Російські атаки фактично паралізували значну частину української металургійної промисловості. Наразі близько 90% виробництва сталі в Україні не працює, а за найгіршого сценарію наслідки для економіки можуть становити 6,5–7% ВВП. Для відновлення галузі критично важливими залишаються безпека підприємств і працівників, а також стабільна логістика.
Про це йдеться в матеріалі Forbes Ukraine.
Від початку 2026 року російські війська щонайменше 30 разів атакували ключові підприємства гірничо-металургійного комплексу України. Унаслідок ударів були пошкоджені або зруйновані сім доменних печей, загинули 18 працівників.
"Зараз ми не виплавляємо ані сталь, ані чавун", — розповів виданню президент ОП "Укрметалургпром" Олександр Каленков.
Керівник офісу CEO групи "Метінвест" Олександр Водовіз зазначив, що у вересні був тиждень, коли Україна вперше за століття не виробила жодної тонни сталі.
"Ситуація в металургії катастрофічна. Ми можемо планувати роботу лише на місяць уперед", — сказав він.
ГМК залишається одним із ключових секторів української економіки. У 2025 році галузь забезпечила $6,2 млрд експортних надходжень та сформувала 5,5% ВВП країни. За оцінкою Forbes, у 2026 році за найгіршого розвитку подій негативний вплив зупинки металургії може сягнути 6,5–7% ВВП. Причина — проблеми поширюватимуться далеко за межі безпосередньо металургійних підприємств.
За словами Каленкова, кожне робоче місце у ГМК забезпечує ще 7,5–8 робочих місць у суміжних сферах. Тому скорочення або зупинка виробництва позначається на транспорті, енергетиці, машинобудуванні, ремонтних підприємствах і логістичному секторі.
Додатковою проблемою стало скорочення експорту залізної руди. Через обмеження альтернативних маршрутів Україна нині може вивозити морем та іншими шляхами лише до половини колишніх обсягів. CEO Metals Consulting International Олександр Сірик оцінює потенційні втрати приблизно в $1 млрд валютної виручки на рік.
Зупинка металургійних підприємств уже впливає і на бюджети міст, де вони працюють. Зокрема, у 2025 році "АрселорМіттал Кривий Ріг" сплатив 8,5 млрд грн податків і зборів, з яких 2,6 млрд грн надійшли до місцевих бюджетів. Підприємства "Метінвесту" в Запоріжжі за перше півріччя 2026 року перерахували майже 1,6 млрд грн.
Відтак проблеми металургії мають не лише економічний, а й соціальний вимір. Зменшення надходжень до місцевих бюджетів може обмежити фінансування окремих міських послуг, зокрема програм безкоштовного проїзду.
За оцінкою "Укрметалургпрому", повна зупинка гірничо-металургійного комплексу може коштувати Україні $5–7 млрд валютної виручки та щонайменше 30–40 млрд грн бюджетних надходжень. Тому одним із головних завдань є не лише відновлення пошкоджених підприємств, а й збереження виробничих потужностей та кваліфікованих працівників.
"Поки не буде якогось розуміння щодо безпеки, буде важко говорити про відновлення виробництва", — наголосив Каленков.
Водночас "АрселорМіттал Кривий Ріг" веде переговори з Офісом президента щодо подальших кроків для виходу з кризи. Серед основних питань — безпека персоналу, формат роботи підприємства, можливість простою або скорочення працівників, а також податкові питання.
Українські, європейські та міжнародні профспілки закликають не звільняти працівників підприємства, а за можливості перевести їх на оплачуваний простій. У IndustriALL та IndustriAll Europe наголошують, що збереження кваліфікованого персоналу є необхідною умовою для подальшого відновлення підприємства після російських атак.
Російські атаки на українські промислові підприємства створюють загрозу не лише для металургійної галузі, а й для економічної стабільності міст, значна частина яких десятиліттями залежить від роботи великих заводів. Одним із найбільш уразливих промислових центрів залишається Запоріжжя, де після масованого удару була зупинена робота "Запоріжсталі".
