У суботу, 26 вересня, Православна Церква України вшановує святого апостола і євангеліста Івана Богослова. Цього дня згадують його переставлення — завершення земного життя одного з найближчих учнів Ісуса Христа та автора одного з чотирьох Євангелій. За календарем ПЦУ, 26 вересня є днем особливого богослужбового вшанування апостола Івана.
Іван Богослов був одним із дванадцяти апостолів і належав до найближчих учнів Христа. Він залишив після себе Євангеліє, три соборні послання та, за церковною традицією, Одкровення Івана Богослова.
"Апостроф" розповідає історію апостола Івана, чому його називають Богословом, а також які народні традиції та прикмети припадали на кінець вересня.
Історія життя і духовний подвиг апостола Івана Богослова
Іван був сином рибалки Зеведея та Саломії. Разом зі своїм братом Яковом він займався рибальством на Генісаретському озері.
Коли Ісус Христос покликав братів залишити човен і піти за Ним, вони не вагалися. Іван став одним із дванадцяти апостолів, а згодом — одним із найближчих учнів Спасителя.
Разом із Петром та Яковом він був присутній під час кількох особливо важливих подій земного життя Христа. Саме цих трьох апостолів Ісус брав із собою під час Преображення, до дому Яіра та в Гетсиманський сад напередодні розп'яття.
В Євангелії Іван не називає себе власним ім’ям. Автор четвертого Євангелія говорить про себе як про «учня, якого любив Ісус». Саме з цією традицією пов’язане особливе шанування Івана як апостола любові.
За євангельською розповіддю, під час розп’яття Іван залишався біля Христа разом із Пресвятою Богородицею та іншими жінками. Ісус доручив йому піклуватися про Свою Матір.
Після Воскресіння Христа Іван разом з іншими апостолами проповідував християнське вчення. Його місія припала на час, коли перші християни зазнавали переслідувань.
За церковним переказом, апостол багато років проповідував у Малій Азії, а особливо в Ефесі. Саме з Ефесом пов'язана значна частина його подальшого життя.
Іван отримав почесне ім’я Богослов через особливу глибину його богословського вчення.
Його Євангеліє починається словами про Слово, яке було від початку і стало тілом. Автор говорить про Ісуса Христа не лише як про історичну особу, а як про Сина Божого та вічне Слово.
Крім Євангелія, церковна традиція приписує Івану три соборні послання. У них особливе місце посідає тема любові до Бога та ближнього.
Саме тому Івана називають також апостолом любові. У своїх посланнях він неодноразово наголошує, що любов до Бога не може існувати окремо від любові до іншої людини. Предстоятель ПЦУ Митрополит Епіфаній, говорячи про святого Івана, також звертав увагу на це його особливе іменування.
За церковним переказом, Іванові належить і книга Одкровення, яку він отримав під час перебування на острові Патмос. Там апостол описав свої видіння про майбутнє Церкви та остаточну перемогу добра.
Іван прожив довге життя — значно довше за багатьох інших апостолів. Церква згадує його як єдиного з дванадцяти апостолів, який, за переказом, помер природною смертю.
Переставлення Івана Богослова
Останні роки життя апостола пов'язують з Ефесом. Він продовжував наставляти християн та проповідувати навіть у похилому віці.
Із його останніми днями пов'язано багато церковних переказів. За одним із них, перед смертю Іван попросив приготувати для себе могилу, ліг у неї та віддав душу Богові.
Саме тому день його пам'яті називають переставленням — переходом від земного життя до вічності.
ПЦУ вшановує апостола Івана 26 вересня окремим богослужінням. У календарі на 2026 рік цього дня передбачене всенічне бдіння, а під час літургії читаються уривки з Євангелія від Івана та його Першого соборного послання.
Образ Івана Богослова займає особливе місце і в українській церковній традиції. Його ім'ям названі храми, монастирі та духовні навчальні заклади. Зокрема, апостол є покровителем Київської православної богословської академії.
Народні традиції 26 вересня
Кінець вересня в українському селі був часом завершення більшості польових робіт. Господарі збирали пізні овочі, перебирали картоплю, готували запаси на зиму та стежили за погодою.
У цей період уже починали прибирати городи після врожаю. Сушили гарбузове насіння, перебирали цибулю та часник, закладали овочі до льохів.
Осінні вечори ставали довшими, тому після роботи більше часу проводили в хаті. Жінки пряли, шили, вишивали, ремонтували одяг, а чоловіки займалися господарськими справами.
Завершення польового сезону не означало припинення роботи. Навпаки, починався період підготовки господарства до зими: лагодили інструменти, утеплювали хлів, перевіряли запаси корму та дров.
Церковне свято Івана Богослова не встановлює окремих народних обрядів, які були б обов'язковими для вірян. Тому різні побутові звичаї, пов'язані з цією датою, варто сприймати саме як частину народної культури.
Особливе місце цього дня може посісти читання Євангелія від Івана. Для християн це нагода ще раз звернутися до тексту, в якому особливо глибоко розкривається вчення про Христа.
Народні прикмети про погоду 26 вересня
Наприкінці вересня люди уважно стежили за першими ознаками осінніх холодів. За станом дерев, ранковим туманом та поведінкою птахів робили припущення про подальшу погоду.
- Якщо 26 вересня сонячно й тепло — чекали ще кількох теплих осінніх днів.
- Якщо вранці густий туман — вірили, що день буде ясним і теплим.
- Якщо листя швидко опадає — осінь очікували короткою.
- Якщо птахи збираються у великі зграї — чекали похолодання.
- Якщо зранку вже лежить іній — вірили, що тепла погода надовго не затримається.
- Якщо день дощовий — очікували затяжної сирої осені.
- Якщо павутиння літає над травою — це вважали ознакою теплої та сухої погоди.
Такі прикмети є частиною народних спостережень за природою, а не церковним ученням чи точним прогнозом погоди.
Що не можна робити 26 вересня
26 вересня припадає на суботу, але це не означає, що цього дня є обов'язкова заборона на звичайну роботу.
Церква не забороняє прибирати, прати, готувати їжу, працювати в саду чи на городі, якщо в цьому є потреба. Значно важливіше не перетворювати побутові справи на привід забути про молитву та духовний зміст дня.
У народі радили не сваритися, не обманювати, не поширювати плітки та не бажати зла іншим. Особливо це перегукується з настановами самого апостола Івана про любов до ближнього.
Не варто також приписувати церковному святу численні побутові забобони. Народні повір'я можуть відрізнятися залежно від регіону і не є обов'язковими правилами для православних християн.
Що треба зробити 26 вересня
Цього дня можна відвідати храм і помолитися святому апостолу та євангелісту Івану Богослову.
Добре провести хоча б частину дня спокійно, без зайвих конфліктів і суперечок. Можна прочитати уривок із Євангелія від Івана або одне з його соборних послань.
Особливу увагу варто приділити близьким. Зателефонувати батькам, провідати самотню людину, допомогти комусь із домашніми справами або просто поговорити з тим, кому потрібна підтримка.
Раніше "Апостроф" розповів, яке церковне свято відзначали 23 вересня і які традиції та прикмети пов'язані з цим днем.