Старт парламентського сезону для Банкової може ознаменуватися втратою навіть не моно-, а звичайної більшості. "Милицями" для "слуг" вже досить давно виступають дві депутатські групи "За майбутнє" та "Довіра". Інша справа, що їхніх голосів може не вистачити, якщо фракція президента врешті почне розвалюватися. Поки що "плюшки" з бюджету продовжують сипатися на нардепів із союзних депгруп як із рогу достатку. Проте майбутні парламентські вибори за новим виборчим законодавством гарантовано "ховають" сателітів Офісу президента. Їхні перспективи на проходження у наступне скликання Верховної Ради виглядають, м'яко кажучи, сумнівними. Про великі гроші з бюджету для "друзів Банкової" та не менші проблеми, пов'язані з відсутністю у них реальних політичних планів на майбутнє, читайте в "Апострофі".
Пільги для "Довіри"
Завдяки близькості до Офісу президента агро-олігархи Андрій Веревський, Юрій Косюк, а також їхні поплічники по депутатській групі "Довіра" отримують солідні преференції для власного бізнесу. Особливо це відчувається на ринку енергоносіїв, який залишається одним з найпроблемніших у вітчизняній економіці.
Кабмін ухвалою №1435 наприкінці минулого року обмежив націнку при постачанні природного газу виробникам соціально значущих харчових продуктів. Насамперед йшлося про виробників, які в умовах зростання цін на газ та борошно змушені були б суттєво підняти ціни. Про те, як ділки з "Довіри" пов'язані з дефіцитом борошна та відповідним зростанням цін на цю продукцію, буде сказано нижче.
На початку поточного року Мінагрополітики на підставі вказаної постанови оприлюднило перелік виробників соціальних товарів, які отримали пільгу на газ. У переліку опинилося 6803 підприємства.
Як і передбачалося, серед пільговиків знайшлося місце для виробників пшеничного борошна, молока, житньо-пшеничного хліба. У первісному переліку були відсутні курятина (найбільший виробник - група компаній ПраТ МХП Юрія Косюка) та соняшникова олія ("Кернел Груп" Андрія Веревського), але уряд в останній момент вирішив поширити пільгу і на них.
Газові "дотації" торкнулися не лише керівництва, а й пересічних парламентаріїв "Довіри". Серед пільговиків опинився народний депутат Геннадій Вацак - власник великого підприємства "Кондитерський будинок "Вацак". Згідно з офіційними даними, підприємство займаються випуском тортів та цукерок. Відповідно постало питання, чому "Вацак" опинився у пільговому переліку для виробників хліба?
Справа не лише у газі. Декілька рішень урядових органів та Верховної Ради, які перебувають під прямим контролем Банкової, створили преференції для підприємств, пов'язаних із Андрієм Веревським. Наприклад, до скандального "антиахметівського" законопроекту №5600 перед фінальним голосуванням включили поправку, що зменшує єдиний податок на землю, на якій стоять птахофабрики. Головним вигодонабувачем такого рішення виявився Юрій Косюк, який у "Довірі" має свою групу депутатів. Йдеться, зокрема, про Ларису Білозір та Миколу Кучера.
Вказані факти "множать на нуль" будь-які твердження Офісу президента про те, що влада нібито має намір позбавити великий бізнес політичного впливу через ухвалення відповідних законів. Політичні спостерігачі, а також народні депутати, не пов'язані з Банковою, наполягають, що особливе положення груп "Довіра" та "За Майбутнє" ставить жирний хрест на нібито "антіолігархічній" політиці влади.
"Заяви Офісу президента з приводу "боротьби з олігархами" - чистої води імітація та показуха. Насправді Ігор Коломойський руками Володимира Зеленського розправляється зі своїми ворогами - Порошенком, Медведчуком та Ахметовим. Ви не побачите у переліку "олігархів" Андрія Веревського та Юрія Косюка через очевидну причину: "Довіра" завжди голосує так, як треба ОП. За це агромагнатам дозволили вивозити безконтрольно зерно з країни, що тепер нам нема з чого пекти хліб. Просто немає борошна. Більше того, їм знизили податки на вивіз зерна. Саме за рахунок цього лояльним депутатам щомісяця роздають "конверти", щоб вони дружно натискали на кнопки", - заявив у коментарі "Апострофу" народний депутат та генерал-лейтенант міліції у відставці Геннадій Москаль.
Йдеться про те, що верхівка "Довірі" у 2020 році успішно пролобіювала ухвалення законопроекту №3656 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість за операціями з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції".
У перелік "окремих" товарів потрапили цукрові буряки, пшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза, соєві боби, насіння льону, сурепки та ріпаку, насіння соняшнику, насіння та плоди інших олійних культур, а також велика рогата худоба та свинина. Як говорили в кулуарах парламенту, основна мета проекту була знизити ПДВ з 20% до 14% саме для експортерів олійних культур, інші товари були додані тільки для виду.
Як тільки голова податкового комітету Данило Гетьманцев виступив проти такого зниження ПДВ, на нього "ополчилися" групи "Довіра" та "За Майбутнє", було зареєстровано проект постанови щодо його звільнення. Причина такої поведінки депутатів була очевидною – у прийнятті проекту №3656 була зацікавлена "Кернел Груп" пана Веревського – найбільший у країні виробник соняшникової олії. У результаті законопроект був прийнятий і підписаний президентом Зеленським, набравши чинності.
Можливість створювати "особливі умови" для свого бізнесу за рахунок політичного впливу – типовий приклад олігархічної системи, з якою нібито бореться Офіс президента Зеленського.
