Атаки українських безпілотників паралізували значну частину нафтопереробки в Росії та спричинили паливну кризу, якої РФ ще не бачила.
Про це пише The Moscow Times із посиланням на дані агентства "Сиала".
Станом на неділю, 28 вересня, у Росії простоюють 38% потужностей первинної переробки нафти – це близько 338 тис. тонн на добу. Загалом обсяг виробництва бензину та дизельного пального впав на 6% у серпні, та ще на 18% у вересні. Такі масштабні зупинки є рекордними для Росії: вони перевищили пікове значення серпня (23%, 206 тис. тонн на добу), а також попередні рекорди травня 2022-го (196 тис. тонн на добу) і травня 2020-го (164 тис. тонн на добу).
"Сиала" підрахувало, що близько 70% простоїв спричинили удари дронів. Вони вивели із ладу приблизно чверть російської нафтопереробки, або близько 236 тис. тонн на добу.
У вересні виробництво зупинили ще чотири НПЗ, серед них – "Кинеф" у Ленінградській області, другий за потужністю завод у РФ, та Рязанський НПЗ "Роснефти", який входить до топ-5 найбільших. "Кинеф" став 14 вересня, Рязанський – 5 вересня. Також 20 вересня зупинився Новокуйбишевський НПЗ, а 22-го – Астраханський газопереробний завод "Газпрома".
У результаті виробництво бензину у вересні скоротилося на 1 млн тонн. Дефіцит на внутрішньому ринку досяг 20% від споживання.
Економіст Владислав Іноземцев зазначає, що російські нафтокомпанії майже безсилі у подоланні кризи. Ремонт пошкоджених заводів може тривати місяцями, а санкції унеможливлюють використання західного обладнання, яке активно постачали у 2010-х. За його словами, замінити його китайськими аналогами також проблематично.
"Апостроф" повідомляв, що вранці у середу, 1 жовтня, у російському місті Ярославль спалахнула масштабна пожежа на території одного з найбільших нафтопереробних заводів Центрального федерального округу Росії – "Ново-Ярославський НПЗ" (ЯНОС, "Славнефть-ЯНОС").
