Військовий експерт ОЛЕКСІЙ АРЕСТОВИЧ впевнений, що українська влада готує план з деокупації Донбасу. У інтерв'ю "Апострофу" він розповів, як це буде здійснюватися, якою буде роль США у ймовірній операції та про сценарій розвитку подій у випадку повномасштабної агресії Володимира Путіна проти України.
- Держсекретар США Рекс Тіллерсон заявив про те, що Україна і Росія можуть вирішити ситуацію на Донбасі поза Мінськими угодами. Тим часом в українській владі заговорили про зміну формату проведення АТО. Яким, на ваш погляд, може бути цей формат?
- Мінський формат не працює, Росія зі свого боку навіть не виконує перший пункт цих угод (щодо припинення вогню на Донбасі, - "Апостроф"). Він не працює з тієї простої причини, що Росія не є стороною угоди, а є лише спостерігачем. Це нас не влаштовує, оскільки Росія є стороною конфлікту. Захід це зрозумів за чотири роки. Путін так набрид Трампу в Сирії і в усьому світі, що вони вирішили його показово відшмагати в Україні.
У Путіна складна ситуація, протести. У листопаді в них будуть одночасний пік протестів і максимальне падіння боєздатності через масовий відхід, демобілізацію строковиків зі служби у вересні-жовтні. Це відбудеться за три місяці до виборів, призначених на 18 березня 2018 року, а це значить, що Донбас треба брати.
Мінський формат не працює, але довгий час зберігали його видимість. Усе залежало від позиції США, і вона, судячи з усього, вже сформована. І, судячи з усього, мова йде про військову операцію щодо Донбасу з викиданням звідти російських військ і показовою прочуханкою сепаратистам. Цю операцію Збройні сили України можуть провести прямо зараз: у нас перевага за силами і засобами, ми набагато краще воюємо, і у нас морально-вольова перевага.
Я бачу, що на Заході хтось хоче показово відшмагати Путіна місяці за три до виборів, пред'явивши йому одночасно рахунок за "Боїнг" (збитий на Донбасі 2014 року, - "Апостроф"), за збитого Качинського (авіакатастрофа під Смоленськом у 2010 році), за Україну, за Сирію, за все разом. Потім поєднати це все з піком російських протестів і вбити його перспективи на президентських виборах. Просто вбити або показово покарати.
Мабуть, Україна тут є головним важелем, якщо дивитися з боку Вашингтона. Не Молдова і Грузія будуть карати Росію, а Україна – порівнянна міць. Усе зійшлося – інтереси Порошенка, інтереси Трампа, інтереси української та американської верхівок. І вістря атаки спрямоване на Володимира Володимировича, і його будуть показово шмагати десь у листопаді.
- Яка роль Штатів у цьому процесі?
- Штати будуть давати Україні гарантії непроведення повномасштабної операції проти України, швидше за все. Вони дадуть зрозуміти Вові: якщо він підніме авіацію або ракети, то йому буде дуже бо-бо в економічному сенсі. Тут відразу ж почнуть сідати американські борти з летальною зброєю.
- Будапештський меморандум не повториться?
- Не повториться. Дивіться, яка ситуація: спікер ВРУ Андрій Парубій з'їздив до Штатів і заявив, що ми уклали угоду про співпрацю, що передбачає наявність складів стратегічних запасів американської армії. Ці склади можуть бути створені дуже швидко – за півроку. А такі операції готуються за рік. У разі чого американцям не знадобиться завозити сюди зброю, ми просто розкриємо склади і заберемо її. З їх згоди.
- Якщо Україна почне активну фазу визволення Донбасу, то нас можуть звинуватити у зриві Мінських угод і почати чергову так звану "операцію з порятунку російськомовного населення".
- Хай спробують. У них протести в 90 містах, Олексій Навальний б'є у всі дзвони. У цей момент вони починають авантюру проти України, яка співпадає з внутрішніми протестами і введенням додаткового пакету санкцій. Що буде? А якщо уявити, що його ще й десь у Сирії підтисли одночасно. Потрібно бути повним ідіотом, щоб це починати.
