У вівторок, 10 жовтня, президент Володимир Зеленський здійснив офіційний візит до Румунії. Ця країна, наш сусід, є важливим не лише стратегічним військовим, а й економічним партнером у Чорноморському регіоні. Про подробиці цього візиту, про те, яких домовленостей досягнуто і чого очікувати в майбутньому, читайте у матеріалі "Апострофа".
На відміну від інших поїздок за кордон цей візит президента України Володимира Зеленського анонсувався заздалегідь. Що позитивно позначилося на результатах. Сам Зеленський назвав візит до Румунії "дуже якісним та плідним".
Політолог Володимир Фесенко звернув увагу на те, що це був офіційний візит (другий за статусом вид закордонного візиту після державного візиту), який додатково наголошує на його значенні.
"Нагадаю, що під час нинішньої війни більшість закордонних візитів керівника української держави є робочими. У Румунію візит було здійснено на вищому рівні. І це додатково наголошує на значенні відносин між Україною та Румунією зараз, та й на перспективу", - написав у коментарі Володимир Фесенко.
Читайте також: У Румунії виявили уламки ще одного дрону росіян: як відреагував президент
Під час візиту Володимир Зеленський провів переговори з президентом Румунії Клаусом Йоханнісом та прем'єр-міністром Румунії, за підсумками яких було підписано Декларацію про співпрацю у ділових сферах.
Військова співпраця та зерновий коридор
Підсумки відвідин Румунії підбив сам президент України у своєму вечірньому зверненні.
"Перше: є хороші домовленості щодо зброї. Я не можу зараз розкривати все, але снаряди — плюс, посилення ППО — плюс. Деякі речі ще готуємо. Вони будуть потужними. У Румунії створюється Центр підготовки пілотів для F-16, і українські пілоти будуть серед перших, хто навчатиметься", - заявив Зеленський.
"Дуже важливо для нас, що Президенти погодилися з пріоритетністю підготовки українських пілотів на F-16 у навчальному центрі Румунії. І це один із конкретних результатів візиту Президента Зеленського до Румунії", - зазначив політолог Володимир Фесенко.
Також президент України розповів про досягнення домовленостей з Румунією щодо розширення транспортних коридорів, роблячи "критичний внесок у глобальну продовольчу безпеку завдяки співпраці у дунайських портах та на сході Чорного моря".
"Румунія є одним із стратегічних партнерів Сполучених Штатів, зокрема, на південному фланзі НАТО. Наприклад, у Констанці активно розвивається військово-повітряна база, - говорить у коментарі політолог, виконавчий директор Інституту світової політики Євген Магда, - Очевидно, що і Військово-морські сили Румунії разом з ВМС Болгарії та Туреччини, чорноморських країн НАТО, могли б брати участь у конвоюванні суден майбутніх зернових караванів, які проходитимуть по нашому "зерновому коридору". Ми вже бачимо, що він може працювати і розуміємо, що це можливість для нарощування надходжень до нашого бюджету".
На думку Євгена Магди, якщо запрацює "зерновий коридор", то можна ним возити не лише зерно, а й метал, руду і все, що є предметом нашого експорту.
"І в цьому сьогодні наш великий інтерес, нам потрібні союзники. Я думаю, ми зацікавлені, зокрема, й у отриманні румунської нафти чи нафтопродуктів, адже там є досить помітні нафтові поклади, їх можна використати", - сказав експерт.
До речі, Володимир Зеленський зазначив, що коридор із Румунією буде не лише морем. Вже незабаром до Румунії буде відкрито нову гілку залізниці через Молдову.
Економічна співпраця та шлях до ЄС
На тлі ускладнення відносин із Польщею, комунікація Києва з Бухарестом та Кишиневом виглядає досить перспективно.
