Нещодавні здобутки українських військ на Олександрівському напрямку суттєво знизили шанси РФ на успіх у прийдешній кампанії 2026 року.
За оцінкою Інституту вивчення війни (ISW), дії Сил оборони поставили російське командування перед складними тактичними та оперативними дилемами.
Аналітики посилаються на дані військового оглядача Костянтина Машовця, який 19 березня повідомив, що окупанти не мають ресурсів для одночасного захоплення Оріхова та наступу на Запоріжжя з півдня. На заваді планам ворога стоїть міцна українська оборона вздовж річки Кінська та успішні дії ЗСУ, які відволікають російські сили від спроб штурму Оріхова зі сходу.
Для реалізації масштабного наступу в Запорізькій області окупантам довелося б перекидати підкріплення з Херсонщини. Ситуацію для РФ ускладнює розпорошеність сил: вони одночасно намагаються атакувати "пояс фортець", Добропілля, Куп’янськ, а також створювати "буферні зони" на півночі Харківської та Сумської областей.
"Ці дилеми, які Україна створила для російського командування, ймовірно підірвали підготовку Росії до весняно-літнього наступу 2026 року", — констатує ISW.
Крім того, експерти зазначають наступне:
-
Наразі не зафіксовано перекидання значних формувань, необхідних для великої операції проти Запоріжжя. Накопиченої піхоти недостатньо для прориву.
-
Провал дедлайнів на Костянтинівському напрямку: окупанти не змогли досягти навіть тактичних успіхів до встановлених ними термінів 10 та 15 березня. Їм не вдалося просунутися до Сіверсько-Донецького каналу чи закріпитися на вигідних позиціях.
-
На Краматорському напрямку не спостерігається накопичення бронетехніки, що свідчило б про підготовку до потужного удару.
За висновками ISW, нездатність Росії захопити вигідні стартові позиції в районі Костянтинівка — Дружківка безпосередньо підриває здатність агресора досягти значних успіхів у межах запланованого наступу на "пояс фортець" України.
Речник Сил оборони півдня України Владислав Волошин в етері телеканалу "Апостроф" 18 березня розповідав, що російські окупаційні війська активізували штурмові дії на південному фронті, зосереджуючи значні сили та техніку на Запорізькому та Придніпровському напрямках. Протягом останнього місяця інтенсивність бойових зіткнень зросла, а ворог постійно поповнює втрати, перекидаючи нові підрозділи, зокрема елітні частини морської піхоти, для спроб прориву української оборони.
