Найбільший державний зернотрейдер в Україні "Державна продовольчо-зернова корпорація" (ДПЗКУ) програла судовий спір у 4 млн доларів китайській компанії ССЕС у міжнародному арбітражному суді при GAFTA (Міжнародна асоціація торгівлі зерном і кормами, Grain and Feed Trade Association), але сума втрат Україна може зрости до сотень мільйонів доларів.
Про даний ризик говорилися в аудиторському звіті, опублікованому раніше.
Вказувалося, що без узгодження з МінАПК був підписаний додатковий договір про 5 доларів знижки з тонни при поставках в інші країни.
Так, у 2015 році ДПЗКУ і ССЕС погодили додаток №3 до кредитній угоді на 1,5 млрд доларів з китайським "Ексімбанком" у 2012 році.
Китайська сторона вважає, що відповідно до додатка №3 на кожну тонну зернових, що експортуються ДПЗКУ не тільки в Китай, але і в будь-яку іншу країну, корпорація зобов'язана виплатити китайській ССЕС 5 доларів комісії. І це - додатково до виплат відсотків по кредиту і плати за його обслуговування.
На думку китайської сторони, ДПЗКУ не виконує цей пункт, і ССЕС звернулася в GAFTA.
"На сьогоднішній день сума претензій ССЕС близько 82 млн доларів, але якщо додати туди 2018 і 2019 рік, які ще не входять в зазначену суму, то потенційна сума позову може скласти до 126 млн доларів", - заявив "Економічній правді" в.о . голови правління Саймон Чернявський.
Він додав, що на сьогоднішній день залишок боргу по кредиту ДПЗКУ - понад 1 млрд доларів. На рахунках корпорації залишилося менше 387 млн доларів з отриманих 1,5 млрд доларів кредитних коштів.
"Цих грошей вистачить для продовження регулярних виплат за кредитним договором тільки до липня 2021 року. Бездіяльність у вирішенні цієї проблеми може призвести до активації державної гарантії і коштувати Україні понад 900 млн доларів бюджетних грошей. І це без урахування можливих штрафів і судових витрат", - підкреслив Чернявський.
В.о. голови правління додав, що він ще на початку лютого поінформував про ситуацію Міністерство розвитку економіки, сільського господарства і торгівлі, а також членів аграрного комітету Верховної Ради і представив можливі шляхи виведення компанії з кризи, основний з яких - реструктуризація боргу.