"Зараз і Україна, і Румунія взаємно зацікавлені у збільшенні товарообігу між нашими країнами, - говорить у коментарі "Апострофу" політолог Віталій Кулик , - Ми хочемо, щоб рівень залучення румунського бізнесу до проектів в Україні зріс, оскільки до сьогодні Румунія використовувала для цього лише гроші Євросоюзу".
Домовленість про економічне співробітництво між країнами Віталій Кулик вважає позитивним моментом: "Ми маємо перевернути сторінку непорозуміння. Довгий час Україна вважала, що Румунія проводить проти нас агресивну політику. Зокрема, були непорозуміння з дунайськими портами, але тепер вони зникли. Ми повинні розвивати їх разом".
Ще одна важлива домовленість Зеленського та Йоханніса – наш шлях до ЄС.
"Разом із Молдовою ми рухаємося до початку переговорів про членство в ЄС – за повної підтримки Румунії", - сказав президент України.
"Очевидно, інтереси обох країн збігаються і в питаннях європейської інтеграції України. У спільній декларації було зафіксовано жорстку підтримку з боку Румунії просування нашої держави до членства в Європейському Союзі, зокрема необхідність ухвалення до кінця 2023 року політичного рішення щодо відкриття переговорів про вступ до ЄС України та Молдови", - зазначив політолог Володимир Фесенко.
Протиріччя
Однак візит Володимира Зеленського до Румунії не обійшовся і без неприємних моментів. Українському президенту довелося відмовитись від виступу в румунському парламенті. Сенатор парламенту Діана Шошоаке, яка відома своїми проросійськими та реваншистськими поглядами, вивісила на трибуні карту Великої Румунії, вимагаючи від України "повернути вкрадені території".
Незважаючи на це, Зеленський зустрівся з головою Сенату Миколою Чуке та тимчасовим головою Палати депутатів Афредом Сімонісом.
"У Румунії дійсно серед еліти є реваншистські та проросійські настрої, але вони не такі як, наприклад, в Угорщині та Словаччині, - каже Віталій Кулик , - Ці персонажі не мають великої політичної ваги. Проте все це нам потрібно враховувати".
За словами політолога, між нашими країнами зберігаються деякі культурні протиріччя. "Наприклад, Румунія не робить відмінності між румунами та молдаванами, а ми робимо. І тут постає проблема мови. Навіть у Молдові свою мову назвали румунською, а ми поки вважаємо її молдавською. Але чи вважають молдавани України себе румунами – питання відкрите", - зауважив Віталій Кулик.
Згоден з Куликом Євген Магда. "Що стосується взаємодії з культурними меншинами, то є цікавий момент – це наявність в українському законодавстві радянського терміну "молдавська мова". Насправді тут проблема досить широка, тому що навіть у сусідній Молдові офіційною державною мовою є румунська. У нас є молдавська, ми маємо багатонаціональні Одеську та Чернівецьку області, де мешкають представники і молдавської, і румунської діаспор. І тут нам потрібно, з одного боку, зробити певний реверанс перед Бухарестом, а з іншого — не загострити стосунки з Кишиневом", - зазначив експерт.
"Нам непогано було б обговорити з Румунією і питання українців, які проживають у цій країні. Я не маю на увазі біженців, вони якраз не хочуть асимілюватися і мають намір повернутися після війни. Йдеться про українців, громадян Румунії. Вони мають проблеми зі школами та мовою", - каже Віталій Кулик.
Утім, за словами експерта, зараз у Румунії існує консенсус політичних еліт, які підтримують Україну, а візит Зеленського був своєчасним.
"У даному випадку обидві країни продемонстрували реалістичний прагматизм. Президенти України та Румунії не поспішали з висновками, що наші країни вже стали стратегічними партнерами, заявлено про прагнення вийти на цей рівень. А це означає, що Румунія зараз і на перспективу стане для нас одним із пріоритетних міжнародних партнерів", - резюмував Володимир Фесенко.
Читайте: Українських пілотів вже вчать літати на F-16: фото з "Привидом Києва"
