Чи можна забрати дитину зі шкільного укриття під час повітряної тривоги, якщо батьки прийшли до навчального закладу? Однозначної відповіді на це питання в чинному законодавстві немає: два накази міністерств регулюють ситуацію по-різному. 

Адвокат Олексій Каплунов із SENSUM Law Firm пояснив, як співвідносяться ці норми та що варто врахувати школам і батькам.

Чи мають право батьки забрати дитину з укриття під час повітряної тривоги

Питання виникає, коли під час тривоги батьки приходять до школи й просять відпустити дитину додому. Навчальні заклади нерідко відмовляють, посилаючись на рекомендації освітнього омбудсмена або затверджені алгоритми дій.

Роз'яснення Служби освітнього омбудсмена від 17 жовтня 2022 року справді містить таку позицію: батьки не можуть забирати дітей з укриття під час повітряної тривоги, а педагог не повинен відпускати учня навіть на прохання законних представників.

Проте саме роз'яснення не є нормативно-правовим актом. Правове обґрунтування обмежень міститься в іншому документі – наказі Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 9 липня 2018 року.

Водночас існує й інший нормативний акт, який забороняє обмежувати батьківські права правилами навчального закладу. Через це питання не можна зводити до простого твердження, що під час тривоги дитину заборонено передавати батькам за будь-яких обставин.

Що говорить закон про вихід зі шкільного укриття

Наказом МВС № 579 затверджено Вимоги щодо утримання, облаштування та експлуатації об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту. Документ зареєстрували в Міністерстві юстиції України 30 липня 2018 року за № 879/32331. Він діє в редакції наказу МВС від 12 серпня 2025 року № 546.

Пункт 15 цих Вимог визначає, за яких умов люди можуть залишити захисну споруду:

"Вихід із споруди здійснюється в разі надходження інформації про відсутність небезпеки (після уточнення обстановки в районі споруди), а також у випадках вимушеної евакуації в порядку, встановленому командиром (відповідальною особою)".

Наступний, 16-й пункт описує чотири підстави для вимушеної евакуації:

  • пошкодження укриття, через яке перебування в ньому стає неможливим;

  • затоплення споруди;

  • пожежа або небезпечна концентрація шкідливих газів;

  • досягнення граничних параметрів внутрішнього повітряного середовища.

Отже, правила справді передбачають обмеження виходу з укриття до отримання інформації про відсутність небезпеки, за винятком визначених випадків вимушеної евакуації.

Однак наказ МВС регулює утримання, облаштування та експлуатацію захисних споруд. Він визначає порядок організованого виходу людей, але прямо не встановлює процедури передавання дитини її батькам під час повітряної тривоги.

Саме на цю відмінність звертає увагу адвокат Олексій Каплунов.

Чому інший наказ дозволяє захищати батьківські права

11 лютого 2026 року Міністерство освіти і науки України видало наказ № 243, яким затвердило Типові правила доступу і перебування учасників освітнього процесу та інших осіб на території й у приміщеннях закладів загальної середньої освіти.

Документ зареєстрували в Міністерстві юстиції України 1 квітня 2026 року за № 436/45830. Він набув чинності 17 квітня 2026 року.

Пункт 3 розділу II цих Правил встановлює:

"Правилами закладу освіти не можуть бути обмежені права батьків, інших законних представників дітей на спілкування з дітьми, надання дітям необхідної допомоги, виконання ними батьківських обов’язків та реалізації батьківських прав, за умови невтручання їх в освітній процес".

Це положення стосується можливості школи встановлювати власні правила для батьків. Навчальний заклад не може використовувати внутрішні документи, щоб довільно обмежувати їхні права.

Батьки також мають законодавчо визначені обов'язки й повноваження:

  • Стаття 242 Цивільного кодексу України визначає батьків законними представниками своїх малолітніх і неповнолітніх дітей.

  • Стаття 151 Сімейного кодексу України закріплює переважне право батьків на особисте виховання дитини.

  • Стаття 150 Сімейного кодексу України зобов'язує батьків піклуватися про здоров'я дитини та створювати належні умови для її життя.

Таким чином, один наказ регулює безпечне перебування людей у захисній споруді, а інший визначає межі обмеження батьківських прав правилами школи. Жоден із цих документів прямо не пояснює, як діяти, коли їхні положення стикаються в конкретній ситуації.

Як школі діяти, якщо батьки прийшли під час тривоги

На думку адвоката, пункт 15 Вимог МВС не дає достатніх підстав для категоричної відмови законному представникові дитини. Водночас це не означає, що можна ігнорувати правила безпеки та дозволяти людям залишати укриття без організації процесу.

Для вирішення ситуації потрібно враховувати предмет регулювання обох наказів, коло осіб, на яких вони поширюються, та час їх ухвалення.