- До чого потрібно готуватися Україні?
- Ми їх просто повбиваємо.
- У нас же неукомплектовані армійські підрозділи.
- Завжди чогось немає. Ідеальних армій не буває. У нас близько 90 тис. особового складу в зоні АТО і навколо неї. У росіян – 40 тис. осіб. Це вже дворазова перевага.
Що сталося під час боїв за Жолобок? Наші взяли домінуючі висоти, почали переглядати їх територію на 20 кілометрів вперед, якщо сильно схематизувати. Сепаратисти не впоралися, коли їх погнали відбивати атаку. За добу підійшли кадрові росіяни. Їх накрили артилерією, поки вони там стояли, а російські командири, що зайшли з російської сторони, вникали в ситуацію.
Мені дзвонили небайдужі росіяни з Пітера і повідомили, що після цієї події біля Військово-медичної академії [ім. С. М. Кірова Міноборони РФ] чотири доби сідали санітарні борти. Як ви розумієте, у найкращий медичний заклад Росії навряд чи сепаратистів возять. Це кадрові російські військові. Звідти (з Донбасу, - "Апостроф") м'ясо вивозили.
У Росії ремствування серед військових. Вони кажуть, давайте або повномасштабну операцію, або йдемо з Донбасу, тому що неможливо утилізувати військових. Вони несуть колосальні втрати, які разів у десять перевищують наші. Вони роблять величезну кількість безглуздих помилок. І сам формат гібридної війни, коли вони ховаються і не можуть використовувати свою міць, скорочує їх поголів'я. І, головне, валить морально-психологічна складова – у них немає настрою воювати.
Я вас запевняю, що російські військові з полегшенням сприймуть вихід з Донбасу і припинення цієї безтолковщини з їх боку. Путін це чудово знає і буде гнати через силу російську армію на забій. Нехай вони заходять. Наші командири воюють там четвертий рік і знають кожен кущ. А ці в'їдуть і не будуть знати обстановку. Якщо буде наступ, то ситуація буде змінюватися зі швидкістю 20-30 кілометрів на добу. Вони не будуть встигати за ходом подій.
Додайте до цього те, що ми будемо свою землю звільняти. Який буде стояти ентузіазм і рев. Яка буде підтримка у військових. І що в них? Вони приїхали, написів не розуміють, сепаратистам не вірять, їх регулярно криє українська артилерія. У цій обстановці воювати дуже складно, навіть славній російській армії, яка насправді – надутий міхур. Є російська пропаганда і російська військова міць, а є обстановка на полі бою.
Ми прямо зараз можемо здійснити цю операцію. А за рік, з американською допомогою, правильним будівництвом, відповідною нормативно-правовою базою, з призивом на 18 місяців і навчанням офіцерів запасу, нескінченними навчаннями резерву та контрактників, які проводяться постійно... У нас є 200 тисяч резерву – це люди, що воювали в АТО. Ну, здрастуй, Вова.
- Якщо говорити про останню проросійську акцію, учасники якої виступали проти перейменування проспекту генерала Ватутіна на проспект Шухевича. Наскільки потужні ці сили?
- Які ж вони сильні, якщо вони вивели 300 пенсіонерів та 50 тітушок, яких злісно побили націоналісти? Якщо проросійські сили спробують розгойдати ситуацію тут, то потрібно, щоб у тебе в країні все було добре. Якщо у тебе масові протести і діти протестують, то робити це складно. Крім того, за чотири роки всі навчилися і розуміють, хто кого і куди виводить.
Якщо їх почнуть не бити, а вбивати на цих мітингах, що цілком можливо, то вони, в принципі, перестануть виходити. Ні за які 500 гривень ти не підеш туди, де тебе можуть вбити.
