На президентських виборах 2019 року Україна закрила всі свої виборчі дільниці в Росії. На думку багатьох вітчизняних дипломатів і політиків, це вірне рішення під час війни з РФ. Українців, які мешкають у країні-агресорі, не позбавили можливості проголосувати, а розкидали по навколишніх країнах. Тепер для голосування потрібно витратити чимало часу й грошей. Навряд чи багато хто захоче скористатися такою ініціативою. Але як стверджують у Центральній виборчій комісії (ЦВК), Україна багато не втратить. Про те, чому на голоси українців із РФ розраховувати марно, і як організовано голосування за кордоном, дізнавався "Апостроф".
Мало бюлетенів
У 2014 році на позачергових виборах президента голосувати за кордоном прийшли майже 73 тисячі українців. Найбільш активно брали участь у виборах Іспанія, Італія, Молдова. Але це все одно не ті цифри, на які розраховували в Центральній виборчій комісії. Так, за даними ЦВК, було надруковано близько 475 тисяч бюлетенів на 114 виборчих дільницях за кордоном. Але не всі були використані.
Звичайно, ріже око скромна кількість бюлетенів. Адже українців за кордоном проживає у рази більше. Міністр соціальної політики Андрій Рева у вересні минулого року говорив, що зараз на постійній основі за кордоном працюють три мільйони українців. І це без урахування тих, хто виїхав раніше.
Цифра досить велика, навіть половина цих потенційних виборців змогла б вплинути на результати виборів. Але, за даними ЦВК, бюлетенів за кордон цьогоріч також надрукували мало - 420 тисяч.
Складна процедура
Кожен виборець має право проголосувати за межами держави. Для цього, у першу чергу, потрібно мати українське громадянство. Якщо громадянин перебуває на консульському обліку, йому досить перевірити наявність своїх ініціалів у Держреєстрі та звірити всю інформацію. Якщо ж в силу якихось причин виборець не перебуває на даному обліку, він може звернутися до найближчої дипломатичної установи для надання інформації.
Звичайно, не всі українці поспішають розповідати про своє місцезнаходження, жертвуючи можливістю проголосувати. А ті, хто виявляють бажання, зіштовхуються з багатьма проблемами. Так, практично в кожній країні є лише по одній виборчій дільниці, як правило, при посольствах і консульствах. Існують винятки: наприклад, в США та Польщі - 4. Але до них потрібно ще добратися, витратити чимало часу й ресурсів. Деяким доводиться їздити так двічі: повідомити консульству про наявність помилок і на саме голосування.
Ті, хто тимчасово залишають країну як раз у період виборів, можуть в Україні звернутися до відділу реєстру виборців за місцем реєстрації та змінити пункт голосування в іноземній державі.
Складна процедура, особливо для тих, хто мешкає за кордоном на постійній основі, відштовхує велику частину українців виконати свій обов'язок. Саме тому ми бачимо такі скромні цифри тих, хто проголосував. Про це говорять і в ЦВК.
"Конкретної статистики зараз неможливо передбачити, все буде залежати від явки виборців. У нас є інформація про їх кількість, але невідомо, скільки дійсно прийдуть", - прокоментував "Апострофу" член ЦВК Євген Радченко.
Чи зможуть проголосувати українці із Росії
У більш складній ситуації опинилися українці в Росії. Президентські вибори 2019 року стануть першими, які не будуть проводитися на території РФ. Точніше тут не будуть працювати три виборчі дільниці.
"Ми вважаємо, що проведення вільних і чесних виборів там (у Росії, - "Апостроф") неможливо, позбавлене політичного та юридичного змісту, а для тих, хто вирішить взяти у них участь, - просто небезпечно", - пояснив таке рішення міністр закордонних справ Павло Клімкін. Натомість українці зможуть проголосувати в Грузії, Казахстані та Фінляндії.
Але навіть якщо би виборчі дільниці в РФ працювали, масового голосування там не спостерігалося б, розповіла "Апострофу" координатор громадської мережі "Опора" Ольга Айвазовська.
"У 2010 році в Росії проголосували 4500 виборців, у 2014 році - плюс 1153 людини. Очевидно, це не та кількість, яка може вплинути на результат", - говорить Айвазовська.
Відбулися зміни по виборчих дільницях і в інших країнах. Наприклад, в Катарі та Чилі їх відкрили, а в Румунії та Словаччині з двох скоротили до одної. У цілому, кількість дільниць порівняно з президентськими виборами 2014 року зменшилася - з 114 до 101.
У ЦВК зазначають, що це не їх рішення. "Подання від МЗС", - пояснив Радченко.
Чи будуть фальсифікації
Утім, в українському політикумі вважають, що фальсифікацій на виборах за кордоном не буде.
"Практично за весь час виборів не спостерігалося ні порушень, ні фальсифікацій. На багатьох виборчих дільницях працюють спостерігачі, які стежать за процесом. Та й кількість бажаючих проголосувати настільки мала, що немає необхідності у фальсифікації", - вважає нардеп від "Блоку Петра Порошенка", екс-голова "Комітету виборців України" Олександр Черненко.
Громадський діяч Ольга Айвазовська більш обережна в цій темі. "Ми не можемо стверджувати, чи будуть якісь фальсифікації. Це залежить від багатьох обставин, наприклад, хто буде членами комісій", - розповіла співрозмовниця "Апострофу", відмовившись робити будь-які прогнози.
У Польщі, яка є популярною країною серед українців, за різними підрахунками зараз мешкають і працюють близько двох мільйонів наших громадян. Це серйозна цифра для президентських виборів. Чи будуть голосувати хоча б половина заробітчан - риторичне питання. За словами експертів, мало хто захоче прийти до посольства та заявити про себе. Утім, реальний внесок українців за кордоном у результат виборів покаже голосування 31 березня.
