Риторика Володимира Путіна залишається жорсткою та незмінною, але за демонстрацією сили Кремль приховує глибоку економічну та політичну кризу. Попри ультимативні заяви, Росія дедалі частіше змушена погоджуватися на компроміси.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив політолог, доктор історичних наук Олексій Кошель.
За його словами, публічна риторика російського диктатора Володимира Путіна залишається незмінною з часів його промови 2021 року, у якій звучали претензії на українські території та вплив на країни колишнього Варшавського договору.
Він зазначив, що хоча Путін і вимагає виходу України з Донбасу, це може бути лише переговорною тактикою. Насправді Кремль змушений шукати компроміси через стрімке погіршення ситуації.
Кошель наголосив, що Росія усвідомлює економічні проблеми, які накопичуються "ефектом снігової кулі", втрату впливу на пострадянському просторі та розширення НАТО.
"Вони чудово розуміють, що в економіці Росії не гаразд [...] Вони розуміють, що окрім завойованих територій, вони більше не можуть отримати жодних результатів. Розширення НАТО відбулось? Відбулось. Ми бачимо, що Росія погоджується на м'які формули мовного питання, м'які формули церковного питання", — пояснив експерт.
Він зазначив, що Кремль намагається підтримувати імідж сильної держави та підвищувати ставки в переговорах, зокрема щодо контролю над так званою Новоросією. Однак така риторика здебільшого орієнтована на внутрішню аудиторію та західних спостерігачів, демонструючи нібито впевненість і силу Путіна.
Експерт підкреслив, що для захоплення всього Донбасу Росії знадобляться роки та значні людські втрати, тому заяви про швидку перемогу є радше психологічним інструментом.
"Путін вважає себе значно більше, аніж керівник держави. Він себе вважає одним із світових лідерів. І тому він зараз гордо відмахується, говорить, що перебувати в складі великої сімки для Росії не цікаво. Путін вважає себе творцем держави", — пояснив Кошель.
Він наголосив, що геополітичні амбіції Путіна проявляються у хворобливій залежності від символізму та мегапроєктів, які часто не мають економічної користі, але слугують для підкреслення його ролі як "творця держави".
Це відображається в російській державній політиці — від символічних наративів і впливу на церкву до спроб переосмислення історії та присвоєння українських культурних діячів.
"Вони займаються тим, що присвоюють українських авторів. До речі, в російських підручниках Тарас Шевченко — це не український поет, це великий український і руський. А Гоголь — виключно руський", — сказав Кошель.
"Апостроф" повідомляв, що попри черговий раунд переговорів між представниками США та РФ, наразі немає жодних реальних зрушень, оскільки впевненість президента РФ Володимира Путіна лише зростає через м'яку позицію американської адміністрації.
Політолог-міжнародник Іван Лозовий в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів, що заява президента РФ Володимира Путіна про необхідність створення "зони безпеки" вздовж кордону з Україною начебто для захисту від обстрілів є елементом інформаційної війни, а не реальним військовим планом.
Москва не піде на суттєві поступки у мирних переговорах зі США, а зосередиться на спробах перевернути прогрес, досягнутий українською та американською делегаціями у Флориді, у свій бік. Ключовим питанням, від якого Кремль не відмовиться, залишаються території, адже Путіну потрібна "перемога".
Разом з цим в ефірі телеканалу "Апостроф" політтехнолог, політичний консультант, директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала заявляв, що зустріч спецпредставника Стіва Віткоффа з Володимиром Путіним буде радше "імітацією" мирного процесу, ніж реальними переговорами, оскільки російський диктатор націлений на капітуляцію України, а не на мир.
