З наближенням Дня Незалежності України росія посилює обстріли українських міст. Масованим ударам піддається, зокрема, й Харків, де запровадили затяжну комендантську годину. Ситуація на тому напрямку суттєво ускладнилася за останні дні. Ворог веде обстріли позицій українських військ з усіх видів зброї, не цураючись навіть тих озброєнь, які заборонені міжнародним правом.
Що відбувається на Харківщині, чого чекати 24 серпня та навіщо рашистам судилище над оборонцями Маріуполя? Про це в ефірі Апостроф TV розповіла заступник командира добровольчого батальйону "Карпатська Січ" МАРІЯ ЧАШКА.
– Ви перебуваєте на Харківському напрямку, яка там ситуація? Ми знаємо, що в самому Харкові запровадили затяжну комендантську годину, а як у регіоні?
– На напрямку, де тримає позиції наш батальйон "Карпатська Січ", Легіон Свободи загалом, комендантська година – це поняття відносне. У нас, напевно, постійно комендантська година, оскільки ми постійно під обстрілами, і ситуація доволі напружена. За останній період ситуація дуже сильно ускладнилася. Ворог дуже сильно атакує, посилилися обстріли позицій.
Хоча обстріли й раніше не затихали, але зараз вворог намагається пробитися на нашому напрямку доволі інтенсивно. Позиції нашого батальйону обстрілюються цілодобово, ворог використовує всі види зброї, не гребує в останні дні авіацією та вже традиційними для нього забороненими видами озброєння. Постійно намагається штурмувати, прориватися, проте наші козаки дуже успішно утримують оборону, дуже активно реагують. Швидко реагують і відбивають атаки ворога. Але ситуація дуже напружена, і бої йдуть дуже жорстокі.
Це, напевно, пов'язано з тим, що вони намагаються довести нам, що наша Незалежність не така вже сильна й міцна. Вони люблять всі такі сакральні дати і вважають, що вони мають якесь значення. Можливо, це з цим пов'язано.
– Чи очікуєте ви, що з наближенням 24 серпня вони ще більше піднімуть градус? Чи є в них потуги на це?
– Це цілком можливо. Проте я думаю, що їм також потрібен буде перепочинок, тому що наші січовики насипають їм дуже активно і багато. Є в нас дуже багато успіхів: підбито багато одиниць ворожої техніки, покладено багато живої сили противника. Тому їм доведеться зализувати рани якийсь період. Їм доведеться десь перегруповуватися, десь підтягувати якісь резерви.
Але ми очікуємо, що вони й далі будуть прориватися, тому що дуже важливим для них є напрямок, щоб захопити Донецьку й Луганську області. Ми розуміємо, що вони це мають і в стратегічних планах, і вони будуть прориватися в напрямку Слов'янська. Тому це ще не кінець. Ми до цього також готуємося. Ми і фізично, і психологічно готові до того, аби обороняти й утримувати рубежі, і не дати ворогу прорватися ані на один метр.
– Чи фіксуєте ви присутність там людей з тимчасово окупованих територій і чи використовують їх як гарматне м'ясо? В контексті нової заяви, наприклад, Пасічника, що в них ще одна хвиля мобілізації, цю тактику використання людей Донбасу як тих, хто перевіряє територію, ви помічаєте?
– Вони є на нашому напрямку і воюють проти нас. Стосовно того, кого вони направляють першими - важко сказати. Але однозначно можна стверджувати, що вони не рахуються з тими людьми, яких вони посилають у перших ешелонах. З тією пехотою, яка йде в наступ. Вони кидають їх, як на м'ясо, і дуже часто не забирають своїх загиблих. Вони просто проїжджають по них танками. Тобто вони взагалі ні в що не ставлять своїх людей. Напевно, з цим пов'язаний їхній низький моральний дух.
Натомість, можемо сказати, що дуже часто ми відчуваємо різницю у веденні боїв, у тактиці, залежно від того, чи це люди з тимчасово окупованих територій, чи кадрові мобілізовані росіяни. Це також іноді відчувається.
– У Маріуполі 24 серпня окупанти збираються проводити судилище над нашими оборонцями. З якою метою? За пів року війни вже ясно, як вони стигматизували поняття "Азов", Азовсталь, оборонці. Нічого нового щодо свого ставлення до цих вояків вони нам не відкриють, ми розуміємо, хто такі росіяни. Зрештою, навіщо їм це зараз?
– Вони будуть намагатися робити це показово саме до Дня Незалежності, щоб показати "неважливість" або приниження нашого свята, свята Незалежності. Ми знаємо і розуміємо, як вони ставляться до наших людей, до військовополонених. На жаль, цього можна було очікувати, але вони свідомо вичекали саме до моменту Дня нашої Незалежності, з одного боку, щоб зіпсувати нам свято, з іншого – щоб показати, що для них це не тільки не свято, але й щось таке принизливе. Це, напевно, головний їхній мотив.
Але має значення, напевно, ще й те, що вони хочуть продемонструвати, на що вони здатні. Ще більше показати, на що вони здатні, як вони ненавидять українців. Але ми давно це знаємо. Саме тому ми й боремося усіма своїми силами. Саме тому до лав Збройних сил України стають всі, хто тільки може тримати зброю в руках. І старші люди, і ті, хто вже й за віком начебто не підлягає призову, і жінки, і молодь – всі.
Росіяни своїми жестами, атаками, знущаннями над українцями ще більше пробуджують наш дух боротьби і наше бажання вимітати ворога з нашої землі, і боротися до того моменту, доки останній москаль не ляже в нашу землю.