Наказ МВС стосується експлуатації захисних споруд і дій відповідальних осіб. Наказ МОН регулює доступ до закладів освіти та обмеження, які можуть встановлюватися для батьків. До того ж документ МОН ухвалили пізніше.

Каплунов звертає увагу, що за таких обставин школа має оцінювати конкретну ситуацію, а не спиратися лише на загальну заборону, якої немає безпосередньо в наказі МВС щодо передавання дітей батькам.

Водночас юридична колізія залишається невирішеною. Немає судової практики з цього питання, а також офіційного тлумачення співвідношення двох наказів. Тому рішення навчального закладу ухвалюється в умовах правової невизначеності.

Чи може дитина сама піти зі школи під час повітряної тривоги

Окрема ситуація – коли батьки заздалегідь написали заяву, що дозволяють дитині самостійно повертатися додому після занять.

За поясненням адвоката, така заява не означає, що учень може самостійно залишити укриття, поки триває повітряна тривога.

Пункт 15 Вимог МВС передбачає вихід після отримання інформації про відсутність небезпеки або вимушену евакуацію за визначених обставин. Самостійний вихід дитини під час тривоги не належить до цих випадків.

Крім того, письмовий дозвіл батьків на самостійне повернення додому не замінює фактичного передавання дитини законному представникові. Якщо учень залишає укриття самостійно, це не означає, що його вже передали під піклування батьків.

Щоб уникнути непорозумінь, у заяві про самостійне повернення дитини додому варто чітко зазначити, що дозвіл діє після оголошення відбою повітряної тривоги.

Які документи мають бути в школі на випадок тривоги

За умов правової невизначеності особливого значення набувають внутрішні документи навчального закладу. Вони мають описувати не лише стандартну евакуацію учнів, а й ситуації, які можуть виникнути до початку або після завершення занять.

Зокрема, школі потрібно передбачити порядок дій у таких випадках:

  • Тривога під час уроків. Персонал організовує перехід учнів до укриття відповідно до встановленого алгоритму.

  • Тривога до початку занять. Необхідно визначити, хто зустрічає дітей, які вже прийшли, та як повідомляють батьків учнів, які ще перебувають у дорозі.

  • Прибуття батьків до укриття. Потрібно врегулювати доступ до укриття, перевірку документів і фіксацію факту передавання дитини.

  • Тривога після завершення уроків. Слід визначити порядок чергування педагогів, їх заміну, забезпечення дітей водою та харчуванням, а також комунікацію з батьками.

Для організації цієї роботи потрібні правила доступу й перебування на території закладу, наказ керівника про дії під час повітряної тривоги та план реагування на надзвичайні ситуації. Якщо в закладі працює не більше ніж 50 осіб, замість такого плану передбачена інструкція щодо дій персоналу.

Також мають бути врегульовані питання заяв батьків і документального обліку передавання дітей.

Обов'язок мати відповідні правила передбачений статтею 41-1 Закону України "Про повну загальну середню освіту". Вимоги щодо забезпечення учасників освітнього процесу засобами колективного захисту встановлює пункт 2-1 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України.

Як правильно оформлювати передавання дитини батькам

Якщо заклад освіти ухвалює рішення про передавання дитини законному представникові, факт передавання потрібно зафіксувати документально.

У записі мають бути:

  • дата й точний час;

  • прізвище, ім'я та по батькові особи, яка забирає дитину;

  • реквізити документа, що посвідчує особу;

  • підстава представництва дитини;

  • підпис.

Важливо, щоб внутрішні правила школи не містили автоматичної заборони передавати дітей батькам за будь-яких обставин. За позицією адвоката, така заборона може суперечити Типовим правилам МОН, а також не враховує необхідності оцінювати конкретну ситуацію відповідальною особою.

Чи можуть приватні школи встановлювати окремі правила

Приватні заклади освіти можуть додатково врегулювати порядок передавання дітей у договорі про надання освітніх послуг. Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає свободу сторін у визначенні умов договору.

Зокрема, у договорі можна визначити, хто має право забирати дитину, як оформлюється передавання, за яких умов учень може самостійно повертатися додому та як розподіляється відповідальність сторін.

Таке договірне врегулювання допомагає заздалегідь узгодити процедури між закладом і батьками. Водночас приватні школи, як і комунальні, повинні виконувати вимоги законодавства щодо цивільного захисту та безпеки учасників освітнього процесу.

Нагадаємо, що у школах Києва осінні канікули триватимуть із 26 жовтня до 1 листопада. Для дітей підготували творчі, пізнавальні, наукові та спортивні заходи, а педагоги зможуть пройти навчання й приділити час емоційному відновленню.

Завантаження...