Україна опинилась на межі розірвання дипломатичних відносин з Росією. Відповідна пропозиція до другого читання може з'явитися в редакції президентського законопроекту 7163 "Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях". Чи готовий Київ визнати формально фактичний розвал дипвідносин з Москвою і що це змінить найближчим часом, розбирався "Апостроф".
За що депутати
Ініціатором розірвання дипвідносин з РФ є нардеп від фракції "Блоку Петра Порошенка" в парламенті Іван Вінник. За його словами, оскільки в президентському законопроекті Росія визнається агресором на Донбасі, то зберігати добросусідські відносини з нею – нонсенс.
"Сам факт визнання РФ агресором і окупантом по відношенню до України, згідно практики застосування міжнародного права, передбачає розірвання будь-яких елементів і атрибутів добросусідських відносин – дипломатичних відносин. Коли одна країна називає іншу агресором і окупантом і продовжує спокійно розмовляти на дипломатичному фронті, такого не буває. Всі ми вихідці з СРСР. Це все одно, якби в червні 1941 року Сталін продовжував добросусідські відносини з Гітлером", - заявив нардеп "Апострофу".
За словами Вінника, норма про розірвання дипвідносин може з'явитися в законі не в якості поправки, а в заключних положеннях законопроекту 7163.
"Я буду пропонувати комітету звернути увагу Кабміну на практику і норми застосування міжнародного права, які виникають у зв'язку з визнанням однієї країни країною-агресором по відношенню до іншої", - додав депутат.
Щоправда, пізніше Вінник в інтерв'ю одному з телеканалів розповів, що президент Петро Порошенко ідею розриву дипвідносин із РФ не підтримує. Разом із тим, питання залишається на порядку денному.
Ймовірність, що Кабмін дослухається до нардепів, висока, тому що уряд уже взяв курс на розірвання ряду двосторонніх угод з Москвою. Наприклад, 8 листопада на засіданні Кабміну уряд денонсував угоду з РФ про взаємні поставки озброєння і військової техніки. Раніше, 18 жовтня, Кабмін розірвав ще одну міжурядову угоду з РФ у військовій сфері.
Ініціатором розриву дипвідносин з Кремлем став нардеп від президентської фракції в парламенті Іван Вінник
А що ж самі нардепи? Чи готові голосувати за пропозицію Винника?
"Це абсолютно логічне рішення: у нас війна, але чомусь досі існують дипломатичні представництва, - сказав "Апострофу" нардеп від Радикальної партії Дмитро Лінько. - Будь-які аргументи, що вони потрібні та нібито захищають наших громадян на території РФ – неправда . Ті посольства і консульства, що є в Україні, є центром ворожої агентури. Звідти лунають накази агентам, роздаються гроші, контролюються проросійські ЗМІ. Ми бачили, як російський консул в Одесі втручався в судовий процес, коли випустили на свободу винних у розстрілах майданівців 2 травня. І через менші конфлікти між країнами розривалися дипломатичні відносини, а у нас йде війна і третій рік це питання не ставиться на голосування".
У "Батьківщині" також підтримують ініціативу колег з БПП.
"Тут повинна бути залізна логіка: якщо у нас "громадянська війна", як стверджують Путін і його пропаганда, то дипвідносини – це нормально. Я вважаю, що це не громадянська війна, а агресія Російської Федерації, тому логічно розірвати відносини", - заявив "Апострофу" парламентарій Сергій Соболєв.
А ось в "Самопомочі" пропонують дочекатися текстового оформлення ініціативи Вінника.
"Фракції БПП і НФ висували в різний час дуже багато ініціатив з патріотичними назвами і абсолютно протилежним змістом. Все залежатиме від того, що дійсно буде написано, - пояснив "Апострофу" нардеп Семен Семенченко. - Але моя особиста позиція, що ще в 2014 році, коли з'явилися перші ознаки агресії, розірвання дипломатичних відносин та закриття кордону повинні були стати обов'язковими умовами захисту від агресії".
Лідер фракції "фронтовиків" у ВР Максим Бурбак утримався від коментарів, поки пропозиція Вінника не набуде формального вигляду.
Однак, за словами екс-міністра закордонних справ Володимира Огризка, розірвання дипвідносин з РФ не зовсім в компетенції парламентаріїв.
"Це рішення приймається виконавчою вертикаллю влади. Або президент збере засідання РНБО, або нараду, або якийсь інший форум, або міністр закордонних справ внесе пропозицію – це все залежить від конкретної ситуації. Але коли в парламенті періодично піднімається це питання, у мене таке відчуття, що це робиться для того, щоб заробити політичні бали, а не реально вплинути на ситуацію", - пояснив "Апострофу" дипломат.
