Канцлер Німеччини Ангела Меркель приїжджає до Києва 1 листопада, в четвер, з одноденним візитом. Згідно з офіційною інформацією, основний акцент на переговорах з президентом України Петром Порошенком буде зроблено на тому, як зупинити війну на Донбасі, а також ситуації в Азовському морі. Торкнуться вони і скандальної теми будівництва трубопроводу "Північний потік - 2", який в Києві вважають загрозою національним інтересам. Але експерти "Апострофа" не чекають проривів від візиту Меркель, вважаючи, що обидві сторони враховуватимуть на переговорах фактор майбутніх виборів в Україні, які можуть повністю змінити конфігурацію влади. Проте, контури майбутніх домовленостей можуть бути визначені на цій зустрічі.
Слава і шана
Нинішній візит в Україну стане третім для Меркель на посаді канцлера. У попередній раз Меркель відвідувала Україну напередодні Дня незалежності в 2014 році, коли Київ готувався до непростих тривалих переговорів в Мінську, підсумком яких стало підписання так званого мінського протоколу, більш відомого як перші Мінські угоди. До цього, в червні 2008 року, вона обговорювала з президентом Віктором Ющенком перспективи асоціації України і Європейського союзу, а також тему російського газу.
Тему російських енергоресурсів Меркель підніме і цього разу. Порядок майбутніх переговорів Меркель і Порошенка включає в себе Донбас, Крим, Азовське море, інтеграцію України із Заходом, енергетичну безпеку (читай російські газопроводи в обхід України), а також двосторонні відносини між Берліном і Києвом. Напевно ці теми так чи інакше будуть порушені і на зустрічі німецького канцлера з прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом. Окрім того, в програмі візиту Меркель – спілкування з главами парламентських фракцій і студентами Київського університету ім. Шевченко.
Приїзду Меркель в Києві надається особливе значення. Ще влітку, анонсуючи цю подію, президент Порошенко назвав її "дуже яскравим свідченням особливої уваги наших німецьких партнерів і розвитку партнерства з Києвом".
Зустрічати Меркель будуть з підкресленою повагою, обумовленою не тільки дипломатичним протоколом. "Меркель – гарант того, що в плані стримування Росії все залишається на рівні мінімально-задовільному для нас. Це, перш за все, це стосується збереження санкцій (Європейського союзу проти Росії, - "Апостроф"). Правими виявилися ті, хто говорив, що поки Меркель залишається в своєму кріслі, з санкціями все буде в порядку", - коментує "Апострофу" асоційований експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Микола Капітоненко.
Меркель дійсно не раз говорила, що поки не відбудеться прогрес в справі втілення Мінських угод – хоча б не встановиться стійке перемир'я – і мови не може бути про перегляд режиму санкції. І її тверда позиція, зокрема, допомогла зберегти єдність Євросоюзу в цьому відношенні, незважаючи на спроби окремих країн змінити статус-кво.
Але час Меркель в німецькій політиці вже добігає кінця. Фон для візиту канцлера в Україну – її заяви про відхід з посади глави Християнсько-демократичного союзу (ХДС), який сьогодні є основною партією для Німеччини, а також відсутність планів балотуватися в бундестаг у 2021 році і претендувати на новий канцлерский термін. І Меркель не може ні замислюватися над тим, який політичний спадок вона залишить, зокрема, в міжнародних відносинах, і яким буде зовнішньополітичний курс Німеччини за її наступників. Далеко не другорядним для неї є й питання України.
"Де-факто Меркель була одним з ідеологів Мінських угод, які не працюють. І напевно вона захоче вирішити питання Донбасу до свого відходу, або хоча б постарається утримати напрямок до мирного врегулювання, - каже "Апострофу" народний депутат Олексій Рябчин з "Батьківщини", який входить до групи з міжпарламентських зв'язків з Німеччиною. – При цьому канцлер покаже і в ході майбутнього візиту, і в майбутньому, що Україна залишається в пріоритеті у Німеччині. Всі обіцянки Берліна Києву будуть виконуватися незалежно від того, хто буде на чолі ХДС. Тобто не буде підтримки анексії Криму та політики Росії на Донбасі".
Кожному – своє
Для Порошенка зустріч з канцлером пройде під знаком майбутніх президентських і парламентських виборів, які відбудуться в Україні наступного року. Співрозмовник "Апострофа" в Адміністрації президента (АП) стверджує: там розраховують на підтримку канцлера планів Порошенка. У свою чергу колишній перший заступник "іноземного" комітету Верховної Ради Тарас Чорновіл розцінює візит Меркель як важливий сигнал Порошенку напередодні старту виборчої кампанії. "Їй необхідна незмінність курсу розвитку України", - сказав "Апострофу" експерт, орієнтований на Банкову.
У свою чергу німецький канцлер також розраховує переговорити з главами парламентських фракцій, і це знак, що в Берліні не хочуть, щоб візит Меркель використовувався одним Порошенком під внутрішньоукраїнському дискурсі. Явний реверанс на адресу Меркель вже поспішила зробити лідер партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко. На нещодавньому партійному форумі вона особливо відзначила "особисті мужні зусилля" канцлера в справі укладення мінських домовленостей і зупинки агресії Росії проти України. Хоча не варто перебільшувати значення спілкування Меркель з народними обранцями, нехай навіть якщо серед них майбутні учасники президентських виборів.
