В Україні дорожчає холодна вода. Зростання тарифів почалося наприкінці червня, у більшості міст, включаючи Київ, вони збільшуються приблизно вдвічі.
"Апостроф" розбирався, чому саме зараз вирішили підняти ціни на воду, а також які ще послуги ЖКГ можуть подорожчати найближчим часом.
У Києві вслід за громадським транспортом подорожчає водопостачання. Про це повідомляє столична держадміністрація.
У КМДА наголосили, що тариф у розмірі 88,9 грн за 1 м³ холодної води, який запропонував запровадити "Київводоканал", відповідає собівартості відповідної комунальної послуги, проте місто таке підвищення не погодило.
"Для киян вартість послуги централізованого водопостачання та водовідведення становитиме 63,79 грн за кубометр", – йдеться у повідомленні мерії.
Таким чином, враховуючи, що поки що кияни платять за 1 м³ холодної води 30,38 грн, тариф зросте не втричі, а "лише" трохи більше, ніж удвічі.
"Для родини з трьох осіб плата за воду збільшиться на 200-300 грн", – чесно попереджають у КМДА.
Коли саме подорожчає вода у столиці, достеменно не відомо.
Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко у розмові з "Апострофом" зазначив, що підвищення тарифу на холодну воду могло вже відбутися, але міська влада не хотіла, щоб воно збіглося у часі з подорожчанням проїзду у міському транспорті, яке відбулося 15 липня.
Однак надовго відкладати його теж не будуть.
"Думаю, що вже з 1 вересня", – сказав експерт.
Світло, газ і вода – наші найкращі друзі
Заради справедливості зауважимо, що підвищення тарифів на холодну воду та водовідведення відбувається по всій країні, і Київ ще й серед відстаючих.
Так, наприклад, в Умані, що на Черкащині, з 1 липня тариф встановлено на рівні 158,33 грн/м³ (це загальний тариф на холодну воду та водовідведення разом з ПДВ). В інших містах ціни також вищі, ніж у столиці, але все ж таки не такі, як в Умані. У середньому вартість послуги по країні зросла приблизно вдвічі і знаходиться на сьогодні, в основному, в діапазоні 60-90 грн/куб м.
Така одностайність пов'язана передусім з тим, що на початку поточного року Верховна Рада переклала відповідальність за формування тарифів на воду з центральних органів влади на місцеві. І якщо раніше ціни встановлювала (а, точніше, пропонувала встановити) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), то тепер ці функції передані органам місцевого самоврядування.
Після початку російського вторгнення НКРЕКП як мінімум двічі пропонувала підвищити тарифи на воду, проте уряд відмовлявся це робити.
Місцеві органи влади також можуть відмовити водоканалам у збільшенні вартості послуг з водопостачання та водовідведення або, як, наприклад, у Києві, встановити компромісну ціну.
Але, як бачимо, подорожчання загалом відбувається. Водоканали обґрунтовують необхідність збільшення тарифів зростанням своїх витрат – на електроенергію, пальне, ремонт інфраструктури, оплату праці.
При цьому водою, схоже, справа не обмежиться – незабаром в Україні можуть подорожчати й інші житлово-комунальні послуги, зокрема електроенергія та газопостачання. Пов'язано це з тим, що Міжнародний валютний фонд, який наприкінці липня виділив нашій країні черговий транш на $690 млн у рамках поточної програми фінансування, "рекомендував" уряду у 2027 році переглянути (зрозуміло, у бік збільшення) тарифи на ці послуги ЖКГ, про що свідчить текст Меморандуму про співпрацю з фондом.
Востаннє електрика у нас дорожчала 1 червня 2024 року, і з того часу єдиний тариф становить 4,32 грн/кВт-год (є також пільговий нічний тариф за наявності двозонного лічильника). Ціни на газ переглядалися у 2021 році. Після вторгнення монопольним постачальником газу в країні стала НАК "Нафтогаз України" (приблизно 98% усіх побутових споживачів) з єдиним тарифом 7,96 грн/куб.
До речі, обмеження щодо цін для населення на газ та електроенергію, так само як і на холодну воду, відсутні, на відміну від гарячого водопостачання, опалення та розподілу газу (деякі помилково вважають, що йдеться просто про газ) – на підвищення вартості цих послуг запроваджено мораторій на час дії воєнного стану та ще шість місяців після його завершення.
