Україна та Угорщина знову опинилися у складній ситуації у двосторонніх відносинах через відсутність прогресу у виконанні домовленостей робочої групи. Йдеться, зокрема, про 11 пунктів, які стосуються освітніх прав угорської національної спільноти та використання угорської мови на Закарпатті.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів голова Альянсу національних спільнот "Європейська коаліція", депутат Закарпатської обласної ради Роланд Цебер.
За його словами, нинішню політику уряду Петера Мадяра не варто повністю порівнювати з політикою попереднього уряду Віктора Орбана. Він зазначив, що після приходу нового уряду відбулися певні позитивні зміни у відносинах з Україною.
"Хочу наголосити, що уже уряд Петера Мадяра, вони розблокували для нас дуже життєво важливі демонстрації мільярдів євро, тому що це потрібно для нашої економіки, для заробітних плат, освітнім, соціальним сферам, військовим і так далі. Вони відкрили кластер для вступу в Європейський Союз для євроінтеграційних кроків. Також вирішилося питання щодо грошей у Східбанку, які незаконно були арештовані урядом і представниками правоохоронних органів Угорщини", — підкреслив Цебер.
Водночас, за словами депутата, між країнами залишається низка неврегульованих питань. Для їхнього вирішення була створена українсько-угорська робоча група, до якої увійшли представники українського уряду, МЗС, Міністерства освіти, Верховної Ради та органів місцевого самоврядування Закарпаття.
Він повідомив, що сторони вже провели кілька раундів консультацій. Однак, за його словами, переговори фактично зупинилися навколо 11 пунктів, які стосуються передусім освітньої сфери.
"Угорська сторона навіть тоді наголошувала, що не потрібно якісь нові питання розглядати, потрібно виконати ті, скажімо вже так, домовленості, які взяла на себе українська сторона. Так от угорська сторона наголошувала, що потрібно, скажімо так, рухатись по тим пунктам, які взяла на себе українська сторона і поки що не виконала. І тому зайшли знову в глухий кут ці питання, тому що зупинились на цих пунктах, так званих 11 пунктах, які, в принципі, і хотів уряд Орбана нам нав'язати", — зауважив депутат Закарпатської облради.
Цебер зазначив, що йдеться про питання вивчення угорської мови та викладання у закладах освіти Закарпатської області. Для виконання частини домовленостей, за його словами, необхідні зміни до українського законодавства.
"Це 11 пунктів, які стосуються в основному освітніх питань, щодо освітніх питань, щодо вивчення мови і викладання в закладах освіти Закарпатській області. І умови угорської сторони заключаються в тому, що потрібно не просто якісь там норми міняти, а потрібно робити зміни в законах України", — пояснив спікер.
За словами Цебера, зміни мають пройти консультаційні ради та комітети Верховної Ради, після чого їх можуть винести на розгляд парламенту. Тому, наголосив він, цей процес не може бути завершений за кілька днів.
Водночас представник Закарпатської обласної ради звернув увагу на недостатню публічність переговорів. За його словами, українське суспільство не має чіткої інформації про те, про що саме домовилася робоча група та які умови висуває угорська сторона.
Він припустив, що через відсутність прогресу у виконанні домовленостей окремі питання двосторонньої співпраці, зокрема енергетичні, можуть залишатися на паузі. Водночас Цебер наголосив на необхідності дипломатичного діалогу та пошуку компромісів.
"Щодо енергетичних таких питань, я думаю також, допоки взагалі не вирішите ці питання на цьому високому рівні, які макро чи питання, які стосуються там інших там охорони здоров'я, соціальної сфери, економічної і вони будуть пока на паузі. Я так припускаю, але на жаль, так буде, думаю", — зазначив він.
Цебер пояснив, що українська сторона раніше неодноразово запрошувала угорського прем'єра до Києва. Водночас, за його словами, для зустрічі лідерів двох країн бажано спочатку досягти конкретних результатів на рівні робочих груп.
"Апостроф" повідомляв, що Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що його країна отримала від України запрошення приєднатися до започаткованої нової ініціативи регіональної співпраці під назвою "Карпатська вісімка" (C8), однак Будапешт відмовився.
