Прихильники путінського куму Віктора Медведчука покинули країну, або зникли з публічного простору. Проте дві групи, створені на базі забороненої ОПЗЖ – "газовики" та "підприємці" – готові йти на компроміси з Офісом президента Володимира Зеленського. Наскільки така тактика допоможе їм зберегтися в українській політиці, читайте у матеріалі "Апострофа".
Медведчук: токсичний шлейф
Опальний кум російського президента – найбільша "проблема" для колишніх учасників та бенефіціарів ОПЗЖ. Віктор Медведчук реанімувався у 2014 році у великій політиці, де-факто ставши впливовим олігархом виключно через особисті зв'язки у Кремлі. До відкритого вторгнення РФ йому зі змінним успіхом вдавалося "обмінювати" ці зв'язки на політичні та ділові преференції.
З початком повномасштабної війни колишній "співзасновник" ОПЗЖ може використати свої московські зв'язки виключно для звільнення з ізолятора. Єдиний доступний для Віктора Медведчука спосіб – його обмін на осіб, яких утримують на окупованих територіях чи в РФ.
Наразі оточення Медведчука "промацує" варіант його обміну на трьох іноземних бійців ЗСУ, засуджених у "ДНР" до смертної кари, говорить у бесіді з "Апострофом" голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
"Відбудеться такий обмін чи ні, залежить від багатьох факторів. Ставлення Кремля до Віктора Медведчука, явно, не таке, яким було раніше. Є підозра, що він після затримання міг озвучити СБУ "делікатну" інформацію. Незважаючи на це, у кума російського президента у РФ залишається прихильники та лобісти, які хочуть його витягнути. Інформація про те, що Віктора Медведчука можуть обміняти на Асліна, Піннера та Брагіма, швидше за все, виходить від його оточення. Вони, таким чином, промацують реакцію кіл, які ухвалюють рішення", - каже експерт.
Поки що Кремль не поспішає визволяти путінського кума, що дало підставу підозрювати, що Віктор Медведчук перестав бути цікавим російському керівництву як персонаж, який не виправдав надій.
Експерт з діяльності спецслужб та правоохоронних органів Українського інституту майбутнього Іван Ступак не виключив, що кремлівський кум "здав" вітчизняним спецслужбам більшу частину своїх спільників.
"Версія, що Віктор Медведчук дав свідчення не лише проти Петра Порошенка, відповідає дійсності. Він у такому становищі, що доведеться викладати все: як створювалася "п'ята колона", скільки і кому РФ виділяла гроші, на що йшли ці кошти, чи мали місце факти підкупу депутатів, чиновників, телевізійних експертів тощо. У Медведчука лише два варіанти: або росіяни його "звільнять" фізично, захопивши Київ (що малоймовірно) або він потрапить на обмін, заради обміну він здасть усіх і, швидше за все, зазначених фігурантів або вже затримали чи СБУ готується це зробити", - зазначив у розмові з "Апострофом" експерт із діяльності спецслужб Українського інституту майбутнього Іван Ступак.
Бойко: крен "вліво"
Глава групи "газовиків" Юрій Бойко, незважаючи на ризик кримінального переслідування, залишився в Україні, продовживши активну громадську діяльність. У день похорону першого президента Леоніда Кравчука він навіть перейшов на українську мрву, що з ним буває нечасто.
Більше того, Юрій Бойко та кілька його соратників голосували за заборону проросійських партій. Політик пояснив своє рішення тим, що в країні не може жодних політсил, окрім тих, що орієнтовані на інтереси самої України. До офіційної ліквідації фракції, нардепи від ОПЗЖ, що залишилися в країні, голосували за всі законопроекти, запропоновані керівництвом парламенту і Банкової. За заборону проросійських сил проголосував навіть нардеп Віктор Чорний, якого пов'язують із групою Медведчука.
"Ми спостерігали повторення ситуації 2014 року, коли регіонали підтримували буквально всі ініціативи нової влади, демонструючи абсолютну "конструктивність". Колишні учасники ОПЗЖ, щоб утриматися на плаву, намагаються продати Банковій свої послуги. Зараз такими можуть бути голоси у парламенті", - зазначив у розмові з "Апострофом" політичний експерт, голова Агентства розвитку Приазов'я Костянтин Батозький.
Щоб зберегти формальне представництво, замість фракції ОПЗЖ прихильники Бойка створили депутатську групу "Платформа за життя та мир" у складі 25 депутатів.
Джерело у "Платформі" підтверджує, що Юрій Бойко виношує плани щодо нового політпроекту ліво-центристської спрямованості. Усі його публічні коментарі останніх тижнів концентруються навколо цін на основні товари, падіння рівня життя, економічної політики Кабміну та НБУ, а також перспективи наступного опалювального сезону. Але поки що все це виглядає як зачепку на невизначене майбутнє.
"Зараз, коли йде активна фаза війни, ніхто не дасть запустити навіть "напівватний" проект, хоча вказаний електорат, на жаль, нікуди не подівся. Бойку у разі фальстарту можуть пригадати його візити разом із Медведчуком до Москви на зустрічі з Медведєвим. До того ж зараз, коли ОПЗЖ у колапсі, а регіональні осередки розбіглися, розпочинати партійне будівництво безглуздо. Не факт, що і після війни еліти на місцях захочуть мати справу з Бойком, але спонсори його політпроекту мають. За Бойком продовжують переглядатися постаті Сергія Льовочкіна та Дмитра Фірташа", - каже "Апострофу" політичний експерт Віталій Кулик.
Повідомляється, що Сергій Льовочкін разом із соратниками зараз перебуває на півдні Франції, тоді як його сестра Юлія нещодавно повернулася до України. Тим не менш, саме Льовочкін, за інформацією "Апострофа", зараз активно спілкується з Офісом президента. Щоправда, на відміну від Бойка за допомогою суто неформальних джерел.
"Якби Бойко слідом за іншими учасниками ОПЗЖ залишив би Україну, то на його майбутньому у великій українській політиці можна було ставити крапку. Але він не злякався, залишився в країні і бере активну участь у політичних переговорах", - додав Віталій Кулик.
"Довіра" №2?
"Конструктивність" щодо влади намагається демонструвати не лише група Бойка. Ще один уламок ОПЗЖ створив у парламенті депутатську групу з гучною назвою "Відновлення України" у складі 13 осіб. Ядро групи становлять аполітичні бізнесмени. Цікаво, що формально для створення групи не вистачало ще кілька нардепів. Тут сприяли колишні члени фракції "Слуга народу" - Олександр Юрченко, Артем Дмитрук та Олег Воронько.
Демонстративний піетет щодо Банкової та особисто президента Зеленського дали підставу припускати, що депутатська група стане якимось аналогом групи "Довіра". Такого собі парламентського сателіту Банкової – без ідеології, великих політичних амбіцій, але з конкретними діловими інтересами. Наприклад, харківський бізнесмен Олександр Фельдман свого часу встиг побувати у Партії регіонів, а потім – у БЮТ.
Незважаючи на вміння домовлятися та знаходити компроміси, політичне майбутнє двох груп, що залишилися після краху ОПЗЖ, залишається туманним. Їм буде вкрай складно позбавитися токсичного образу кремлівської партії та путінського кума Медведчука. Що, втім, не означає, що колишні члени ОПЗЖ не спробують утриматися на плаву.
