Активізація бойових дій на Близькому Сході та пряме зіткнення між США та Іраном неминуче призведуть до ослаблення військово-промислового потенціалу Тегерана, який є ключовим союзником РФ. Попри побоювання щодо зміщення фокусу світової уваги з України, дестабілізація іранського режиму б’є по російській воєнній машині, оскільки Кремль критично залежить від іранських технологій, виробничих потужностей та поставок безпілотників типу "Shahed".
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів військовий експерт Іван Тимочко.
Він наголосив, що Іран та Росія вибудували тісну "вісь зла", в межах якої Тегеран не лише постачає готову зброю, а й надає ліцензії та навчає російських військових. Наразі Ізраїль та США зосереджені на руйнуванні іранського ВПК, що безпосередньо обмежить можливості РФ, яка використовує іранську територію як безпечний майданчик для виробництва.
"Це суттєво вплине на поставки озброєння саме для Росії з Ірану, бо наголошую, що велику кількість потужностей так чи інакше Росія використовує на території Ірану, розуміючи, що вони порівняно виведені з-під удару саме українських засобів ураження. Так що будемо спостерігати за цією ситуацією", — зазначив Тимочко.
Він додав, що Росія отримувала ліцензії на виробництво цих дронів і розраховувалася з Іраном, зокрема золотом. Частина іранських промислових потужностей фактично працювала на потреби російської армії, що дозволяло використовувати ці ресурси поза межами досяжності українських ударів.
Експерт зазначив, що Іран і Росія діють у межах спільної геополітичної осі, яку також пов’язують із впливом Китаю. У разі послаблення Ірану через удари США або Ізраїлю Китай може ще більше зосередитися на підтримці Росії, а сама РФ — поводитися агресивніше на міжнародній арені. Це, своєю чергою, може змусити США переглянути свою політику щодо Росії та посилити тиск на неї.
Крім того, Іран уже накопичив значний досвід застосування дронів, багато в чому завдяки співпраці з Росією під час війни проти України. За словами Тимочка, почерк використання безпілотників свідчить про спільні підходи — зокрема удари по цивільній інфраструктурі, житлових об’єктах і мирних цілях. Він не виключив, що іранські військові могли перейняти цей досвід або навіть співпрацювати з російськими фахівцями безпосередньо.
"На жаль, швидше за все будуть йти ракети, але тим не менше це й показує те, що коли світова демократична спільнота закриває очі, толерує або сподівається, що якось сама розвалиться оця диктатура, то мають розуміти, що чим більше закривають очі, тим важче потім буде, власне, і працювати проти неї", — зауважив він.
Експерт зазначив, що можливе зростання цін на нафту не обов’язково стане значною перевагою для Росії. Іран і РФ продають різні сорти нафти та конкурують між собою за ринки збуту. Крім того, країни, які співпрацюють зі США, можуть активніше витісняти Росію з енергетичних ринків. У такій ситуації вигоду можуть отримати союзники Вашингтона, тоді як позиції Москви залишаться нестабільними.
"Я не дуже впевнений, що це серйозно вплине власне на зміну війни в Україні. Питання в тому, чи якщо ціна на нафту підніметься, наскільки на цьому виграє Росія, оскільки конкуренція зросте. І, звичайно, що країни, які не санкційні, які об'єднані зі США якимись спільними бізнес-інтересами, вони будуть так чи інакше вже не декларативно, а практично витісняти Росію з нафтового ринку", — підкреслив експерт.
Він наголосив, що війна на Близькому Сході навряд чи призведе до скорочення військової допомоги Україні, зокрема систем протиповітряної оборони. За його словами, оборонна промисловість США здатна нарощувати виробництво у відповідь на нові загрози, а значну частину озброєння для України закуповують європейські країни, тому цей процес не зупиниться.
Також він зазначив, що Росія та Іран мають угоди про взаємну підтримку, однак РФ навряд чи зможе відкрито допомогти Ірану у війні проти сильніших держав. Це може послабити її міжнародний авторитет і продемонструвати неспроможність виконувати союзницькі зобов’язання.
"Росія готова підтримати збройно і відкрито Іран? Навряд чи. А отже, це б'є по іміджу Росії як якогось партнера, союзника. Чергове покаже, що Росія не спроможна виконувати взяті на себе зобов'язання. Це буде подвійне таке приниження для Росії, для Путіна", — підсумував він.
Що передувало
Президент США Дональд Трамп 28 лютого повідомив, що Сполучені Штати розпочали масштабні бойові операції в Ірані.
За словами Трампа, мета операцій — "захистити американський народ і усунути безпосередню загрозу з боку іранського режиму", який він охарактеризував як "жорстоку та небезпечну групу".
Іранська влада повідомляла про щонайменше 40 загиблих унаслідок удару по школі для дівчат, який, за твердженням Тегерана, стався 28 лютого під час атак США та Ізраїлю.
Дональд Трамп заявив про смерть верховного лідера Ірану Алі Хаменеї.
Іран здійснив ракетні удари по американських військових об’єктах на Близькому Сході у відповідь на спільну операцію США та Ізраїлю. Про вибухи повідомляли у Бахрейні та Об’єднаних Арабських Еміратах.
Збройні сили США протягом перших 12 годин після початку операції завдали майже 900 ударів по об’єктах на території Ірану. Одночасно американські підрозділи відбивали масовані ракетні атаки з боку Тегерана.
Російські офіційні особи здебільшого засудили удари США та Ізраїлю по Ірану, здійснені 28 лютого. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров у телефонній розмові з іранським колегою Аббас Арагчі засудив такі дії, закликавши Сполучені Штати та Ізраїль негайно припинити бойові операції та відновити дипломатичний процес.
Аналітики ISW наголошують, що традиційні засудження РФ свідчать про обмежені можливості Москви підтримувати Іран та про асиметрію її відносин із Тегераном.
