Увечері напередодні Водохреща, яке за новим календарем святкують 6 січня, українці здавна відзначають Другий Святвечір — особливий, тихий і стриманий день, який у народі називають Голодною кутею. Це завершення різдвяного циклу свят, яке церква розглядає як момент внутрішнього зосередження, очищення і підготовки до великого освячення води.
"Апостроф" розповідає, чим особливий цей день і що треба зробити.
Після переходу на новоюліанський календар дата свята змістилася з 18 на 5 січня, але традиції залишилися незмінними. У церковній традиції цей день є строгим пісним, адже він готує вірян до спогаду про хрещення Ісуса Христа в річці Йордан.
У народній уяві вода цього вечора вже починає «дихати святістю». Казали, що в ніч перед Водохрещем вона стає особливою — чує людські слова, пам’ятає молитви і може нести як благословення, так і застереження. Наші предки вірили: як людина проведе Голодну кутю, таким буде її рік — стриманим чи розгубленим, світлим чи тривожним.
Чому кутя називається «Голодною»
Назва «Голодна кутя» походить не від бідності, а від свідомого утримання. У цей день до появи першої зірки на небі намагалися нічого не їсти, а вечеря була значно скромнішою, ніж на Різдво.
Кутю готували пісну — без медових надмірностей, без олії, інколи навіть без маку. Вона символізувала не достаток, а смирення і очищення.
Існувала давня оповідь: у родині, де цього вечора не гналися за ситістю, а дякували за прожитий рік, вода на Водохреща ніколи не «цвіла» і довго залишалася чистою.
Традиції та звичаї Голодної куті
У цей вечір намагалися завершити всі хатні справи ще вдень. Після заходу сонця в домі панувала тиша. Не співали колядок, не запрошували гостей, не влаштовували забав.
Господар обходив двір, хлів або подвір’я зі свяченою крейдою, роблячи хрести на дверях — як захист від усього злого. Господиня ставила на стіл кутю та узвар, іноді додавали кілька простих пісних страв.
Дітям розповідали, що в цю ніч не можна галасувати, бо «вода слухає». Саме тому вечір був наповнений тихми словами, молитвою і внутрішнім спокоєм.
Народні прикмети
З Голодною кутею пов’язували багато спостережень за природою. Якщо вечір був ясний і зоряний — чекали доброго врожаю. Якщо ж небо затягувало хмарами — весна могла бути пізньою.
Казали також: якщо цього вечора в домі мир і злагода, то весь рік мине без великих сварок. А вода, набрана після півночі, вважалася особливо цілющою.
Що не можна робити в Другий Святвечір
У цей день не радили сваритися, з’ясовувати стосунки, голосно сміятися або лаятися. Забороняли важку фізичну роботу, прання, шиття та будь-які справи, що «збурюють» спокій.
Також вважалося недоречним влаштовувати гучні застілля або вживати алкоголь — вечір мав залишатися стриманим і світлим.
Що треба зробити
Другий Святвечір — гарний час для внутрішнього підсумку року. Варто подумки подякувати за все добре, відпустити образи й зайві тривоги. Добре провести цей вечір у колі родини або на самоті, без поспіху.
Корисно підготувати посуд для освяченої води, навести лад у домі й думках, а головне — зустріти Водохреща з відкритим серцем.
Раніше "Апостроф" розповідав про традиції Водохресного Святвечора та прикмети цього дня.