Поспішати не треба
Чи підвищуватимуться ціни на газ та електроенергію, і, якщо будуть, то коли?
Питання, як кажуть, цікаве.
За словами Олега Попенка, на початку червня міністр фінансів Сергій Марченко, який зберіг посаду в новому складі уряду, заявляв, що МВФ не вимагає від України підвищення комунальних тарифів, а тому досить дивно, що зараз з'явилася інформація, що фонд все ж таки очікує від Кабміну збільшення вартості послуг ЖКГ.
При цьому колишній уряд у принципі мав плани поступово збільшувати тарифи до ринкових рівнів.
"Мінекономіки в Кабміні Юлії Свириденко надіслало відповідь на мій запит, у якому повідомило, що на 2026, 2027 та 2028 роки вони планують підвищення вартості електроенергії в середньому на приблизно 1 грн (за 1 кВт-год) для того, щоб вийти на ціну 7,5-7,6 грн/кВт-ч. А щодо вартості газу – до 12 грн (за 1 куб м). Крім того, у мене є інсайдерська інформація про те, що можуть підняти до 15 грн, а теоретично – і до ринкової ціни, а це – 24-26 грн. Наприклад, у Молдові вартість газу становить десь 32 грн за куб , – розповідає експерт. – Однак якою буде політика нинішнього Кабміну, поки що не зрозуміло".
За словами координатора експертних груп Економічної експертної платформи Олега Гетмана, у Меморандумі МВФ немає чіткої вимоги підвищити тарифи.
"Там досить розпливчаті формулювання – завершити аудит щодо тарифів, завершити розробку концепції про персональні субсидії і лише після цього розробити концепцію переходу до ринкових тарифів", – сказав він у коментарі виданню.
Експерт вважає, що це цілком нормальна рекомендація МВФ:
"Вона не конкретна, вона відстрочена у часі – тобто вона може реалізуватися у 2027 році, а може й у 2028-му, а може й 2029-му".
За словами Гетмана, тарифи піднімуть не одномоментно, вони збільшуватимуться орієнтовно на 20% щорічно, поки не досягнуть ринкового рівня.
"Наприклад, для електроенергії ринковий рівень – це 8-9 грн/кВт-год (тобто вдвічі вищій за нинішній – "Апостроф"). А для всіх, хто не зможе дозволити собі платити за ринковим тарифом через низьку платоспроможність, будуть розроблені персональні субсидії", – сказав експерт.
Мораторій скасують?
Тим часом по мережі поповзли чутки про те, що готується підвищення тарифів і на ті послуги ЖКГ, які знаходяться під дією мораторію, а це, нагадаємо, – опалення, гаряче водопостачання та розподіл газу – причому навіть до закінчення дії режиму воєнного стану.
Не дуже зрозуміло, звідки ростуть ноги цих чуток, втім, МВФ, згідно з Меморандумом, рекомендує в майбутньому лібералізувати тарифи на всі комунальні послуги.
Олег Гетман погоджується з тим, що тарифи на всі послуги мають зрештою стати ринковими.
"Звідки беруться низькі тарифи? Вони дотуються через бюджет, а бюджет – це наші податки, – пояснює свою позицію експерт. – Виходячи з поточного стану бюджету, виходячи з нормальної ринкової логіки, це потрібно зробити. Але, знову ж таки, для малозабезпечених мають бути субсидії".
При цьому він сумнівається, що принаймні до закінчення бойових дій влада піде на такий крок – для цього буде потрібне ухвалення відповідного закону:
"Швидше за все, голосів не буде".
Олег Попенко також не очікує на серйозні зміни, пов'язані з мораторієм на підвищення тарифів на послуги ЖКГ.
"Водночас, я не виключаю моделі, аналогічної тій, що була організована з водоканалами (коли тарифоутворення було перенесено на місця)", – додав експерт.
Однак поки що для українців подорожчала лише холодна вода, і, цілком можливо, ціни на інші житлово-комунальні послуги цієї зими залишаться без змін. Адже, як виявилось, МВФ не наполягає на їхньому збільшенні. Принаймні, найближчим часом.
