Український контрнаступ дає свої результати. На східному фронті ворог відступає і вже укріплює лінію Красна Поляна - Волноваха - Донецьк. Також не припиняється процес мобілізації на тимчасово окупованих територіях, зокрема на території окупованої Донеччини. Росіяни намагаються поповнювати власні втрати за рахунок місцевого населення, для чого одразу примушують підписувати контракт зі зс рф. Чи є у ворога снарядний голод, як Донецьк готується до оборони та чи хочуть донеччани воювати за росію - в етері Апостроф TV розповів донецький блогер, військовослужбовець ЗСУ ВІТАЛІЙ ОВЧАРЕНКО.
- Зараз окупанти будують залізничну гілку від Донецька до Мелітополя, щоб покращити логістику. Чи не настав ще дефіцит у постачанні ворога?
- Ні, дефіцит ще не настав і взагалі не факт, що він у них настане колись. На певних ділянках помічається зменшення техніки, але загалом дефіциту ні по тій же техніці, ні по снарядах немає. Окупанти вчаться, обережніше себе поводять, щоб не втрачати склади та техніку, зокрема і від ударів наших FPV-дронів.
Читайте: Війна дронів: чому росіяни панічно бояться українських безпілотників
Загалом в росії нормально працюють заводи ВПК, які поки що задовольняють потреби фронту. Говорити про якийсь там дефіцит чи нестачу чогось - це занадто оптимістично і рано.
- Ми розуміємо, що зараз українська армія може просунутися вперед і вийти в район Спартака і Веселого, відповідно, і в передмістя Донецька. Як зараз там ворог готується зустрічати ЗСУ?
- Саме на цьому напрямку ворог готується дуже серйозно. Вони чи не найкращі свої війська спрямовують сюди. Для окупантів життєво важливо втримати саме цей напрям і вберегти один зі своїх символів окупації - Донецьк. Бо їхній пропаганді буде важко пояснити факт, якщо ЗСУ зайдуть в передмістя Донецька.
Мої знайомі, які зараз проживають у місті, говорять, що росіяни серйозно готуються до оборони - посилюють та перебудовують вже наявні укріплення та будують нові.
- В Донецьку окупанти та колаборанти готуються до "свята" - приєднання до росії. Чи є шанс, що ми їм зіпсуємо це "свято"?
- Перші півроку повномасштабного вторгнення у донецьких колаборантів була ейфорія. А коли почало прилітати по Донецьку та Севастополю, вони принишкли. А зараз потроху починає приходити розуміння, що рано чи пізно вони посипляться і ми зайдемо у місто. Навіть їхні пропагандисти між собою сміються з армії рф, яка за півтора роки не змогла відігнати ЗСУ далеко від Донецька.
Читайте: Будуть добрі новини з передової: прогноз для України на жовтень
Ті з колаборантів, хто накрав грошей, вже шукають собі "запасний аеродром" - в Краснодарі чи Ростові. Чомусь саме ці два регіони у колаборантів дуже популярні. Хтось туди вивозить майно, хтось продає своє майно в Донецьку - вони вже всі в режимі евакуації. Я не кажу, що вони в найближчі дні чи тижні побіжать, але в перспективі вони вже готуються тікати.
- Ви говорите, що у них все добре і з логістикою, і з боєкомплектом. Поясніть тоді, що у них з людьми? Чи росіяни досі вербують жителів Донеччини у свої збройні формування, обіцяючи їм значні суми грошей?
- Донеччани знають, що суми, які озвучують пропагандисти і реальні гроші, які отримують на руки мобілізовані суттєво різняться. Бо застосовується система різноманітних штрафів за найменші провини. Також вже немає дурних йти на контракт. Там вибудована ціла система примусу донеччан та "мобіків" підписувати контракт. Людей фактично ламають, використовуючи силові методі: "мобіків" б'ють, катують, погрожують їм та їхнім родичам - все для того, щоб людина підписала контракт. Тому що Пушилін взяв зобов'язання - якийсь там відсоток контрактників армії рф закрить донеччанами.
Одну з днрівських частин із мобілізованих, які відмовлялися підписувати контракт, кинули на передову без підкріплення, БК та підтримки. За два тижні із 170 бійців залишилось близько 50 людей, а 120 - загинули. Звичайно, ті 50 підписали контракт зі зс рф, бо їм не залишили вибору.
Там страшні речі відбуваються. Постійно йде вилов чоловіків, навіть сусіди можуть здати ухилянта. Командири частин по декілька місяців не повідомляють родичам про загибель мобілізованого, щоб класти їхні зарплати собі у кишеню.
Більша частина чоловічого населення регіону постійно моніторить, коли чергова мобілізація - люди переховуються, щоб уникнути призову. Звісно є 5-10% ідейних, які готові воювати. Але в більшості своїй ніхто з донеччан та луганчан не бажає йти воювати. Я не можу сказати, що ці чоловіки за Україну - ні. Як вони говорять - ми вже стільки всього бачили, що не хочемо вже ні в яку росію, тим паче за неї воювати. Тобто вже є певний момент розчарування.
Читайте: Настає вирішальний для України момент: прогноз щодо перемовин та кінця війни
