У четвер, 24 вересня, Православна Церква України вшановує пам'ять преподобного Феодосія Манявського — одного із засновників Манявського скиту, відомого як «Український Афон», а також святу первомученицю і рівноапостольну Теклю.
Цього дня поєднуються дві різні історії — раннього християнства та українського чернецтва XVII століття. Текля стала однією з перших жінок, які прийняли християнську віру та зазнали переслідувань, а Феодосій присвятив життя молитві й розвитку Манявської обителі.
"Апостроф" розповідає історію святої Теклі та преподобного Феодосія Манявського, а також про народні традиції, прикмети й повір'я, пов'язані з 24 вересня.
Історія святої Теклі
Свята Текля жила в I столітті в місті Іконії. За церковним переказом, вона походила із заможної язичницької родини та була заручена з молодим чоловіком на ім'я Фамир.
Життя дівчини змінилося після того, як до Іконії прийшов апостол Павло. Він проповідував християнське вчення, і Текля стала слухати його промови. Вона настільки перейнялася словами апостола, що вирішила присвятити своє життя Христу, відмовилася від шлюбу та не захотіла повертатися до колишнього життя.
Таке рішення викликало гнів її нареченого та матері. За переказом, мати Теклі Теоклія навіть звернулася до правителя з вимогою покарати апостола Павла. Павла ув'язнили, а Текля потайки приходила до нього слухати настанови.
Зрештою дівчину привели на суд. За відмову зректися християнської віри її засудили до спалення на вогнищі. Однак, за житієм, раптово почалася сильна злива з громом, яка загасила вогонь.
.jpg)
Після цього Текля залишила місто й вирушила слідом за Павлом. Попереду на неї чекали нові випробування.
За церковним переказом, Теклю неодноразово намагалися стратити. Її кидали до диких звірів, але ті не завдали їй шкоди. Згодом вона оселилася поблизу Селевкії та багато років проповідувала християнство, допомагала людям і зцілювала хворих.
Саме через її місіонерську діяльність Теклю називають рівноапостольною. А першомученицею — тому, що вона однією з перших серед жінок зазнала переслідувань за християнську віру.
Історія преподобного Феодосія Манявського
Друга постать цього дня особливо важлива для української церковної історії. Преподобний Феодосій Манявський жив у XVII столітті та був учнем і сподвижником преподобного Іова Манявського. Разом із ним він стояв біля витоків Манявського скиту в Карпатах.
До Іова Феодосій прийшов, прагнучи чернечого життя. Він став його помічником і разом із ним працював над облаштуванням монастиря.
Після смерті Іова Феодосій став ігуменом Манявської обителі. Під його керівництвом скит розвивався, збільшувалася кількість братії, а сама обитель набувала великого духовного значення.
.jpg)
За Феодосія в Манявському скиту була побудована Велика соборна Хрестовоздвиженська церква. Обитель також отримала ставропігію Константинопольського патріарха Тимофія.
Феодосій помер у 1629 році. Його поховали поруч із преподобним Іовом, а мощі святого нині спочивають у Манявському скиту під спудом у Хрестовоздвиженському соборі. Українська Церква канонізувала преподобного Феодосія у 2004 році.
Манявський скит і сьогодні залишається важливою духовною пам'яткою України. Через його розташування в Карпатах та історичне значення обитель часто називають «Українським Афоном».
.jpg)
Народні традиції 24 вересня
У народному календарі 24 вересня відоме як Текла, Текла Заревниця або Текла Запрядальниця. Назва «Заревниця» пов'язана з яскравими осінніми зорями та загравами на світанку й заході сонця, а «Запрядальниця» — з початком осіннього періоду рукоділля.
Цей час припадав на завершення важливих польових робіт. Після жнив господарі молотили зерно, сушили його та складали в комори. У селах також продовжували збирати овочі, гриби, ягоди та готувати продукти на зиму.
Особливе місце в народних звичаях цього дня посідав вогонь. Існував обряд так званого «нового вогню», від якого запалювали піч та вогонь у господарстві. Вважалося, що він має очищувальну силу.
Увечері могли збиратися на спільну роботу. Жінки пряли, шили, вишивали, а молодь спілкувалася та співала. Саме звідси походить народна назва Текла Запрядальниця.
Із цим днем також пов'язували шлюбні звичаї. Теклу в народі вважали покровителькою сімейного життя, тому дівчата та жінки могли звертатися до неї з молитвами про добрий шлюб і сімейний лад. Водночас такі уявлення належать до народної традиції, а не є окремими церковними приписами.
.jpg)
Народні прикмети про погоду 24 вересня
Наприкінці вересня люди уважно стежили за погодою, поведінкою птахів і станом дерев, намагаючись передбачити, якою буде осінь та зима.
- Якщо на деревах ще багато зеленого листя — морози прийдуть нескоро.
- Якщо 24 вересня гримить грім — зима може бути малосніжною.
- Якщо багато грибів у лісі — чекали сніжної зими.
- Якщо бджоли ще активно літають і збирають мед — осінь має бути теплою.
- Якщо чайки високо літають у небі — очікували сильного вітру.
- Якщо зранку з'явилися перші заморозки — вірили, що зима прийде рано.
- Якщо день похмурий і дощовий — осінь може бути тривалою та сирою.
Ці прикмети є частиною народних спостережень за природою і не є способом наукового прогнозування погоди.
Що не можна робити 24 вересня
Церква не встановлює спеціальної заборони на прибирання, прання, приготування їжі чи іншу необхідну домашню роботу цього дня.
Не варто також сприймати численні народні «заборони» як правила ПЦУ. У народі цього дня радили не сваритися, не обманювати, не бажати зла іншим і не псувати стосунки з близькими.
Оскільки Теклу вважали покровителькою сімейного життя, особливе значення надавали миру в родині. Подружжю радили не з'ясовувати стосунки та не провокувати конфлікти.
Так само не варто відкладати важливі справи лише через забобони. Якщо є необхідна робота по дому чи господарству, її можна виконувати.
Що треба зробити 24 вересня
Цього дня можна відвідати храм, помолитися святій первомучениці Теклі та преподобному Феодосію Манявському.
До Теклі в молитвах традиційно звертаються з проханнями про міцну сім'ю, мир у домі та духовну підтримку. До преподобного Феодосія — з проханнями про зміцнення у вірі, допомогу в труднощах і духовну силу.
Доброю справою буде підтримати людину, яка потребує допомоги, помиритися з близькими, якщо між вами виникла образа, або просто приділити час родині.
У господарстві можна завершувати осінні роботи, збирати врожай, сушити гриби та овочі, готувати запаси на зиму.
А ввечері можна згадати про давню традицію спільної роботи: зібратися з родиною за рукоділлям, поговорити, почитати або просто провести час разом.
Раніше "Апостроф" розповів, яке церковне свято відзначали 23 вересня і які традиції та прикмети пов'язані з цим днем.
