На сьогоднішній день Миколаїв є найбільш обстрілюваним обласним центром. Місто на Південному Бузі ледь не щодня піддається обстрілам. За 142 дні війни ударів не було лише протягом 21 дня. За останній тиждень не було й дня, коли російські окупанти не обстрілювали місто. Так, 14 липня зруйновано одну з найбільших шкіл Миколаєва, а вранці 15 липня рашисти завдали найпотужніші ракетні удари по найбільшим університетам міста.
Як ліквідовують наслідки ворожих обстрілів у Миколаєві, скільки людей виїхали з міста, та чи можна повертатися назад - про це в ефірі Апостроф TV розповів міський голова Миколаєва ОЛЕКСАНДР СЄНКЕВИЧ.
— Як ви можете пояснити те, що удари по Миколаєву стали частішими? З чим це пов'язано?
— Ви знаєте, Миколаїв за весь час війни, а сьогодні вже 142-й день, наше місто не обстрілювали 21 день. Тобто майже кожен день нас обстрілюють кількістю снарядів від чотирьох до двадцяти. Таке враження, що Миколаїв вони розкреслили по клітинках, і просто обстрілюють все місто, щоб обстріляти кожен район.
Дехто, мабуть, уже і звик, що Миколаїв під обстрілами. Про нас не так часто кажуть, як про міста, куди влучає раз на місяць чи раз на три місяці. Проте миколаївці виїжджають з міста. Вже з 500 тисяч залишилося в місті біля 230 тисяч. Я рекомендую миколаївцям і далі покидати місто, поки воно знаходиться під обстрілами.
Я пов'язую це з тим, що росіяни не мають успіхів у наземній операції. Тому вони просто мстяться за свою недолугість і обстрілюють наше місто всіма можливими снарядами, щоб впливати, зокрема й на місцевих жителів, які будуть казати "Давайте вже закінчимо війну, давайте здамося" чи щось таке. Але цього не буде, ми йдемо до перемоги, до кінця росіян в України.
Читайте: Навіть російські генерали не хочуть воювати в Україні, щоб не їхати назад у пакеті - Віталій Кім
— Пропагандисти завжди заявляють, що Миколаїв, Херсон та Запоріжжя — для них дуже важливі міста. Чому саме Миколаїв?
— Мабуть тому, що під час мирного життя в Миколаєві було десь 70% російськомовних людей. Росіяни чомусь пов'язують мову, якою люди думають, і їм важко перелаштуватися на українську, з любов'ю до їхньої держави. Але сьогодні нічого, окрім ненависті до росіян, миколаївці не відчувають, бо руйнуються символи, руйнується те, що будувалося багато років нашими батьками, нашими дідами. Сьогодні це руйнується, розвалюється, обстрілюється, знищується. І це все викликає лише ненависть, лише розпач, і нічого доброго для росії це не значить.
По-друге, Миколаїв сьогодні фактично є таким щитом півдня. За цей час ми багато чого зробили вже з фортифікаційних споруд, укріпилися, військові вже більш підготовлені. Загони ТРО — це вже не просто хлопці необстріляні. Це вже спеціалісти, які готуються і готові зустрічати всіх зі зброєю в руках.
Мабуть для ворога це просто шлях до південного заходу нашої держави, тому це просто пункт, який потрібно взяти для галочки. Але ми їм не дамо можливості цього зробити.
— Ви сказали про те, що миколаївці виїжджають з міста. Вони можуть спокійно виїхати, є шляхи для евакуації?
— Всі необхідні шляхи відкриті. В нас на сьогоднішній день лише один шлях — до Херсона — закритий. Всі інші шляхи відкриті. Ми організували наші автобуси, які курсували міськими маршрутами, для вивозу людей закордон, а також до Одеси, звідки вони поїздом їдуть закордон. Сьогодні, наприклад, евакуювалися нашими автобусами біля 160 осіб. Тобто люди потихеньку від'їжджають.
Коли мене питають, чи можна повертатися в місто, я рекомендую цього не робити поки що. І як доказ тому — щоденні обстріли о 4–5 ранку.
