Успішне ураження російських гелікоптерів на глибині 150 кілометрів від лінії фронту свідчить про вихід України на новий рівень далекобійних ударів, що фактично позбавляє ворога безпечного тилу. Здатність українських дронів знищувати не лише техніку, а й дефіцитних авіаційних фахівців змушує Росію перебазовувати авіацію вглиб своєї території, що суттєво ускладнює логістику та знижує ефективність повітряних операцій.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів експерт з питань авіаційного ринку Богдан Долінце.
Експерт зазначив, що атака на вертолітний майданчик стала повною несподіванкою для ворога, який вважав таку відстань безпечною для проведення технічного обслуговування.
"Ворог вважав, що знаходиться в безпеці. Відповідно, майданчик був виявлений завчасно українськими засобами розвідки з великим радіусом дії. По-друге, ми бачимо, що ворог не очікував, що Україна має засоби, які здатні на таку глибину залітати — до 150 км. Тобто можливість польоту такого засобу на глибину 150 км і більше, в тому числі зі зв'язком та відповідним відео, може свідчити про фактичний вихід України на новий рівень можливостей ураження ворожої логістики та відповідних баз", — пояснив Долінце.
Він підкреслив, що втрата гелікоптерів Мі-28 та Мі-17 є відчутною, оскільки авіапарк сучасних машин у РФ обмежений, а такі удари змушують командування змінювати тактику.
Хоча загалом Росія має десятки таких машин, навіть втрата кількох одиниць зменшує її бойові можливості. Частина пошкодженої техніки може бути повністю виведена з експлуатації або потребуватиме тривалого ремонту, що додатково знижує ефективність авіації.
Крім того, такі удари можуть змусити Росію відсунути свою авіацію ще далі в тил — на 200 км і більше. Це ускладнить використання гелікоптерів у бойових операціях, адже збільшиться час на підготовку, обслуговування та виконання завдань.
"Це змусить, швидше за все, Росію перебазувати свою техніку глибше в тил — на 200 і більше кілометрів. Як наслідок, доступність цих платформ для виконання повітряних операцій стане меншою, адже знадобиться додатковий час на політ, що означає збільшення часу на обслуговування та ремонт", — зауважив фахівець.
Він наголосив, що підготовка екіпажів та інженерів є тривалим і вартісним процесом, а відчуття вразливості навіть у глибокому тилу деморалізує фахівців. Тому загибель або втрата досвідчених спеціалістів є серйозним ударом по спроможностях армії. Ба більше, усвідомлення небезпеки навіть у тилу може знижувати мотивацію працювати.
"Необхідно щонайменше від двох до шести років, щоб підготувати льотний екіпаж. Якщо говорити про техніків з наземного обслуговування та ремонту, щонайменше йдеться про 2–4 роки. Але, враховуючи, що тепер російські фахівці, які працюють на глибині 100 і більше кілометрів, розуміють, що в будь-який момент можуть стати ціллю, це також впливатиме на зниження бажання та популярності такої роботи", — наголосив він.
Експерт зазначив, що значна частина гелікоптерного парку — до 30% — не використовується через технічні проблеми, і реально боєздатними залишаються близько 150 машин. Водночас із літаками ситуація краща: Росія має до 850 одиниць, з яких 300–350 — сучасні. У бойових діях зазвичай задіяно близько 200 літаків, хоча частина з них також перебуває на ремонті.
"З тих 225 ударних гелікоптерів, які має на озброєнні Росія, щонайменше 30% флоту не використовується через різні технічні проблеми з бортами. Тобто загалом мова йде про те, що в Росії доступне не більше 150 гелікоптерів. Росія залучає для війни в середньому близько 200 літаків різних типів. Як правило, щонайменше третина з цих машин також з тих чи інших причин виведена з експлуатації або перебуває на ремонті і не може використовуватися ворогом", — підсумував Долінце.
"Апостроф" повідомляв, що у Воронезькій області (РФ) Сили безпілотних систем уразили дронами два гелікоптери Мі-28 та Мі-17. Вони перебували на майданчику за 150 км від фронту.
Раніше також у Малі збили російський військовий гелікоптер, який перевозив найманців.
