У понеділок, 2 листопада, президент України Володимир Зеленський звернувся до народних депутатів з партії "Слуга народу" із закликом підтримати розпуск Конституційного суду, який скасував статтю 366-1 КК про покарання за недостовірне декларування та деякі положення антикорупційного закону про функції НАЗК, що поставило під питання реформи в Україні і навіть призначення переможців місцевих виборів. "Апостроф" публікує повний текст звернення президента.
"Всім доброго дня! Звертаюся до вас, наша фракціє, наша партіє, саме в такому форматі, тому що просто немає часу, на жаль, поспілкуватися з кожним із вас окремо.
У житті іноді буває час, коли потрібно робити складний, але обов’язковий вибір. Коли не можна відсидітися десь за спинами або зробити вигляд, що мене це не стосується. Дивна поведінка суддів Конституційного суду за лічені години поставила країну на грань катастрофи. Або країна буде знову втягнута в кривавий хаос, або держава як система прозорих правил і домовленостей припинить своє існування, або ми нарешті станемо дійсно потужною політичною силою і скажемо своє вагоме слово - "ні". "Ні" брехні.
Скажу відверто, сьогодні мене особисто і кожного з вас чекає дійсно вирішальний бій проти всього того, що повинно піти, зникнути, розчинитися в історії. Того, що не повинно заважати простим людям жити по справедливості. Трохи більше року тому нам вдалося шокувати всю цю стару корупційну політику. Ми прийшли з надією. Ми взяли на себе певні зобов’язання, ми сказали, що будемо іншими. Але за цей час вони змогли частково відновити свої сили і спробувати повернути нас назад у табір великої корупції. Не сумніваюся, що вас будуть активно зараз розгойдувати, пропонувати багаті привілеї, спокушати грошима, зв’язками, змовами. Це ж традиція старої України - вирішувати щось під столами. Ламати і спокушати вас будуть навіть деякі з депутатів нашої фракції, на жаль.
Проте дозволю нам всім дещо нагадати: а пам’ятаєте ви, як усе починалося? Як мало хто вірив, що можна, як ми бралися за руки і йшли проти всіх, проти системи, проти традицій. Ми вірили в те, що зможемо, ми ставали командою в тому ж самому Трускавці. Ми різні, але ми все ж таки одне ціле. Те, у що вірить уся Україна: в нову команду, в свою команду.
Так, іноді доводиться робити вкрай складний вибір, бо час вже зрозуміти, що це більше не ігри, а долі мільйонів. Тому йдеться не тільки про вибір у правовій площині, йдеться суто про вибір на користь людей. Час вимагає від нас правильних емоцій і сміливості і готовності взяти на себе відповідальність за країну. Я прекрасно розумію, що у кожного з вас різне уявлення про те, що робити і куди рухатися. Але сьогодні треба показати свою єдність, показати, що ми - партія, яка вміє битися за себе, за своє ім’я, за свою політику. Невже ви не бачите, що інші партії, які ще вчора повинні були піти в небуття, стоять осторонь і сміються? Може, доведемо, що ми набагато сильніші. Тут і зараз зробимо це.
Сьогодні ми ведемо бій не проти Конституційного суду України, але за імідж України. За її репутацію, за незворотність дійсно важливих змін, за неповернення до вчорашнього дня. Це хіба не варте того, щоб стати справжніми і сильними? Зараз усі дивляться на нас, і ми або доведемо, що є справжньою партією, яка вміє у важкі часи гуртуватися, або доведемо, що ми такі, як усі, що легко розпадаємося на фракції і легко продаємося. Але знаючи кожного з вас особисто, не вірю в це. Очевидно, що за підсумками сьогоднішніх ваших рішень, голосувань, будемо приймати глобальні рішення.
Спробуємо жорстко перезавантажити всю систему, тому що час розмов закінчився. Закінчився час умовлянь і м’якості, потрібно вжити жорстких рішень по Конституційному суду. Обов’язково. Це навіть не прохання. Ніяких прохань, коли знищують цінності. Проживемо і без прохань. Своє право брати на себе відповідальність і платити будь-яку ціну я особисто довів ще задовго до президентства, і тому можу відкрито дивитися кожному з вас в очі. Але знаю, що сьогодні поряд зі мною стоїть потужна команда своїх.
Мова зараз про особистий вибір кожного з вас. Або ви сила, або десяток груп по різних інтересах. Вірю що ми повинні вийти з ситуації переможцями, тому що ми на стороні людей? На стороні правди, на стороні прогресу. Історія не судить переможців. І якщо я вирішу, що шлях розв’язання кризи можливий тільки через запропонований закон, треба обов’язково підтримати. Якщо ми знайдемо інший менш конфліктний шлях - буде інше рішення. Але поки можу сказати тільки одне: останні рішення Конституційного суду - ті скандальні скасування фундаментальних законів - прямий і швидкий шлях до кровопролиття. І якщо той хаос, який творить Конституційний суд за гроші, ми не зупинимо, тоді отримаємо протистояння на вулицях. І, до речі, ця відповідь від суспільства буде жорсткою, але справедливою. Чи готові ми поставити на кон смерть країни? А якщо ні, то разом беремо на себе відповідальність і разом відновлюємо справедливість і законність".
