В Україні розпочався процес планування президентських виборів, які планують провести одночасно з референдумом щодо потенційної мирної угоди з Росією. Очікується, що Володимир Зеленський представить відповідний план уже 24 лютого. За попередніми даними, посадовці розглядають можливість організації національного голосування у травні.
Про це повідомляє видання Financial Times, посилаючись на інформацію від українських, європейських та західних чиновників, залучених до процесу підготовки.
Згідно з даними медіа, питання майбутньої мирної угоди, яка зараз є предметом обговорення між українськими та американськими перемовниками, має бути винесене на розгляд громадян. Як зазначає Financial Times:
"Україна почала планувати президентські вибори разом з референдумом щодо можливої мирної угоди з Росією".
Такий підхід передбачає, що українські виборці зможуть одночасно висловити позицію щодо умов миру та обрати главу держави. В агентстві Reuters також підтвердили, що згідно з рамковою угодою "будь-яка мирна угода буде винесена на референдум українськими виборцями, які одночасно голосуватимуть на національних виборах".
Наразі триває етап планування, а офіційне оголошення деталей стратегії проведення виборів та референдуму заплановане на другу річницю повномасштабного вторгнення.
Вибори та референдум в Україні: що відомо
Раніше "Апостроф" писав, що майбутня мирна угода, що складається з двадцяти пунктів, буде представлена на затвердження Верховній Раді або винесена на всенародне голосування. Окрім цього, влада розглядає можливість суміщення референдуму щодо схвалення документа з проведенням загальнонаціональних виборів.
Також у Києві відбулася зустріч із радниками з питань національної безпеки 15 країн та представниками європейських інституцій. Голова фракції "Слуга Народу" Давид Арахамія заявив, що Україна розглядає проведення президентських виборів одночасно з референдумом про мирну угоду, передавав "Апостроф".
Президент України під час розмови з журналістами розповів про своє ставлення до засідання робочої групи щодо можливих повоєнних виборів та проведення референдуму, наголосивши, що першочерговою умовою для будь-якого волевиявлення громадян є безпека.
Натомість Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів дослідження щодо ставлення громадян до голосування онлайн, використавши два підходи. Для збереження динаміки попередніх років половині респондентів ставили запитання з пропозицією обрати між двома твердженнями (варіант А), а іншій половині — пряме запитання про позитивне чи негативне ставлення (варіант Б). Результати за варіантом Б показали, що 60% українців негативно ставляться до ідеї онлайн-голосування, тоді як позитивно — лише 35%. У варіанті А, де респондентам надавали додаткові пояснення, 71% опитаних обрали твердження, що така система створює ризики фальсифікацій.
Проте для напрацювання законодавчої бази щодо проведення виборів в умовах воєнного стану в парламенті все ж створили сім профільних підгруп.
