У Києві тривають дискусії навколо найбільшого в столиці озера Вирлиця. Правильне рішення щодо його долі вже кілька тижнів поспіль намагається прийняти місцева влада. З позитивного - доля озера в самому густонаселеному районі міста у фокусі уваги всіх учасників дискусії, а мер і депутати дають можливість всім сторонам вести діалог в стінах КМДА. Тепер основне завдання депутатів Київради вирішити, який статус має отримати озеро і його берег, а також відповісти на не менш важливе питання - хто профінансує необхідні заходи зі збереження озера та благоустрою набережної. Адже всі учасники дискусії згодні з тим, що стан озера погіршується з року в рік і воно накопичує небезпечні хімічні речовини і сміття.
Сьогодні існують дві основні позиції, полярні в реалізації, але солідарні в одному: озеро необхідно зберегти і зробити доступним і комфортним для киян. Депутат Київради Євгенія Кулеба та еко-активісти наполягають на створенні на Вирлиці ландшафтного заказника, щоб зберегти діючу екосистему озера. Представники громади і бізнесу впевнені, що заказник не дозволить використовувати рекреаційний потенціал озера людьми - острівці природи зберегти потрібно, але додати поруч з ними впорядковану набережну з рекреаційною інфраструктурою для городян.
13 липня в будівлі Київради відбулося цілих два заходи, в рамках яких пройшло обговорення питання озера Вирлиця: засідання екологічної комісії Київради і робочої групи постійної комісії із землекористування, де обговорювалося питання Вирлиці. Дискусія вийшла гарячою, але конструктивною. Підсумком робочої групи, які були підтримані і головою екологічної комісії Денисом Москалем, і головою комісії з питань архітектури, містобудування та земельних відносин Михайлом Терентьєвим, стало протокольне рішення. Суть якого - зібрати з усіх профільних комісій Київради і департаментів мерії, представників Метрополітену, КП "Плесо", орендарів прибережних територій додаткову інформацію, обговорити її, і лише потім приймати комплексне і зважене рішення в інтересах мешканців столиці.
Питання спотикання
Перше - юридична процедура надання статусу ландшафтного заказника, на що звернули увагу представник департаменту земельних ресурсів та депутат Київради, голова Постійної комісії з питань архітектури, містобудування та земельних відносин Михайло Терентьєв. "Питання в тому, щоб проект рішення, будь-який проект, який приймає Київрада на своєму засіданні, не міг ні в якому разі бути оскаржений ... Ось за що я переживаю. Щоб була дотримана повністю вся процедура і проведені всі необхідні узгодження", - прокоментував Михайло Терентьєв. Відповідно до закону про природно-заповідний фонд України, проект заказника, а не тільки графічні матеріали, як у випадку з Вирлицею, повинен пройти узгодження КМДА. Чого не було зроблено.
Друге - необхідність захисту від підтоплень найближчої гілки метрополітену. Створення ландшафтного заказника унеможливить будь-які роботи з берегоукріплення в майбутньому. А така необхідність вже назріла - за словами заступника генерального директора "Київметробуд" Олега Борисова, якщо не зміцнити берегову лінію Вирлиці, це може загрожувати серйозними наслідками для даної лінії метро. "Сама станція (станція метро Вирлиця - авт.) - її, коли в березні 2006 р відкрили, то в липні вже довелося закрити, так як станцію постійно підтоплювало. Її і зараз продовжує підтоплювати, спрацьовує антипаводкової захист. Тунелі будувалися ще в 90-і роки минулого століття, і тодішні ізоляційні матеріали розраховувалися на термін служби 15 років. Тому всім нам потрібно бути готовими, що скоро доведеться виділяти чималі фінансові кошти, щоб запобігти майбутньому затопленню", - повідомив він. З'ясувалося, що спершу штучне озеро Вирлиця, яке раніше займало всього 10 га, зараз збільшилося до 90 га, збиралися засипати для будівництва депо. Але через продовження гілки метро і підтоплень, від цієї ідеї відмовилися.
Третє - питання оренди землі. Справа в тому, що у підприємства "Мрія-Інвест", яке орендувало кілька земельних ділянок поруч з озером Вирлиця, в 2010 році закінчився термін права оренди однієї із земельних ділянок. Еко-активісти вважають, що підприємство більше не має права оренди землі біля озера Вирлиця. Представник підприємства Олександр Крупник вважає навпаки. За його словами, підприємство за останні три роки заплатило до місцевого бюджету понад 30 млн гривень тільки орендної плати за землю і підприємство подало документи на продовження оренди земельної ділянки, але київська влада досі не винесла свого рішення. Юристи в залі - учасники дискусії уточнили, що, якщо орендар продовжує використання земельної ділянки, виконує свої фінансові зобов'язання і по орендованим ділянкам не були винесені інші рішення, оренда вважається продовженою.
Четверте - чи є взагалі фінансування і у кого на реалізацію заходів по збереженню озера і благоустрій його берега. "Будь-яка дискусія - це завжди добре і громада Києва вдячна депутатам Київради і Євгенії Кулебі, що озером Вирлиця нарешті занепокоїлися і це питання обговорюється на такому високому рівні. Єдине - важливо розуміти, хто буде фінансувати будь-які зміни, прийняті в результаті обговорення. У проекті рішення про визнання Вирлиці ландшафтним заказником немає фінансового обгрунтування. "Плесо", в підпорядкування якого хочуть передати озеро, зможе виділити гроші на нього? Або ми отримаємо те ж саме, що маємо навколо інших озер? А це – нічого. Через відсутність фінансування ", - виступив член Громадської ради при Дарницькій РДА Олександр Кулабухов.
Поки відповідей на головні питання немає. Тому, за підсумками розгляду питань озера Вирлиці, робоча група прийняла рішення не поспішати і взяти час, щоб розібратися більш детально в ситуації.
А що за кордоном?
У всьому світі питання підтримки на належному рівні обсягів "зеленого" фонду в контексті розвитку сучасних мегаполісів завжди є найбільш дискусійними. Як зберегти у великому місті достатню кількість куточків живої природи, забезпечивши одночасно задоволення запитів його жителів в сучасній інфраструктурі? Що повинно бути пріоритетом - потреби городян, або, флори і фауни, що мешкають на обговорюваних "зелених" територіях? Зазвичай, коли подібні теми піднімаються в громадському дискурсі, як і у нас, - там превалюють дві полярні точки зору - від "все для людей, бо місто розвивається" до "все для природи". Однак в більшості випадків істина знаходиться десь посередині.
Так, в німецькому Гамбурзі є озера з мінімальної забудовою територій, наприклад, озеро Штадпарк в однойменному парку, і тут же - повністю оточені будівлями озера, на кшталт Бінненальстер і Альстер, в безпосередній близькості від яких знаходяться універмаги, житлові будинки і різні соціальні та культурні об'єкти, такі, як Гамбурзька картинна галерея.
Тому, в низці питань, що накопичилися як до однієї , так і до іншої ініціатив по озеру Вирлиця, рішення київської влади - відкласти і публічно знайти компроміс в цьому питанні - можна вважати, на даний момент, найбільш виваженим. З огляду на те, що таким рішенням доля озера буде визначена як мінімум на кілька десятиліть вперед. Ми і далі будемо стежити, як будуть розвиватися події.