14 вересня — Воздвиження Чесного Хреста: історія свята, традиції та прикмети

У понеділок, 14 вересня, Православна Церква України відзначає одне з дванадцяти найбільших свят церковного року — Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього. Цього дня християни вшановують Хрест як символ жертовної любові Ісуса Христа та згадують його віднайдення в Єрусалимі.

14 вересня також є днем суворого посту. ПЦУ відносить Воздвиження до одноденних постів незалежно від того, на який день тижня припадає свято.

"Апостроф" розповідає, як було знайдено Хрест Господній, яке значення має свято для християн, а також які народні традиції, прикмети та заборони пов'язували з 14 вересня.

Історія свята Воздвиження Чесного Хреста

Історія Воздвиження пов'язана з однією з найвідоміших подій раннього християнства — віднайденням Хреста, на якому, за християнською традицією, був розіп'ятий Ісус Христос.

Після розп'яття Христа місце Його смерті та поховання поступово опинилося під новими спорудами. За переказом, римський імператор Адріан наказав звести на Голгофі язичницькі святилища, а місце Гробу Господнього опинилося під насипом.

Через кілька століть християнство отримало свободу в Римській імперії. Імператор Костянтин Великий почав будувати християнські храми в Єрусалимі, а його мати, рівноапостольна Олена, вирушила до Святої Землі.

Саме їй церковне передання приписує організацію пошуків Хреста Господнього.

За переказом, після розкопок неподалік Голгофи було знайдено три хрести. Постало питання, який із них є тим самим Хрестом Спасителя.

Тоді, за церковною традицією, єрусалимський єпископ Макарій запропонував принести хрести до тяжкохворої жінки. Два перші не дали результату, а після дотику третього хреста жінка одужала. Так християни впізнали Животворче Древо.

Історично віднайдення Хреста датують приблизно 326 роком, хоча точних історичних свідчень про сам момент пошуку збереглося небагато.

Після цього в Єрусалимі розпочалося будівництво великого храмового комплексу на місці Голгофи та Гробу Господнього. Храм Воскресіння Христового освятили 13 вересня 335 року.

Наступного дня, 14 вересня, відбулося урочисте піднесення — Воздвиження — знайденого Хреста перед народом. Саме ця подія стала основою свята, яке згодом поширилося далеко за межами Єрусалима. 

Для християн Хрест — це не просто історична реліквія та не символ покарання. За словами Предстоятеля ПЦУ митрополита Епіфанія, Церква прославляє Хрест не як знаряддя страти, а як знак жертовної любові Христа, Який віддав на ньому життя заради спасіння людства. Саме тому в назві свята звучить слово «Животворчий» — той, хто дає життя.

Поступово сформувалася традиція урочисто піднімати Хрест перед вірянами та поклонятися йому. Приблизно з VII століття Воздвиження вже остаточно сформувалося як окреме свято. У православній традиції Воздвиження належить до дванадцяти найбільших свят церковного року.

Народні традиції 14 вересня

В Україні Воздвиження здавна було не лише церковним святом, а й важливою календарною межею між літом та осінню.

У народі цей день називали Здвиженням або Воздвиженням. Вважалося, що від цього часу природа остаточно повертає до холодного сезону.

До свята намагалися завершити основні польові роботи, прибрати те, що могло постраждати від перших заморозків, і підготувати господарство до зими.

Збирали пізню городину — капусту, моркву, буряк, редьку, гарбузи. Перевіряли погреби й комори, сушили овочі, перебирали зерно та закладали врожай на зберігання.

Особливе місце займала капуста. Саме після Воздвиження в багатьох регіонах починали активніше заготовляти її на зиму: шинкували, солили та складали в діжки.

З цим пов'язана традиція «капусників» — вечорниць, на яких молодь та господині разом займалися заготівлею капусти. Робота поєднувалася з розмовами, жартами, піснями та частуванням. Водночас 14 вересня — пісний день, тому традиційна святкова трапеза мала бути пісною.

Із Воздвиженням пов'язували й спостереження за змінами в природі. Вважалося, що саме в цей час птахи відлітають у вирій, а змії та інші плазуни ховаються у зимові сховища. У народі навіть казали, що на Здвиження земля «закривається» на зиму. Тому намагалися не турбувати землю без нагальної потреби.

Зрозуміло, ці уявлення є частиною традиційної культури, а не церковного вчення.

Народні прикмети про погоду 14 вересня

Наші предки уважно спостерігали за природою на Воздвиження, оскільки вважали цей день важливою прикметою майбутньої осені та зими.

• Якщо 14 вересня сонячно й тепло — осінь буде довгою та лагідною.
• Якщо цього дня холодно — зима може прийти рано.
• Дощ на Воздвиження віщує затяжну осінь.
• Якщо вранці заморозок — зима буде ранньою.
• Якщо журавлі вже відлетіли у вирій — скоро прийдуть холоди.
• Якщо птахи ще залишаються — тепло може затриматися.
• Якщо дме північний вітер — чекали холодної зими.
• Якщо дме південний вітер — зима, за народними спостереженнями, буде м'якою.
• Якщо берези та осики швидко скидають листя — зиму чекали ранню.
• Якщо листя ще довго тримається на деревах — холоди можуть прийти пізніше.

Ці прикмети є частиною народної культури та давніх спостережень за природою, а не науковим прогнозом погоди.

Що не можна робити 14 вересня

14 вересня — пісний день, і це не народний забобон, а церковне правило. ПЦУ прямо відносить Воздвиження Чесного Хреста до одноденних постів.

Тому цього дня вірянам рекомендують дотримуватися посту та присвятити більше часу молитві, духовному зосередженню й добрим справам.

Водночас Церква не забороняє прибирати, прати, готувати їжу чи виконувати необхідну роботу. Якщо побутові справи справді потрібні, їх можна виконувати.

У народній традиції радили на Воздвиження не сваритися, не лихословити, не бажати нікому зла та не починати конфліктів.

Не радили також вирушати в ліс без потреби, оскільки існувало повір'я, що цього дня змії ховаються у свої зимові сховища.

Однак твердження, що на Воздвиження категорично не можна шити, прати, працювати із землею або виконувати будь-яку хатню роботу, — це народні повір'я, а не загальні церковні заборони.

 

Що треба зробити 14 вересня

Насамперед цього дня варто відвідати храм і взяти участь у святковому богослужінні. Віряни поклоняються Чесному Хресту Господньому та моляться про духовну силу, мир і допомогу у випробуваннях.

Добре провести день спокійно, без сварок і зайвих конфліктів, приділити увагу родині та допомогти тому, хто цього потребує. Оскільки це пісний день, варто дотримуватися посту відповідно до своїх можливостей і стану здоров'я.

Можна також завершити сезонні господарські справи, які справді потрібно виконати до холодів, прибрати врожай, перевірити запаси та підготувати дім до осені.

А головний сенс Воздвиження — не в страхові перед численними заборонами, а в осмисленні Хреста як символу жертовної любові, перемоги життя над смертю та надії на спасіння.

Раніше "Апостроф" розповів, яке церковне свято відзначали 11 вересня і які традиції та прикмети пов'язані з цим днем.