Чиновників знову планують скоротити. З такою ініціативою у понеділок, 4 березня, виступив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Причому, зміни плануються на різних рівнях. Що це може дати на практиці, яка логіка укрупнення міністерств та коли може відбутися реформа, читайте в матеріалі "Апострофа".
Від ідеї до реалізації - не один крок
"Ведемо роботу щодо зміни формату уряду. Зокрема, скорочення кількості міністерств. Хочемо скоротити кількість міністерств на третину, скоротити кількість державних службовців", - заявив Денис Шмигаль.
За даними "Апострофа", йдеться, швидше, про чергове укрупнення міністерств. Подібно тому, як це відбувалося на початку каденції президента Володимира Зеленського. Ліквідувати можуть хіба що деякі "маленькі" міністерства, які зараз і так перебувають без повноцінних керівників. Та й то – остаточне рішення ще не ухвалено.
Ще одна частина реформи – створення так званого "центру уряду". Ця нова структура мала б забрати на себе всю господарську частину роботи міністерств.
Читайте: Тиск спрацює? Що дадуть Україні зміни в управлінні держпідприємствами
"Ми подивилися по деяких міністерствах і ЦОВВ (центральних органів вивконавчої влади - "Апостроф"), функція обслуговування перевищувала понад 30%, що є більше, ніж загально прийнята практика в країнах Європейського Союзу, - зазначив днями міністр Кабінету Міністрів Олег Немчінов в інтерв’ю Інтерфакс-Україна, - Тому при наявності нормального цифрового елемента ми дуже багато функціоналу від тих самих міністерств можемо забрати на центр уряду. І не буде потреби мати такий великий апарат з обслуговування".
За його словами, уряд уже декілька років працює з інформаційною системою управління людськими ресурсами HRMIS (не плутати з HIMARS), яка займається кадровим і фінансовим забезпеченням державної служби. Але чи підійде вона для "центру уряду", наразі неясно.
Утім, це точно не відбудеться швидко. За даними нашого видання, зараз існує тільки досить сира ідея, концепт буде пізніше, а почати більш конкретні консультації щодо створення “центру” планують тільки на літо.
З іншого боку, важливою буде політична складова у вирішенні долі окремих міністерств.
"Я б сказав, що кадрова перебудова буде пов’язана з новими кадровими призначеннями. Говорять, що певне оновлення влади буде зроблено. Хтось втомився, хтось не бачить продовження якоїсь стратегії в своєму міністерстві, тому керівний склад будуть оновлювати. Питання в тому, які політичні групи будуть залучені, це будуть політичні призначення чи технократи. Дискусії тривають", - каже "Апострофу" експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов.
Що це дасть
Утім, на тлі запланованих реформ не варто забувати, що будь-які зміни в структурі центральних органів виконавчої влади створюють затримки у їх роботі.
"Це десь на півроку дискоординація, напрацювання шляхів з розписом завдань, закриттям інших організаційних питань. Ми таке уже проходили в 2019 році", - каже "Апострофу" очільниця департаменту в одному з міністерств, яке свого часу укрупнювали, і потім знову розділяли.
Водночас, за її словами, створення "Центру уряду" має сенс.
"Тоді умовно весь обслуговуючий персонал, який забезпечує поточні процеси, вивільниться. Це погано в контексті робочих місць, але для скорочення чисельності міністерств і посад – добре. Це те, до чого йшли вже не перший рік, і ось зараз придумали як реалізувати", - каже співрозмовниця.
"Ідея "Центру уряду" доволі стара. Тобто, спільний бек-офіс для кількох міністерств, як мінімум для тих, які сидять на Грушевського, географічно об’єднаних, це дасть певне покращення", - погоджується Ігор Попов.
Разом з тим, можливі труднощі для тих міністерств, які знаходяться далі від урядового кварталу – йдеться передусім про Мінюст, Міністерство оборони чи Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів. З них банально не зручно постійно їздити в урядовий квартал.
Кого звільняти
Водночас експерти наголошують, що скорочувати тих людей, які дійсно займаються виробленням державної політики, потрібно дуже обережно.
"Механічне скорочення – це ні про що. Якщо це про зміну якості роботи міністерств, то це так. Поки що мова йде про механічне скорочення. Але я думаю, що мають бути якісь зміни якості в організації роботи міністерств", - каже "Апострофу" експерт з питань реформи державного управління Сергій Сорока.
І ще один важливий нюанс – державному апарату постійно додається роботи через інтеграцію України до Євросоюзу. Частина роботи – на Верховній Раді. Це переважно ухвалення законів. Але інше здебільшого робить Кабмін.
"Направду не бачу можливості для скорочення загальної кількості службовців у міністерствах. Адже кількість завдань не зменшується, - вважає заступник голови правління у Центру політико-правових реформ Віктор Тимощук, - У зв’язку з повномасташтабною війною та курсом на ЄС роботи тільки додається. Багато. Хтось же має формувати усю цю політику та організовувати її реалізацію. І якщо кажуть, що для перемоги у війні нам у цьому марафоні з ворогом потрібні лише потужна економіка та логістика для забезпечення ЗСУ, то геть помилково нехтувати якістю урядування. І тут виняткова роль саме міністерств".
Спосіб вирішення Віктор Тимощук бачить у переданні ще більшої частини адміністративних послуг місцевій владі поряд з розумною цифровізацією.
"Вони (міністерства – "Апостроф") мають виробляти правила гри в тій чи іншій сфері, організовувати і контролювати виконання цих правил. Це те, що професійною мовою називається формуванням політики", - додає Сергій Сорока.
Кадри без премій?
Відомства можна укрупнювати чи розділяти. Але там мають працювати конкретні люди. І тут важливий аспект заробітної плати. Не секрет, що для рядових державних службовців зарплати значно нижчі ринкових. Подекуди це перекривали за рахунок незаповнених вакансій – виділені на них кошти перерозподіляли наявним працівникам. І в цьому аспекті зміни вже почались. З 1 січня запрацювала нова система оплати праці держслужбовців. Тепер 70% зарплати становитиме посадовий оклад, і 30% – премія.
Тож, якщо незаповнені вакансії скоротять, то і премій не буде. А тут варто зауважити, що вже до 1 квітня уряд планує скоротити близько 20 тисяч вакантних посад.
Можливо, хтось “закриває” питання зарплат за допомогою корупції, однак низькі зарплати поряд із великим навантаженням залишаються серед головних причин звільнень. Приміром, нещодавно начальник Львівської ОДА Максим Козицький писав, що з 1 січня зарплати у його підлеглих мають упасти на 36-50%.
Однак, як розповіли "Апострофу", це все ж стосується спеціалістів, які перебувають на керівних посадах. Водночас, за даними Мінфіну, працівники не керівної ланки загалом виграли.
Утім, якщо резюмувати, то скорочення кількості чиновників та владних кабінетів може й відповідає суспільним запитам. Більше того, у багатьох відомствах дійсно треба наводити порядок. Але при цьому якось потрібно зберегти керованість державною машиною. І саме це наразі буде найбільшим викликом, зазначають експерти.
Читайте: Пустеля замість Ради: чому депутати скасували важливе засідання