Не забувайте, що Порошенко – не президент мирної країни, він верховний головнокомандувач воюючої країни. 400 тис. відмобілізованих силовиків, які нюхнули крові. Крайні два роки вони тільки на перемогах виховуються – ми не втратили жодного метра і тільки наступаємо, тільки забираємо.
Був страшний ворог, намальований російською пропагандою – непереможна Росія. Вони цього ворога вже четвертий рік ганяють. Цих людей дуже важко зупинити. Вони поставлять ногу на горло кому завгодно – і внутрішньому, і зовнішньому ворогу.
Тепер беремо список справ, які Порошенко може зробити прямо зараз: легалізація короткоствольної зброї, зняття акцизів на автомобілі, початок будівництва доріг по всій країні, початок модернізації АЕС, арешт Медведчука, Тимошенко, утиски олігархів, військова операція на Донбасі та інше. Ви уявляєте рейтинговий потенціал цих кроків? Їх можна здійснити прямо зараз. Який внутрішній ворог, кого тут Росія розхитає?
- Але намагатися будуть?
- Звичайно, будуть. Росія втратила історичний шанс розгромити Україну. Це потрібно було робити навесні 2014 року. Але вони вже тоді оцінили свої можливості й зрозуміли, що не справляються. Навіть якщо вони зайдуть до Києва, Одеси, Дніпра, то буде партизанська війна. Їх почнуть тут вбивати. І будуть це робити набагато активніше, ніж в Афганістані і Чечні. Тому що Чечня – це половина Київської області. А якщо взяти вісім областей, де кожен день будуть вбивати 5 осіб, то це 40 людей на день. Що буде за два місяці? Тому вони відразу розуміли, що нічого не буде.
Не думаю, що коли-небудь розглядалася масштабна операція проти України. Максимум – ракетні удари.
- На що вони розраховували?
- На блеф і підтримку проросійського населення. "Русская весна" зламалася 2 травня в Одесі, коли російськомовні фанати "Чорноморця" це все обламали. Російськомовні України виступили проти Путіна. Після цього стало зрозуміло, що росіяни програли цю війну. Далі вже справа часу і техніки. Тепер, коли вони втратили свій шанс, а ми накачали армію – у нас 250 тисяч відмобілізованих в армії, 200 тисяч резерву. Усі російські сухопутні війська – 330 тисяч осіб. Але Росія трошки більше, ніж Україна, і там потрібно захищати від Калінінграда до Курильських островів, а ще є Сирія, Середня Азія, Кавказ. Вони не можуть зібрати це все і кинути на нас. У них на кордоні стоїть 25 тисяч осіб.
Ну ось вони зберуть все, що є, візьмуть частину нацгвардії (всю не можна через постійні протести) і зберуть 100-тисячне угруповання. Але це на короткий час – у них почнуться проблеми в інших місцях. З усім цим вони спробують наступати, а у нас 400 тисяч відмобілізованих силовиків.
Припустимо, вони піднімуть авіацію. Ну так фахівці ППО маленької Грузії, яких готували українські специ, збили за 5 днів війни 7 літаків і 19 пошкодили, у тому числі стратегічний бомбардувальник, який ніколи не збивали. Ми зіб'ємо 90 за тиждень.
Не варто забувати, що в нас є власна винищувальна авіація, і українські льотчики дуже злі, готові сам на сам розмінюватися з росіянами. Уявіть собі, що українського льотчика збили над Запоріжжям або Києвом, він приземляється на парашуті на територію, де його дівчата зустрічають, його на руках несуть в госпіталь, фотографії друкують, і до кінця життя він – герой.
Куди російський льотчик спускатиметься на парашуті? Туди, де його будуть забивати мотиками. Це не додає льотчикам настрою або майстерності...
Ця авантюра угробить Росію, а не тільки путінський режим. Вони отримають 20 тисяч трупів, які не приховаєш, отримають колони своїх полонених, збиту авіацію в прямому ефірі й полонених льотчиків. Отримають повний пакет економічних санкцій.
