивільній інфраструктурі та об'єктам критичної інфраструктури", — розповів спікер.
Окремою загрозою, за його словами, є використання дронів-носіїв та дронів-маток, які можуть доставляти менші безпілотники на більшу відстань. Це дозволяє розширювати географію застосування такого озброєння.
Кушніков зазначив, що випадки використання подібних систем уже фіксувалися, зокрема під час атак на Київ. Водночас він наголосив, що наразі така практика ще не стала масовою.
За словами експерта, російські війська використовують дрони зі штучним інтелектом як для ураження української логістики, так і для ударів по цивільному населенню.
"Ми вже фіксували випадки застосування дронів-маток, дронів-носіїв, саме епізодів, і це значно розширює можливості ворога щодо географії застосування даного типу озброєння. І якщо ми подивимося на відомі випадки, то в тому числі ворог використовував їх для ударів проти Києва. На сьогоднішній момент, на жаль, це вже є такою доволі розгруженою практикою, хоча вона ще не є масовою", — заявив експерт.
За словами оглядача, автономізація безпілотників може зменшувати їхню вразливість до засобів радіоелектронної боротьби. Якщо оператор втрачає зв'язок із дроном, той може перейти в автоматизований режим роботи.
Він повідомив, що одним зі способів протидії таким безпілотникам залишається фізичне знищення. Для цього можуть використовуватися стрілецька зброя, автоматизовані турелі та інші засоби кінетичного перехоплення.
"Апостроф" повідомляв, що OSINT-дослідник Monstas опублікував орієнтовну карту Mesh-зв’язку, який, за його оцінкою, може використовуватися для керування російськими дронами. На карті позначені зони покриття ретрансляторів радіусом до 150 км.