Без трагедій
На думку Вінника, якщо Україна все ж розірве дипломатичні відносини з агресивним сусідом, то представляти її інтереси на території РФ можуть інші країни.
"В історії та практиці існують можливості залучення третіх сторін, як суб'єктів, що можуть реалізовувати окремі атрибути дипломатичних відносин між країнами, які безпосередньо не можуть цього робити", - зазначив Вінник.
У ЗМІ з'явилася інформація, що на роль третьої сторони можуть підійти Білорусь або нейтральна Швейцарія.
"Білорусь очевидно не може бути цим суб'єктом, оскільки ситуація з Павлом Грибом ставить під сумнів об'єктивність дій білоруської сторони, - додав Вінник. - Що стосується Швейцарії... не знаю, чи готова до цього сама Швейцарія, але, на мій погляд, будь-яка країна ЄС або навіть США таку функцію могли б виконувати".
Від подібного дипломатичного рокірування Україна нібито може навіть виграти.
"В нас очевидна проблема: Росія без поваги ставиться до тих дипломатів, які в невеликій кількості досі працюють там. Росіяни не пускають до наших затриманих ні українських консулів, ні лікарів – а це плювок в бік України. Тому, можливо, дипломати Швейцарії отримають більший рівень поваги з боку РФ ", - резюмував Вінник.
Дипломат Володимир Хандогій відзначає, що розрив дипломатичних відносин з Росією може загальмувати і негативно позначитися на процесі введення миротворців на Донбас
Однак дипломат Володимир Хандогій запевняє, що Україна не отримає реальних бонусів від юридичного розірвання відносин.
"Це суто політичне питання, яке не має ніякого практичного значення. Верховна Рада, звичайно, може ухвалити таке політичне рішення, але з професійної точки зору тут немає актуальності, - сказав він "Апострофу". - Скоріше потрібно говорити про розірвання договору про дружбу і співробітництво з агресором (документ був ратифікований в 1998 році і діє досі, - "Апостроф"). Крім того, будь-який закон, ухвалений парламентом, матиме політичне значення, адже питання встановлення і розірвання дипвідносин – компетенція уряду. Відповідно, рішення запізніле і не може принести серйозних дивідендів Україні".
Разом з тим, такий крок цілком здатний нашкодити нашій країні.
"Будуть звинувачення, що якщо ви прожили чотири роки війни в умовах наявності дипвідносин, то навіщо піднімати це питання зараз, тим більше, коли з'являються варіанти вирішення конфлікту на Донбасі, я маю на увазі миротворців. Відповідно, такий крок може загальмувати і негативно позначитися на цьому процесі", - підкреслив Хандогій.
Ймовірно, буде завдано збитків як Мінському процесу, так і "нормандському" формату, де Україна і Росія знаходяться за одним столом переговорів.
"Великої трагедії не буде, - запевняє Володимир Огризко. - Це нічого не змінює в практичній площині щодо продовження переговорів. Держави, які не мають між собою дипломатичних відносин, спокійно сидять за столом в ООН, беруть участь у якихось договорах. Яким був Мінський формат, таким він і залишиться. Незалежно від того, чи є дипломатичні відносини між країнами, на результативність це не вплине".
Навіщо це потрібно
У такому випадку, якщо остаточне рішення за Кабміном і президентом, в практичній площині нічого не змінюється, а формати переговорів з РФ залишаються колишніми, навіщо взагалі було піднімати тему розірвання дипвідносин? Крім того, ініціатива Вінника далеко не нова. Наприклад, у березні минулого року нардепи вже реєстрували аналогічну постанову, і в лютому 2015 також збиралися офіційно розсваритися з РФ.
На думку експерта Міжнародного центру перспективних досліджень Ігоря Петренка, тут присутній політичний розрахунок – відволікання уваги від тих правок, які реально можуть з’явитися в тексті законопроекту щодо Донбасу до другого читання. Згадаймо, як закон проходив перше читання і які запеклі баталії були за те, чи залишати в законі прив'язку до Мінських угод, а якщо залишати, то в якій формі – в якості прямого посилання на угоди або посилання на відповідну резолюцію ООН. У підсумку, після ухвалення законопроекту в першому читанні, деякі депутати говорили "Апострофу", що самі до кінця не зрозуміли, за що голосували.
"Питання розірвання дипвідносин викликає активне обговорення, а в цей час в документ можна втиснути якісь норми з приводу, наприклад, торгівлі, повноважень керівника об'єднаного оперативного штабу або відвернути увагу від точного визначення дати окупації. Ближче до безпосереднього розгляду законопроекту потрібно буде уважно проаналізувати поправки. Але головне питання, яке буде підніматися і яке всі будуть обговорювати – розірвання дипвідносин", - сказав "Апострофу" Петренко.