Ми спочатку відкотимося, а потім візьмемо все, що завоювали. Це буде наша військова перемога та їх поразка – гарантовано на 102%. У них є щось в голові, і вони прекрасно розуміють, що ні про яку повномасштабну операцію мови не йде.
Вони будуть вічно загрожувати, здійснять м'яку окупацію Білорусі, щоб створити нам північний фронт у серпні цього року, щоб ми не сильно смикалися на Схід через те, що буде вічна загроза на північно-західному напрямку. Але в такому випадку ми можемо прямо зараз сказати Дональду Трампу: "Ви не хочете проблем з Польщею і Прибалтикою? Так давайте створимо Росії проблеми на Сході, чим більше у неї проблем на Сході, тим менше проблем з НАТО. Значить, давайте добро, ставте червоні лінії Путіну і давайте нам зброю".
- Скільки потрібно летальної зброї, щоб змінити ситуацію на фронті?
- Основою російського наступу є ротні й батальйонні тактичні групи, які посилені бронетехнікою. Якщо нам дадуть протитанкові комплекси, ми виб'ємо бронетехніку, то вже ніхто нікуди не наступатиме – нема потенціалу для наступу.
Раніше у нас не було протитанкових засобів, коли вони наступали, ми билися гранатометами і СПГ, але це взагалі не протитанкові засоби. Але наші хлопці цими непротитанковими засобами спалили таку кількість танків у Дебальцевому, що мама дорога!
Ще діяли наступним чином: спецназ йшов у глибину і дивився, де групуються російські бронетанкові резерви, наводив артилерію, і вона крила ці резерви або їх рембази, склади з пальним і боєприпасами. За два-три дні вони втрачали потенціал для наступу.
Якщо ми будемо поєднувати роботу протитанкових комплексів з нашими збільшеними можливостями і ще будемо вибивати танки, які доїхали до передової, то ні про який російський наступ мови не буде.
Виїхала танкова рота, наступати на українські позиції, а шість танків не повернулися. Ви підете в наступну атаку? Ви танкістів не посадите в танк: у них буде склянка стукати о зуби, цигарка в рот не буде потрапляти.
Мені розповідали, коли була війна в Грузії, то в перший день грузини збили два літаки. То на наступний день у всіх збитих льотчиків – алкоголь в крові і звання не нижче майора. Це означає, що вони без допінгу не літали і не літали молоді льотчики – боялися. Літали заступники командирів полків і командири ескадрилій. Як вони літали: злітали, йшли за сусідню гору, скидали боєприпаси на гору, поверталися і розповідали, що розбомбили грузинську колону. Справа в тому, що дуже страшно – злетіли з аеродрому чотири літака, а два не повернулися. Це нікому не додає настрою. Особливо, коли ти не розумієш, за що воюєш. Якщо напасти на територію Росії, то вони будуть свою батьківщину захищати, але зараз вони – агресори.
Вони чудово розуміють, що, злетівши бомбити українські війська, можна зустріти польський або американський винищувач. Трамп же простий, візьме і влупить безполітну зону. У Сирії він так вже зробив, прецеденти є – збили винищувач, який курдів бомбив, а курдам дали летальну зброю.
Чому щодо України так не зробити, якщо безвіз зробили. До безвізу все було в підвішеному стані, а тепер все стало зрозуміло – нас посиленими темпами інтегрують на Захід. Значить, будуть захищати або допомагати. Нас і захищати не треба, нам треба просто трошки допомогти, а ми й самі кого хочеш захистимо. Зараз західні військові, які приїжджають навчати наших, вчаться у них і їдуть. Українська армія зараз - №1 з бойового досвіду на тлі країн НАТО з тієї причини, що ніхто давно не воював з танками і артилерією противника. Тим більше, ніхто не воював у гібридній війні.
- Які перспективи у Путіна в Сирії зараз?
