В Україні 28 квітня набули чинності нові правила здійснення грошових переказів, що передбачають ідентифікацію та верифікацію таких транзакцій. Незважаючи на те, що закон, яким вводяться ці правила, був ухвалений ще у 2019 році, новації породили чутки про повне блокування безготівкових платежів, у зв'язку з чим Національний банк навіть був змушений давати роз'яснення. "Апостроф" з'ясував, що насправді благонадійним громадянам нічого не загрожує. Однак, як виявилося, практика в даному питанні дуже сильно відрізняється від теорії.
В Україні набув чинності закон "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення", яким, крім іншого, посилюється контроль над фінансовими операціями, зокрема тими, які здійснюються громадянами.
Основні вимоги зводяться до наступного: проведенню фінансової операції повинні передувати ідентифікація і верифікація платника, а сам грошовий переказ повинен супроводжуватися переліком даних, як про платника, так і про одержувача коштів.
У зв'язку з цим у мережі стала стрімко поширюватися інформація про те, що з кінця квітня через набуття чинності згаданим законом будуть заблоковані всі платіжні системи, а фінансові операції, включаючи оплату комунальних послуг і розрахунки в торговельних мережах, стануть неможливі.
Національний банк України (НБУ), стверджує, що ця інформація не відповідає дійсності. Регулятор також заявляє, що нові вимоги не торкнуться більшості операцій із переказу грошових коштів.
Зокрема, вимоги закону не поширюватимуться на такі фінансові операції:
- оплату житлово-комунальних послуг, податків, штрафів, інших обов'язкових зборів і платежів (незалежно від суми);
- оплату кредиту в сумі до 30 тисяч гривень;
- перекази для оплати товарів і послуг, здійснені платником за допомогою картки (або іншого електронного платіжного засобу), якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);
- зняття коштів зі свого рахунку.
Ще один важливий момент: для проведення ідентифікації та верифікації особиста присутність клієнта банку буде необов'язковою. Це особливо актуально в умовах чинного на сьогодні карантину, хоча і в майбутньому дозволить громадянам заощадити час. Дистанційна верифікація ідентифікаційних даних клієнта може здійснюватися через систему BankID Нацбанку і за допомогою "кваліфікованого електронного підпису" (КЕП). Також верифікація може здійснюватися шляхом проведення відеоконференції.
Крім того, передбачаються спрощені моделі верифікації та ідентифікації, які передбачають певні ліміти за операціями. У цих випадках загальний ліміт на проведення видаткових фінансових операцій за всіма рахунками клієнта не повинен перевищувати 40 тисяч гривень на місяць і 400 тисяч - на рік. Крім того, загальний залишок по всіх відкритих клієнту рахунках і електронних гаманцях у банку не повинен перевищувати 40 тисяч гривень.
До спрощених моделей верифікації належать:
- використання BankID;
- використання КЕП;
- здійснення платежу на окремий рахунок банку з особового рахунку клієнта, який супроводжується зазначенням ПІБ клієнта;
- дистанційне зчитування клієнтом даних із чипа свого біометричного документа за допомогою NFC-модуля смартфона і відповідного мобільного додатку банку;
- верифікація даних із бюро кредитних історій із підтвердженням клієнта за допомогою пароля, направленого банком на номер телефону клієнта, який вказаний у його кредитній історії.
За прикладом цивілізованих країн
З чим пов'язані нововведення?
Україна переймає західні практики, які використовуються в європейських, американських банках, і ці практики спрямовані на боротьбу з офшорами, нелегальними доходами, відмиванням грошей, розповів "Апострофу" інвестиційний банкір і фінансовий аналітик Сергій Фурса. "У будь-якому західному банку, якщо ви приносите гроші, вам потрібно пояснити, де ви їх взяли. Навіть якщо ви збираєтеся забрати (всі) гроші з банку, ви також повинні будете пояснити, навіщо вони вам", - зазначив експерт.
При цьому необхідність проведення ідентифікації і верифікації є і зараз. "Перевіряється походження коштів, якщо сума більше 150 тисяч гривень. Потрібно пояснити, де ви їх взяли", - розповів виданню президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак. Це, наприклад, стосується таких угод, як купівля автомобіля чи квартири.
Як проводиться верифікація?
"Службовець банку повинен буде переконатися, що дана операція не є відмиванням коштів", - каже Тарас Козак.
Як це буде робитися?
"Наприклад, людина покаже свою податкову декларацію, та/або покаже, що продав квартиру, і на його рахунок прийшли відповідні кошти", - зазначив фахівець.
Як вже було сказано вище, покупки в магазині, оплата комуналки, виплати кредитів не потребуватимуть верифікації платника. Не повинно виникнути проблем із бронюванням і купівлею квитків на потяги і літаки, адже, як мінімум, при такому платіжі будуть вказані реквізити банківської картки.
