Російський політолог та опозиційний політик ЛЕОНІД ГОЗМАН 28 вересня вийшов із російської в'язниці, де відбував покарання за критичні пости в інтернеті. В ефірі Апостроф TV Гозман розповів про свої подальші наміри та проаналізував варіанти розвитку подій на росії.
- 1 жовтня ваша донька повідомила, що ви були звільнені з російської в'язниці. Зараз ви не в росії. Для вас це кінець старого чи початок нового?
- Я покинув рф не добровільно. Тому я не в еміграції, а у вигнанні. Відпустили вони мене швидше за все випадково - просто був бардак. Сподіваюся, цей режим буде повалений, і ми повернемося в нормальну країну і її будуватимемо.
Читайте: Велике угруповання російських сил приречене на поразку – ветеран війни
- Зараз ви відчуваєте, що вас дадуть спокій? Чи є внутрішнє відчуття, що за вами стежитимуть – за тим, що ви пишете та кажете?
- Думаю, їм на це начхати. Їх турбує, що відбувається всередині країни. Інша річ, що якщо я повернуся до росії, то мене негайно заарештують. Я не маю шансів вижити в російській в'язниці і немає сенсу в цій жертві. Тому поки що повертатися не планую.
- Наскільки загалом зараз можлива опозиційна боротьба всередині росії в умовах війни? На кого там ще можна сподіватися?
- Вона можлива та неможлива одночасно. Будь-які публічні дії спричиняють репресії. Масові протести неможливі, бо їх буде розстріляно з кулеметів. Ця влада не здригнеться і стрілятиме по людях.
Водночас у росії багато людей, які засуджують агресію володимира путіна, хочуть європейського шляху та не хочуть повернення до архаїки. Люди, які намагаються чинити опір, не можуть зруйнувати цей режим – це неможливо. Цей режим загине під тягарем власних проблем і під ударами ваших солдатів – дай їм Бог успіхів, сил та безпеки.
Після того, як режим звалиться – потрібно буде відбудовувати країну. Країну, яка житиме у мирі із сусідами. Цілком очевидно, що країна має виплатити вам репарації. Країну, яка житиме нормальним життям – сама з собою та іншими. Люди, які налаштовані проти режиму, після краху почнуть все спочатку.
- Наскільки розв'язані руки у представників опозиції, які зараз покинули росію? Чи можуть вони щось зробити, щоб режим був повалений? Наскільки ви взагалі розглядаєте можливість розпаду росії як імперії?
– Люди за кордоном, на жаль, можуть зробити зовсім небагато. Режиму глибоко наплювати на те, що говорять з-за кордону. Діяти можна лише зсередини. Боюся, що наша ефективність знижується. Ми можемо лобіювати на заході певну політику, можемо надати гуманітарну підтримку нашим співгромадянам і, звичайно, українцям.
Що буде з росією? Вважаю, є кілька варіантів розвитку.
Перший – фантастичний, наче висадка марсіан, що всі люди вийдуть на вулицю. Але їх розстріляють.
Другий – під ударами ваших військ наша держава остаточно розпадеться, оскільки вона вже розпадається. Тоді буде війна кожного проти всіх. Приватна армія Шойгу, Золотова, Пригожина почне воювати один з одним.
Третій – спокійніший – палацовий переворот. До путіна прийдуть близькі люди і скажуть – Володя, ми в дупі, нас скоро повісять. Давай ми поставимо Васю. Якщо путін на це погодиться, ми маємо шанс вийти без великої крові. Якщо ні, то на території росії буде катастрофа.
Думаю, ймовірність того, що на території росії буде кілька держав, а не одна, дуже висока.
- А хто ці люди, які можуть сказати путіну, що йому час йти? Це люди з великого бізнесу, які мають гроші?
– Це люди, які можуть до нього увійти до кабінету. Їх дуже небагато. Це його близькі соратники. Але для них доля України, як і росії – їм на неї начхати. Їм начхати на все. Вони мають особисте завдання – примиритися із Заходом. Тому що для них це означатиме можливість користуватись замками, палацами, латифундіями – всім, що є на заході. Їм потрібне прощення Заходу, який, гадаю, дасть їм прощення, якщо вони підуть на такий крок.
- Чи є можливість, що до влади принаймні на деякий час можуть прийти радикали як Кадиров, Пригожин у разі падіння путінського режиму?
- Так.
- І що це означатиме?
- Посилення всього – внутрішнього режиму та війни в Україні. Але такі люди не можуть прийти до влади надовго. Це буде важкий та кривавий період, але короткий.
- Чому?
- У них немає можливості керувати країною, ресурсами, підтримкою. Це просто озброєні формування. Щоб керувати будь-якою країною, вам потрібна згода різних людей. Пригожин та Кадиров ні з ким не можуть домовитися. Вони вороги для всіх.
- Що ж до Мішустіна? Кажуть, він наділений якимись надповноваженнями та потенційно може стати альтернативою путінському режиму. Наскільки можливим є такий варіант?
- Внаслідок м'якого палацового перевороту – без загибелі автократа, а за домовленістю – до влади може прийти будь-хто. Але треба розуміти, що Мішустін не має політичної суб'єктності. Її може дати сам путін або його найближчі товариші. Мішустін не належить до найближчих товаришів путіна. Хоча призначити можуть його. Та будь-кого. Чим більш нікчемна людина, тим більше шансів, що її призначать.
- Скільки разів ще путін може вистрілити собі в голову такими вчинками, як ракетний обстріл центра Києва, який був 10 жовтня? Які козирі він може дістати, щоби остаточно зрозуміти, що він програє на всіх фронтах?
- У нього залишився лише один козир – ракетний терор. Змусити вас капітулювати не вдалося. Залишилась атомна бомба. Він її кине - уб'є багато людей - але все одно нічого не змінить. У росії посиляться репресії, з'явиться смертна кара.
- Ердоган сказав, що путін став м'якшим і наче налаштований на переговори. Чи може це бути реальністю?
- Бачу цей процес лише як капітуляцію путіна.