- Жодних. Його відшмагають, як помийного пса. Путін – це мавпа. У Таїланді є пастка для мавп: вона засовує руку в клітку, бере банани і не може вийняти руку. Для цього треба відпустити банани, але їй це зробити не дозволяє психологія – адже схопилася за гроно. Путін – ось ця мавпа з усією Росією. Відпусти, прибери руку і йди. Ще можна переграти. Ще можна з вибаченнями повернути Сирію, Крим, Донбас. Принісши всі вибачення, можна знову стати цивілізованою країною, грати за правилами, конкурувати і розвиватися, але вони не можуть. Вони схопилися за банан, а відпустити не в змозі. Що буває з такою мавпою? Вона потрапить на вечерю до місцевих туземців. Ось він і потрапить на вечерю до місцевих туземців у Сирії, в Україні і в Росії. Вова всіх переграв, такий великий гравець.
- Є можливість взяти під контроль кордон з Росією, який зараз контролюють бойовики?
- Є можливість використовувати поліцейську місію ОБСЄ, Євросоюзу або ООН. Але росіяни ляжуть кістьми, щоб не допустити її туди, користуючись тим, що вони члени Радбезу ООН. Радбез можна обійти, але уявіть, як складно умовити всі ці Науру та інші острови, яким росіяни будуть валізи грошей давати, щоб вони голосували правильно. Це тупикова гілка, ідею поліцейської місії продавлюють вже два роки. Мінські угоди продавлюють роки три. Але вони не діють. Треба діяти іншими методами.
- Якою повинна бути операція зі звільнення Донбасу?
- Спочатку туди заходить спецназ і починає різати зв'язок, товстих зв'язківців і прапорщиків, які там сидять, потім знищують центри управління, мінують склади з боєприпасами та пальним. Потім йде масований удар по розвіданих цілях, 80% яких ми знаємо. Потім заходять піхота і танки, користуючись результатами вогневих ударів. Десь на третій день, коли ми погонимо їх і клинами зламаємо лінію оборони, а ситуація буде мінятися кожну годину і буде втрачено управління з їх боку, тоді почне працювати наша авіація.
- Що стане точкою неповернення для російської армії?
- Усе вирішиться за три дні. Усе дуже просто. Достатньо нам вклинитися в трьох місцях на глибину до 50 кілометрів, зробити три дебальцевських коридори – їм кінець. Тоді наша артилерія буде діставати до кордону з Росією, усі дороги будуть перерізані, і вони не зможуть маневрувати.
У чому полягає історія з Авдіївкою? Ми отримали вогневий контроль над дорогою Донецьк-Горлівка, а Горлівка – ключ до фронту. Якщо ми беремо Горлівку, або якщо вона потрапить до оточення, що можна зробити вже зараз, то фронт розвалюється – ЛНР і ДНР не можуть діяти спільно. Ми починаємо все розсікати, крити вогнем, і на цьому вся їхня оборона закінчується.
- Можлива партизанська війна після звільнення Донбасу?
- Нічого не буде. Будуть окремі спроби російських спецслужб протестувати і підривати, але це звичайна терористична війна. Раз на тиждень вбиватимуть одного українського військового, який в черзі кудись не туди пішов, не послухавши командирів. Ну, це завжди буває.
Там неможлива масштабна партизанська війна – це утворення за добу прочісується. Там нема з ким справлятися. Усі, хто міг партизанити, поїхали в Україну або Росію. Крім того, там буде воєнний стан, будуть активні заходи спецслужб. Усі, хто залишався нашими, будуть дуже точно показувати пальцем, хто там найактивніший. Туди потрібно просто запустити місцевих – луганських і донецьких, які бачили, як це все починалося, які знають, хто це починав, які навчалися з ними в одних класах, але вони пішли на нашу сторону і воювали за нас. Ось їх туди потрібно запустити, вони наведуть порядок дуже швидко, і це буде зроблено. Місцеве управління СБУ повинно бути укомплектовано на третину луганськими та донецькими, на третину – львівськими та івано-франківськими, і ще трохи центрального апарату з Києва – це ідеальне поєднання, яке перемеле там все.