Для яких операцій верифікація буде потрібна?
Експерт інституту GROWFORD Олексій Кущ в розмові з "Апострофом" показав це на простому прикладі: "Підприємець регулярно проводив платежі в середньому на 10 тисяч гривень і раптом він комусь перераховує 2 мільйони гривень".
Тобто в цьому випадку банк поцікавиться, для кого і навіщо цей платіж призначений, і, якщо, виникнуть серйозні сумніви, транзакція буде заблокована. Відповідно, якщо платіж побоювань не викликає, йому дадуть "зелене світло".
До речі, навіть зараз при оплаті через особистий кабінет в банку потрібно щонайменше вказати мету платежу, навіть якщо сума невелика. Також приходить повідомлення на телефон, що платіж відправлений в обробку, а у низці випадків на телефонний номер приходить пароль. Адже це теж, по суті, верифікація.
Крім того, верифікація буде необхідна в разі проведення грошового переказу готівкою. Це також стосується сплати товарів накладеним платежем (наприклад, доставка "Новою поштою"), поповнення карткового рахунку - чужого або навіть свого. Але лише в тому випадку, якщо сума перевищить 5000 гривень. Раніше ліміт на такі операції становив 15 тисяч гривень. Хтось може захотіти схитрувати, і зробити два перекази, наприклад, по 4,5 тисячі гривень, але в цьому випадку банк може (але не зобов'язаний) заблокувати транзакцію як підозрілу.
Таким чином, для здійснення платежу готівкою на суму понад 5000 гривень платник повинен буде ідентифікуватися. При цьому в разі поповнення власної кредитної картки обмеження в 5000 гривень не діє (як було зазначено вище, ліміт становить 30 тисяч гривень).
І банки будуть досить пильно відстежувати всі сумнівні операції, так як це в їх же інтересах. Справа в тому, що фінустанови, як чорт ладану, бояться перевірок адекватності застосування норм фінансового моніторингу, так як штрафи в цій сфері становлять мільйони гривень, і є навіть ризик втратити ліцензію, пояснив Олексій Кущ.
У нинішній ситуації, пов'язаній із карантином і самоізоляцією, все активніше просуваються онлайн-сервіси, в тому числі і в банківській сфері. "Зокрема, пропонується проводити верифікацію клієнтів банків дистанційно, але для цього потрібно розробити критерії, в тому числі, по цифровому документообігу, що дозволить банкам віднести (або не віднести) ту чи іншу операцію до числа проблемних з точки зору фінансового моніторингу", - пояснив фахівець.
Втім, упевнений Кущ, незабаром всі ці стандарти будуть допрацьовані. "Наші законодавці дуже швидко рухаються шляхом впихування нас (країни) в діджіталізацію, тому передові частини пішли далеко, а обози залишилися в тилу. Але вони скоро підійдуть, і все буде більш-менш нормально", - підкреслив він.
Сумбур замість музики
Але поки на практиці з верифікацією все відбувається, м'яко кажучи, дивно. Про свої пригоди в одному з банків виданню розповів член ради НБУ Віталій Шапран. За його словами, ставши членом ради, він увійшов у категорію національних громадських діячів, які за законом потрібно верифікувати.
"Операціоністи - в паніці, викликають заступника начальника відділення, бо взагалі ніхто не в курсі в банку, що таке публічна особа, і чого я від них хочу. Не в курсі виявилася і заступник начальника відділення", - розповів Шапран.
У результаті після довгих консультацій із головним офісом було визначено перелік документів, необхідних для тієї самої верифікації: довідка про зарплату з місця роботи, податкова декларація, декларація для Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), що викликало здивування.
"Навіщо їм довідка з місця роботи, якщо я отримав там винагороду (зарплати у мене немає) тільки один раз, причому, не за повний місяць? Навіщо їм моя податкова декларація, якщо я її за законом заповнювати не повинен? Навіщо їм моя декларація в НАЗК, якщо вона висить на сайті НАЗК, і весь інтернет її бачить?" - обурюється Шапран.
У даному випадку все, більш-менш, владналося, але осад, як то кажуть, залишився: "Процедури не просто не налагоджені, вони місцями божевільні", - підкреслив член ради НБУ.
При цьому, за його словами, в березні 2020 року законодавство виключило членів ради НБУ з числа громадських діячів, але чомусь у відповідному реєстрі його прізвище залишилося.
"Більш того, в цьому реєстрі до мене прив'язали компанію дружини, яку вона продала майже три роки тому, ще до мого переходу на роботу в НБУ. Тобто якість роботи тих, хто за нами стежить, нижче плінтуса", - резюмував Віталій Шапран.
