З початком війни в Україні почалися перебої з автомобільним паливом, бензин та дизель різко подорожчали. Проблеми з пальним також посилювалися рішенням США та низки інших країн ввести нафтове ембарго проти Росії. Проте, українська влада вжила заходів щодо насичення вітчизняного ринку нафтопродуктами та зниження їхньої вартості, що, схоже, дає свої результати.
Без Росії: ринок оговтався і перебудувався
Вперші дні війни ціни на автомобільне пальне в України значно підскочили, а в багатьох регіонах стало важко заправити машину. В першу чергу, це пов’язане з тим, що до 24 лютого Україна більшу частину потрібних їй нафтопродуктів імпортувала з Білорусії та Росії. Частина пального також находила з Литви, але цей напрямок був перекритий білоруською владою ще до війни. Традиційні канали постачання миттєво зникли, і трейдери змушені були оперативно шукати нові джерела постачання.
Але на це потрібен час, тому спочатку вітчизняний ринок нафтопродуктів виглядав дуже проблемно: більшість АЗС не працювали взагалі, а ті з них, що пропонували товар, лякали покупців своїми цінами. Станом на 18 березня середня роздрібна ціна літра бензину А-95 становила 42,5 гривні, а дизельного палива – 43,4 гривні. При цьому на деяких АЗС пальне пропонувалося по 50 гривень/літр.
Ще більш ускладнювало ситуацію те, що зростання цін відбувалося не лише в Україні і не лише через війну. В цьому році високі ціни на пальне склалися в усій Європі. Котирування нафти протягом останніх місяців безперервно зростали. Якщо на початку зими вона коштувала близько 71 долара за барель, то перед нападом Росії на Україну її ціна вже складала 97 доларів за барель.
Звичайно, початок повномасштабної війни в Європі викликав панічні настрої. Адже Росія є одним з найбільших постачальників нафти і займає близько 10% світового ринку. І оскільки накладення ембарго на експорт є одним з традиційних заходів впливу на агресивні диктатури, європейські споживачі злякалися, що на ринку виникне дефіцит пального.
Тож вже за декілька днів після початку війни вартість нафти підскочила до рівня 150 доларів за барель.
Проте, як це не дивно, така висока ціна не протрималася довго. Як результат, пішли вниз і ціни на нафтопродукти.
"Всього за два дні тона бензину в Європі подешевшала на 200 доларів, а дизелю - на 340 доларів, або на 15-20%," - говорить директор консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн.
Причина такої позитивної тенденції, на думку координатора експертних груп Економічної експертної платформи Олега Гетмана, полягає в ефективній роботі міжнародної дипломатії.
"Зниження ціни на нафту стало результатом вдалої дипломатичної роботи, - говорить експерт. - "Велика сімка" (США, Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія, Канада та Японія - "Апостроф") добре виконала своє домашнє завдання. Проведено переговори з країнами, які є провідними постачальниками нафти на світовий ринок. В результаті вони погодилися збільшити видобуток для того, щоб замінити російську нафту на той випадок, якщо її експорт буде заборонено".
Першими зробили заяви про готовність надати додаткові обсяги нафти ОАЕ та Венесуела. Пізніше до них приєднався Іран. Це стало сигналом для ринку про те, що навіть якщо провідні економіки відмовляться від російської нафти, значного дефіциту на ринку не виникне.
"В той же час, видобувачі нафти, зрозумівши, що в світі з’явилася нова країна-вигнанець, охоче накинулися на жертву, прагнучи поглинути частку ринку, яку до цього займала Росія," - говорить Олег Гетман.
Найцікавіше, що першими в списку бажаючих скористатися з російських проблем виявилися країни, які Росія вважає своїми близькими союзниками і однодумцями - Іран і Венесуела. Ці диктатури, які протягом багатьох років знаходяться під міжнародними санкціями, швидко розібралися, що нинішня ситуація дає їм унікальну можливість послабити тиск і збільшити власні доходи від нафтовидобутку та експорту.
Танкер біля узбережжя Венесуели
На сьогодні повне нафтове ембарго проти Росії запровадили США та Канада. Велика Британія планує відмовитися від російських вуглеводнів до кінця 2022 року, а Європейський Союз поки що не готовий це зробити, хоч і планує суттєво скоротити імпорт нафти та газу з РФ.
"Вже сьогодні в Європі реалізується ряд заходів, покликаних замістити російські нафту і газ, - говорить Олег Гетман. - Призупинено процес закриття атомних електростанцій, розконсервовуються деякі з уже закритих. Запускаються зупинені ТЕС. Будуються додаткові LNG-термінали для прийому газу з США та Близького Сходу. Також робляться додаткові заходи для розвитку відновлюваних джерел".
Цени майже як до війни
У вітчизняних трейдерів зараз першочергове завдання - налагодити нові ланцюжки постачання, які будуть відрізнятися складнішою та найдорожчою логістикою. Також за умов війни роботі ринку пального не сприяла система державного регулювання цін, запроваджена у травні минулого року, хоча у мирний час вона, за свідченням експертів, непогано виконувала свою функцію, дещо обмежуючи цінові зловживання торговців.
Проте уряд докладає зусиль для того, щоб полегшити проблему. Нещодавно було прийнято декілька рішень для того, щоб збільшити постачання пального і знизити його ціну.
В першу чергу уряд переглянув формулу, за якою розраховується гранична вартість пального.
"Вона дозволить мережам АЗС включати в розрахунок ті додаткові витрати, що виникли після переорієнтації постачання з білорусі та рф на західний кордон України (Польщу, Румунію, Угорщину)," - повідомила перший віце-прем'єр - міністр економіки Юлія Свириденко.
Водночас Верховна Рада схвалила урядовий законопроєкт, який передбачає повне скасування акцизу на пальне і зниження ПДВ з 20% до 7%. Ці рішення спрямовані на те, щоб зменшити роздрібну ціну пального, оскільки ці податки становлять понад половину кінцевої вартості бензину і дизелю.
"Це абсолютно необхідні заходи, - вважає Сергій Куюн. - Частина з них розглядалася ще до війни у зв’язку зі зростанням цін на енергоносії. А з початком війни їхня актуальність різко зросла".
Нові правила гри на ринку нафтопродуктів, скоріше за все, поліпшать ситуацію з постачанням. Проте вони мають і зворотній бік. Адже надходження від акцизу та ПДВ на пальне складають помітну частину доходів державного бюджету. І ці гроші бюджет втратить.
Проте, на думку Олега Гетмана, ця втрата не стане критичною.
"Сьогодні Україна отримує значну фінансову підтримку від інших країн і міжнародних фінансових інститутів, - говорить експерт. - Цих коштів цілком досить для того, щоб компенсувати втрати від скорочення податкового навантаження на бензин".
У будь-якому разі, сьогодні можна з упевненістю констатувати, що запропоновані фахівцями та ухвалені парламентом та урядом заходи суттєво покращили ситуацію на ринку нафтопродуктів України.
Зокрема, зараз ресурс уже можна купити більш-менш вільно, особливо у тилових регіонах, хоча деякі обмеження, як і раніше, зберігаються.
При цьому суттєво знизилася ціна палива. Минулого тижня вона різко обвалилася, і станом на 21 березня літр бензину на АЗС у середньому коштував 34,5 гривні, а літр дизеля - трохи більше 37 гривень.
