У понеділок, 2 лютого, Православна церква України за новим календарем святкує Стрітення Господнє — одне з дванадесятих свят, яке має особливе місце у християнській та народній традиції. Це день тихої, але доленосної зустрічі — Бога і людини, Старого і Нового Завітів, надії та сповнення обітниці. В українській культурі Стрітення Господнє поєднує в собі високу богословську глибину і надзвичайно багатий пласт народних вірувань, у яких християнська символіка переплелася з віковими спостереженнями за природою та життям.
"Апостроф" розповідає про духовний сенс свята, а також народні традиції, прикмети та заборони на Стрітення.
Духовний зміст Стрітення Господнього
Євангельська подія Стрітення описана апостолом Лукою. На сороковий день після Різдва Пресвята Богородиця та праведний Йосиф принесли Немовля Ісуса до Єрусалимського храму, щоб виконати закон Мойсея.
У храмі на них чекав праведний Симеон, старець, якому було обіцяно, що він не помре, доки не побачить Месію. Взявши Дитя на руки, Симеон промовив слова, які стали молитвою для всіх поколінь християн: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико…».
Для вірян Стрітення — це не лише історична подія. Це образ зустрічі кожної людини з Богом, момент внутрішнього прозріння, коли віра перестає бути лише традицією і стає живим досвідом. Саме тому свято сприймається як тихе, світле й глибоко особисте. Це велике християнське свято нагадує: кожна людина має свою мить зустрічі з істинною правдою, і важливо бути готовим її впізнати.
.jpg)
Українські народні традиції на Стрітення
В українській традиції Стрітення здавна вважали переломним днем року. Казали, що саме цього дня зима зустрічається з весною, і між ними точиться невидима боротьба
Після церковної служби віряни обов’язково освячували стрітенські свічки та воду. Свічка вважалася особливою — її берегли цілий рік, запалювали під час грози, важкої хвороби, сімейної тривоги чи перед далекою дорогою. Вірили, що вона захищає дім від зла, блискавки та недоброї сили, тож вона мала особливу назву - свічка-громовичка.
Освячену воду використовували для окроплення оселі, господарських будівель, худоби й полів. У народі говорили: «Стрітенська вода — на всі біди помічна».
Особливе значення мали й домашні обряди — цього дня намагалися не сваритися, не братися за важку роботу, а вечір проводили в спокої, з молитвою та вдячністю.
.jpg)
Стрітення і погода: найвлучніші прикмети року
Жодне інше свято не має стільки точних погодних прикмет, як Стрітення. Наші предки уважно спостерігали за небом, вітром і снігом, вірячи, що саме цього дня природа «показує» весну.
Найпоширеніші українські прикмети:
- Ясна й сонячна погода — весна буде ранньою і теплою.
- Сніг або хуртовина — зима ще затримається надовго.
- Відлига на Стрітення — весна прийде рано, але буде нестійкою.
- Мороз і вітер — літо обіцяє бути спекотним.
- Крапає з дахів — рік буде врожайним.
- Якщо півень нап’ється води зі стріхи — чекай швидкого тепла.
- У народі казали: «Як на Стрітення зима весну не пустить — то весна сама проб’ється».
Що не можна робити на Стрітення
У цей день уникали:
- важкої фізичної праці;
- сварок і гучних з’ясувань стосунків;
- лихослів’я та заздрості;
- позик і фінансових суперечок.
Вірили, що все недобре, зроблене на Стрітення, «затягнеться» на цілий рік.
Що треба зробити
На Стрітення радили:
- відвідати храм і помолитися;
- запалити стрітенську свічку з добрими думками;
- попросити миру в родині та спокою в серці;
- подякувати за прожитий час і попросити мудрості на майбутнє.
Стрітення Господнє — це свято внутрішньої тиші, надії та світлої зустрічі. День, коли віра стає ближчою, а майбутнє — зрозумілішим. Саме тому в українській традиції його зберігають не лише як церковну дату, а як особливий духовний орієнтир року.
Раніше "Апостроф" розповів, яке церковне свято відзначали 30 січня і які традиції та прикмети пов'язані з цим днем.
