З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну докорінно змінилася ситуація в тимчасово окупованому Криму. Вперше за 8 років люди отримали реальну надію на визволення від загарбників, а тому на півострові активізувався український спротив. Він проявляється у різних речах: хтось палить військкомати, хтось відмовляється продавати товари російським військовим та не обслуговує їхню техніку. Втім, за кожен подібний прояв кримчанам доводиться відповідати перед окупантами.
Своєю думкою про ситуацію в Криму сьогодні в ефірі Апостроф TV поділилася постійна представниця президента в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева.
Ми намагаємося відслідковувати ті акції спротиву, які відбуваються на території півострова. Ми бачимо, що ситуація після 24 лютого кардинально змінилася – бо люди розуміють, що за ними стоять сильна влада та Збройні сили України. Вони розуміють, що можуть чинити спротив, і це важливо. Ми бачимо, що на території півострова є акції спротиву різного характеру, але вони всі мають проукраїнський наратив.
Деякі люди напряму вчиняли акції спротиву, закидаючи окупаційну адміністрацію жовтою і блакитною фарбою. Євпаторійську адміністрацію закидали запалювальною сумішшю. Є низка людей, які закидали запалювальними сумішами окупаційні військкомати. Ті ж таки жительки окремих сіл в Джанкойському районі не продавали молоко російським військовим - це теж певний вид спротиву насправді: показати, що їм тут не раді, що вони не хочуть підтримувати людей, які вже повністю в крові. Є люди, які нищать скло на машинах з "Z"-символікою, або СТО, де не обслугували військову машину. Це СТО, правда, потім закрили, але вони показали свою громадянську позицію.
Таких акцій є дуже багато. Потім всіх цих людей притягають до адміністративної відповідальності зі штрафом в розмірі 30 тисяч рублів або більше, або ж до адміністративного арешту. Є, зокрема, кримінальна відповідальність за розповсюдження "фейків" на території Криму, дискредитацію армії російської федерації. Форми відповідальності для цих сміливих людей дуже різні. Сміливих, бо вони розуміють, що їх притягнуть до відповідальності.
Декого, наприклад, змушують під примусом, інколи під катуваннями просити "вибачення" за те, що вони здійснили ті чи інші дії. Інколи людей судять та притягають до відповідальності навіть за спілкування в соціальних мережах. Не лише за коментарі під публікаціями, а навіть комунікацію в приватних чатах. Тому це дуже сміливі люди, які створюють цей спротив. Я думаю, чим ближче до нашої перемоги, чим ближче до повернення окупованих територій, тим більшим буде цей спротив.
Важливо також сказати, що на території півострова протягом всього періоду окупації проходило 15 незаконних призовних кампаній на строкову службу. Щороку близько п'яти тисяч осіб незаконно призивали до строкової служби. Це порушення норм міжнародного гуманітарного права, тому що згідно Женевської конвенції країна-окупант не може відправляти з окупованих нею територій людей не лише на війну, а й призивати до своїх збройних сил. А вони це роблять. Десятки тисяч людей були призвані до російської армії за цей період навесні та восени. Відповідно, частина з цих людей була відправлена на війну проти України.
Частіше за все людей змушують підписувати швидкі контракти і відправляють їх на війну. Звісно, що окупаційна адміністрація буде розповідати, що все це добровільно, але добровільності в очах у людей ми мало бачимо. Багато похорон відбувається на території півострова, дуже багато поранених завозять на територію Криму. Це сотні, а то й тисячі людей, які гинуть і потім опиняються в моргах.
На території півострова зараз проживає від 500 тисяч російських громадян. Звичайно, що серед них є люди призовного віку, яких відправляють на війну, а також і українських громадян, які проживали на території півострова ще до окупації. Звичайно, окупанти використовують пропаганду для залучення людей до війни, і є розуміння того, що якась частина людей дійсно йде на цю війну добровільно.
