У Києві перебої з водопостачанням після обстрілів пов’язані насамперед із відсутністю резервного живлення на об’єктах водоканалу. Попри оптимістичні заяви міської влади про швидке відновлення пошкоджених об’єктів, існують значні технічні та управлінські виклики.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів народний депутат України від фракції "Батьківщина", перший заступник голови Комітету ВРУ з питань енергетики та ЖКП Олексій Кучеренко.
За його словами, киянам варто готуватися до можливих перебоїв із водою, оскільки місто вчасно не забезпечило критичну інфраструктуру резервним живленням.
"Інколи в Києві перебої з водою після ударів з'являються. Але це пов'язано з тим, що немає резервного живлення на підприємствах водоканалу. Цю проблему проспали. Гроші дуже запізно виділили десь у листопаді минулого року. І ці дизельні генератори, які можуть потягнути таку потужність, з'являться тільки за пару місяців. Розумієте? Це яскравий приклад помилки з боку Київської адміністрації", — зазначив Кучеренко.
Він наголосив, що відновлення тепло- та водопостачання потребує великих коштів і часу, а точні терміни відновлення ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 поки невідомі.
Експерти підкреслюють, що котли ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 найближчим часом відновлять подачу тепла у райони міста, проте електрогенерація запрацює пізніше.
Кучеренко зазначив, що обіцянки відремонтувати об’єкти за два місяці не мають реальних підстав, оскільки пошкодження генерації є набагато серйознішими, ніж пошкодження систем подачі тепла.
"Дійсно, ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 найближчим часом відновлять подачу тепла. Але це саме тепло. Генерацію відновлять не скоро — там інші пошкодження", — пояснив депутат.
За його словами, найбільш критичною є ситуація з Дарницькою ТЕЦ, яка наразі не може відновити подачу тепла. Оскільки станція є приватною власністю, виникає юридична колізія щодо фінансування її ремонту з бюджету.
На думку Кучеренка, місту потрібно терміново обирати стратегію: або шукати ресурси на відновлення ТЕЦ до наступної зими, або будувати альтернативну мережу квартальних котелень.
"Треба прийняти управлінське рішення: або відновлювати Дарницьку ТЕЦ і збирати залізо та запчастини, а бюджетні кошти туди неможливо ввести через фінансову дисципліну. Це колосальна проблема. Або відновлювати ТЕЦ, або запускати альтернативний проєкт — будувати розподілені квартальні котельні. Умовно 30–40 котелень по 10 МВт.", — наголосив Кучеренко.
"Апостроф" повідомляв, що у ніч на 12 лютого російські війська здійснили масовану комбіновану атаку на Київ, застосувавши балістичні ракети та ударні безпілотники. Внаслідок обстрілу в декількох районах столиці зафіксовано пошкодження житлової та нежитлової забудови, а також влучання в об'єкти інфраструктури. Станом на ранок відомо про двох постраждалих цивільних осіб, на місцях інцидентів працюють екстрені служби.
Унаслідок масованої нічної атаки на об'єкти критичної інфраструктури Києва 107 000 родин залишилися без електроенергії, а близько 2600 багатоповерхівок опинилися без теплопостачання. Найскладніша ситуація зі світлом спостерігається в Деснянському районі, де діють екстрені відключення. Проблеми з опаленням зафіксовані в кількох районах на обох берегах Дніпра, при цьому комунальні служби вже розпочали відновлювальні роботи.
Міністр енергетики України Денис Шмигаль прогнозує, що після нічного російського удару відновлення ТЕЦ-5 для подачі тепла буде здійснено за добу, а ТЕЦ-6 — приблизно за дві доби.
Відновлення критичної інфраструктури Києва, зокрема Дарницької ТЕЦ, потребує не лише значних фінансових вливань у розмірі 500–600 млн євро, а й швидких управлінських рішень. В умовах, коли стратегічний об’єкт перебуває у приватній власності, але забезпечує теплом понад 500 тисяч мешканців столиці, держава та місто мають розглянути варіанти націоналізації або розбудови паралельної мережі мобільних котелень.
Російська атака 12 лютого суттєво погіршила енергетичну ситуацію у Києві. Пошкоджено приватну Дарницьку ТЕЦ, комунальну ТЕЦ-6, а також ТЕЦ-5, що працювала лише на половину потужності. У результаті теплова й електрична генерація в столиці майже відсутні, а видача електроенергії в мережу зведена до мінімуму — лише для забезпечення роботи допоміжних і критично важливих служб.