Таємне і явне
Хиткість сьогоднішнього становища Порошенка позначиться на результативності переговорів, перш за все на тему Донбасу. Нинішньому президенту ще потрібно виграти складну кампанію, і немає сенсу укладати з ним зараз домовленості, які, можливо, йому так і не доведеться виконувати. "Ніяких серйозних рухів з проблеми Донбасу до президентських, та і парламентських виборів не буде", - прогнозує експерт Капітоненко.
Але і в подальшому, на його думку, ключове значення матиме позиція Кремля, хоча ілюзій тут бути не може. "Якби Росія була готова до якихось компромісів в плані Донбасу, Путін би це зробив, як тільки власні вибори виграв. Думаю, Москву за великим рахунком влаштовує те, що є, як можливість впливати на Україну", - пояснює Капітоненко.
Однак колишній прес-секретар міністерства закордонних справ України Олег Волошин, підтримуючи тезу про відстрочку в зв'язку з виборами, вважає, що розмова Меркель і Порошенко стосуватиметься варіантів розвитку ситуації на Донбасі після виборчих кампаній в Україні. "Є перспектива широкої коаліції в новому парламенті, яка голосуваннями може принести мир на Донбас. І це розуміють і в Вашингтоні, і в Берліні. І вони спробують донести до української влади і опозиції, що треба закінчити цю війну, ввести миротворців, а далі вже самі розбирайтеся", - коментує "Апострофу" Волошин.
На його думку, прихована підготовка до введення миротворчого контингенту вже йде. Зокрема, в цю канву укладається нещодавня поїздка Петра Порошенка в Білорусь, про участь якої в миротворчій місії ходять наполегливі чутки. "Після такої теплої зустрічі з Лукашенко (президент Білорусі Олександр Лукашенко, - "Апостроф"), коли Порошенко сказав, що довіряє йому на 100%, не знаю, хто ризикне заперечувати проти участі Білорусі в контингенті", - говорить Волошин. Утім, далеко не всі згодні з ідеєю введення білоруського контингенту в Україну. Зокрема, експерт з питань безпеки, ветеран зовнішньої розвідки, генерал-лейтенант Василь Богдан заявив "Апострофу" про неприпустимість подібного сценарію. "Москва давно пропонувала, щоб в миротворчому контингенті в Донбасі були білоруси, казахи або інші союзні з Кремлем країни, які є членами так званого ОДКБ. Україна ні в якому разі не може допустити такого сценарію, незважаючи на цнотливу і миротворчу риторику Кремля", - сказав він.
При цьому експерт Чорновіл впевнений, що в разі провалу Порошенка на виборах процес врегулювання взагалі зупиниться, а Меркель покине переговори в так званому нормандському форматі. "Я дуже серйозно припускаю, що якщо Порошенко не виграє кампанію, Німеччина буде згортати участь в нормандському форматі. Меркель втомилася від нього. Він не приносить їй політичних плюсів, будучи серйозним головним болем через розбіжності з німецьким бізнесом через санкції... У неї зобов'язання перед Порошенком, але вона нікому іншому нічого не обіцяла", - коментує Чорновіл.
Крок американців
На інше важливе для себе питання Порошенко теж, найімовірніше, не отримає обнадійливої відповіді. Як стверджує джерело в АП, український президент зробить чергову спробу звернути увагу Меркель на наслідки будівництва трубопроводу "Північний потік - 2" безпосередньо з Росії в Німеччину по дну Балтійського моря.
Але досі аргументи Києва не переконали Берлін відмовитися від підтримки цього проекту. "Німці повторять те, що не один раз говорили: мовляв, постараємося врахувати інтереси України в цьому проекті. Але це чергові фрази: вони в ньому надто зацікавлені, а доводи Києва їх не переконують. Головне тут, щоб наша сторона не сильно насідала і не дійшла до того, щоб звинуватити Німеччину в потуранні агресорові", - вважає експерт Капітоненко.
Варто нагадати, що у вересневому інтерв'ю німецькому виданню Rheinische Post Порошенко говорив про те, що трубопровід "Північний потік-2" не має економічного сенсу, будучи "спробою Росії послабити Україну" і способом "геополітичного тиску на Західну Європу". За оцінкою голови правління Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" Андрія Коболєва, після запуску "Північного потоку-2" Київ щорічно втрачатиме 3 млрд дол, які сьогодні отримує від транзиту російського газу в країни ЄС. А це дорівнює майже 3% ВВП країни.
Утім, експерт Чорновіл вважає, що останнє слово в історії з цим трубопроводом ще не сказано. "Меркель не може піти проти німецького бізнесу, якому потрібен цей газопровід. Але якщо США пригрозять або навіть накладуть санкції на німецькі компанії в консорціумі з прокладання "труби", вона буде змушена відступити", - резюмує екс-перший заступник голови" іноземного "комітету.
Щоправда, Москва вже запевнила, що в разі санкцій проти трубопроводу готова добудувати його за власний рахунок. Твердість цього висловлювання Америка теж напевно перевірить у майбутньому.