"За Майбах" йде на дно
Проте загальну проблему обох депгруп - проходження до наступної Верховної Ради - досі не вирішено. Новий виборчий кодекс скасував мажоритарні округи, завдяки перемозі на яких до нинішнього скликання парламенту і зайшли представники "Довірі" та "За майбутнє". П'ятивідсотковий бар'єр плюс обов'язкова партійність перетворює обидві депгрупи на безнадійні та абсолютно безперспективні з політичного зору структури.
І якщо "Довіра" навіть не намагається брикатися, щоб зробити повноцінну партію, то у "майбахів", ключовими бенефіціарами якої є олігарх Ігор Коломойський та його давній компаньйон Ігор Палиця, спочатку таки сподівалися "підняти" цей проект.
Зокрема, "За майбутнє" вплуталася у гонку на місцевих виборах, що відбулися восени 2020 року. Ресурси на передвиборчі перегони були виділені дуже солідні: їх борди можна було зустріти навіть у найвіддаленіших куточках країни, вистачало її і на телебаченні, і в Інтернеті. На самих виборах йшла традиційна "гречка" та інші добре відомі українцям атрибути, якими кандидати намагаються домогтися прихильності виборців.
За підсумками партії вдалося зафіксувати гарні позиції на Волині, а також в Івано-Франківській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській та Полтавській областях, посівши четверте місце по країні за кількістю обраних депутатів. Але цілей, які ставилися перед початком кампанії, партія не досягла.
Після виборів "За майбутнє" дедалі більше стали визначати як "групу Палиці", на противагу "групі Коломойського", якій приписували вплив принаймні на половину депутатів групи. Наразі відносини між партнерами з бізнесу нібито охолонули, але гострих протиріч у групі через це немає. Це пояснюється досить просто – чи не кожен нардеп цієї структури, по суті, сам собі на умі.
Головне для бізнесменів-політиків із "За майбутнє" – зовсім не ідеологія, якої ніхто з них не має, і тим більше не опозиційність, а отримання вигод для себе. Саме цим пояснюється різношерстість групи, в якій сусідять колишній глава адміністрації президента Ющенко Віктор Балога та досвідчені "регіонали" Ігор Молоток, Сергій Лабазюк та Антон Кіссе, колишній "нарфронтівець" з Волині Ігор Гузь, близький до Палиці, і екс-соратник Порошенко Ярослав Дубневич, а також колишній "свободівець" Сергій Рудик. Бізнес зазначених нардепів та їхніх колег із групи процвітає, зокрема, і на держпідрядах, що завжди було індикатором співпраці з владою.
Але напередодні парламентських виборів, які, нагадаємо, мають відбутися наступного року, перед нардепами із "За майбутнє" гостро постає питання їхнього майбутнього. Тобто, з ким і як вони увійдуть у передвиборчу гонку. Ідеальний сценарій, який просувають "майбахи" – взагалі обнулити виборчий кодекс.
Ідеї повернути мажоритарну систему вже звучать публічно: зокрема, нещодавно про це говорив голова фракції "слуг" Давид Арахамія. Але радикально змінювати правила виборів, відмовляючись від пропорційної системи з відкритими списками, Банкова поки що не має наміру. В таких умовах майбутнє гурту "За майбутнє" бачиться дуже непевним – вже найближчим часом на нього може чекати розпад, каже "Апострофу" політолог Віталій Кулик.
"Якщо виборча система залишиться тією ж, то у "За майбутнє" немає майбутнього, депутати змушені будуть йти на вибори з більшими та відомішими проектами. Політтехнологи говорять і про можливість блокування мажоритарників кількох груп для походу до парламенту, але я не вважаю такий варіант реалістичним. Загалом ні "За майбутнє", ні "Довіра" не злітають як бренди, хоча локально, у кількох областях вони і мають підтримку. Наприклад, у Запорізькій області група Палиці начебто має непогану підтримку, але виміри показують, що вони як партія не дотягують до 5%. Що вже казати про національний рівень", - стверджує експерт.
Його слова побічно підтверджують знайомі із політичними розкладами у Львівській та Київській областях спостерігачі. Наприклад, глава "За майбутнє" на Київщині, впливовий екс-регіонал Ярослав Москаленко цілком може домовитися про підтримку "Євросолідарності" та піти від цієї партії на вибори – за часів президента Петра Порошенка його називали неофіційним господарем області. Таким же чином може вчинити і Ярослав Дубневич, який раніше був одним із найвизначніших представників команди Петра Порошенка на Львівщині та досі зберігає чималий вплив у цьому базовому для "Євросолідарності" регіоні.
"Фішка", яку на місцевих виборах використала партія Коломойського-Палиці, не допоможе їй на парламентських виборах, вважає політтехнолог Віталій Бала.
"На місцевому рівні партія Коломойського-Палиці мала успіх, бо залучила до своїх лав відомих людей, які займали на парламентських виборах у мажоритарних округах другі-треті місця. Це допомогло створити фракції "За майбутнє" у місцевих радах", - каже експерт.
На його думку, на національному рівні це не спрацює, і допомогти партії могло б хіба що зниження прохідного бар'єру, принаймні, до 3%, а то й до 2%, але такий сценарій виглядає малореалістичним.
"Майбутнє "За майбутнє" бачиться абсолютно нечітко, туманно. Серйозних політичних перспектив у майбутньому на національному рівні я не бачу", - резюмує Віталій Бала.
