Низка українських громадських діячів, науковців, політиків та дипломатів на 34 річницю Всеукраїнського референдуму, який утвердив Акт проголошення Незалежності, опублікували маніфест перемоги України.
Про це повідомляє "Українська правда".
У маніфесті автори заявляють, що “перемога можлива й досяжна. Важливо визначити її, показати шлях і дати обґрунтовану надію”.
Перемога-максимум, зазначають автори, включає такі елементи:
- припинення бойових дій, виведення окупаційних військ РФ та повне відновлення територіальної цілісності країни у кордонах 1991 року;
- повернення всіх викрадених дітей, полонених та депортованих осіб,
- засудження режиму РФ у міжнародному суді із притягненням його ключових осіб до відповідальності за скоєні злочини, а також відшкодування збитків.
- отримати гарантії безпеки та членство в Європейському союзі й НАТО без будь-яких обмежень.
Також автори виділяють перемогу-мінімум. Це точка, яку можна вважати переконливим початком перемоги. Вона має три виміри:
1. Військовий вимір перемоги: стратегічна нейтралізація ворога.
Автори маніфесту підкреслюють, що стратегічна нейтралізація не має на меті примусити Москву до переговорів або виснажити її через максимальні втрати.
Вона прагне через точкові удари паралізувати спроможність росіян досягти будь-якого значущого успіху у здійсненні своїх воєнних і політичних цілей. Для цього Україна має володіти стратегічною ініціативою у гонці військово-технологічних інновацій та масштабування нових систем.
2. Політичний вимір перемоги: збереження суверенітету.
У маніфесті зазначається, що великі країни можуть примусити Україну обмежити свій суверенітет, наприклад, забороняючи приєднуватися до економічних, політичних чи військових союзів.
Водночас автори називають неприпустимими червоними лініями обмеження Сил оборони по чисельності, озброєнню тощо, повернення до України російських політичних, культурних, релігійних та медійних організацій, також не може бути предметом торгу приєднання України до Європейського Союзу.
3. Людський вимір перемоги: успішна Україна, добробут і щастя українців.
Автори зазначають, що держава має стати людиноцентричною, яка ставить пріоритетом права людини, турбується про тих, хто не може потурбуватися про себе, й гарантує можливості та створює умови для кожного. Елементами цього є стратегічна важливість культури, нульова толерантність до корупції, сильне місцеве самоврядування, експортоорієнтованість, інвестиційна привабливість.
Автори переконані, що це є досяжним, адже низка країн вже проходили через подібні перетворення.
"Успіх не гарантовано. Адже майбутнє не визначене наперед. Історію творять люди, ми з вами. І ми віримо, що Україна виживе, вистоїть і переможе", - йдеться у маніфесті.
Серед авторів:
- Михайло Винницький, викладач Києво-Могилянської Академії
- Вікторія Войціцька, народна депутатка Верховної Ради України 2014-2019, членкиня правління аналітичного центру "We Build Ukraine"
- Ярослав Грицак, професор історії Українського католицького університету
- Андрій Длігач, д.е.н., професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, голова Ради Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України, співзасновник Kyiv Foresight Foundation
- Андрій Загороднюк, Голова правління Центру оборонних стратегій
- Лана Зеркаль, Надзвичайний і повноважний посол, член Координаційної ради Ukraine Facility Platform
- Павло Казарін, журналіст, публіцист, сержант ЗСУ
- Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ
- Наталія Кривда, професорка Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Голова Наглядової ради Українського культурного фонду
- Олександра Матвійчук, голова Центру громадянських свобод
- Олеся Островська-Люта, генеральна директорка Національного культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал"
- Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи та бізнес-школи Українського католицького університету
- Олександр Стародубцев, засновник Прозорро
- Олена Сотник, голова ГО "ГрандСтретеджіUA", народна депутатка Верховної Ради України 2015-2019
- Олександр Сушко, виконавчий директор Міжнародного фонду "Відродження"
- Світлана Хилюк, деканка факультету права Українського католицького університету
- Ярослав Юрчишин, народний депутат України, голова комітету Верховної ради України з питань свободи слова
"Апостроф" повідомляв, що на перемовинах США та України обговорювали альтернативу відмові Києва від вступу в НАТО.
