Різні групи впливу намагаються провести через парламент "антитютюнові" ініціативи, які не мають нічого спільного з боротьбою з курінням, але мають на меті знищення тютюнової галузі.
Таку думку в інтерв'ю УНІАН висловив виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко, коментуючи дослідження інституту щодо законопроекту 4358.
"Замість того, щоб просто ввести в Україні європейські вимоги, різні групи впливу намагаються прочитати їх по-своєму, додаючи якісь пункти та одночасно ігноруючи окремі норми міжнародного законодавства. Це призводить до "білого шуму", появи неякісного "законодавчого спаму" без економічного обґрунтування, оцінки регуляторного впливу, синхронізації з іншими законами", - наголосив експерт.
За словами Денисенка, у зв'язку з підписанням Угоди про Асоціацію з ЄС Україна має узгодити своє антитютюнове законодавство з європейським, точніше – з Директивою 2014/40/ЄС. Саме тому з 2015 року у Верховній Раді була низка законодавчих ініціатив щодо зменшення шкоди від тютюну.
Один із таких документів – ухвалений Радою законопроект 4358 - лобіювали громадські організації: "Спочатку він забороняв усе, що можна, і навіть трохи більше. Наприклад, продаж цигарок особам до 21 року. Справа в тому, що в Україні людина з 18 отримує повну громадянську дієздатність, тому нелогічно, що вона, наприклад, може слугувати в армії, але не може купити цигарки", - зазначає виконавчий директор УІБ.
За словами Денисенка, після доопрацювання в комітеті з документа прибрали вимоги до зовнішнього вигляду упаковки або заборони розміщення сигарет на полицях магазинів, максимально наблизивши до вимог Директиви ЄС. Експерт зазначив, що часто у законопроектах, нібито спрямованих проти куріння, головною метою є "зарегулювання легального бізнесу". За його словами, для більш ефективної роботи над антитютюновою політикою необхідно проводити розрахунки, як ті чи інші заходи вплинуть на бюджет, на економіку, і головне – чи призведуть вони до зменшення кількості тютюнозалежних громадян.
"Коли розробка "антитютюнового" законопроекту є одним із КРІ для отримання гранту, то в результаті маємо новий "законодавчий спам", - додав Денисенко.
На думку експертів Українського інституту майбутнього, до боротьби із залежностями потрібно підходити комплексно, оскільки через велику кількість грантів на антитютюнову діяльність вона є домінуючою. За словами Денисенка, депутати не звертають уваги на такі залежності, як алкоголізм, лудоманія, чи споживання шкідливої їжі.
"Чомусь не звучать ініціативи стандартизувати розмір та вид пляшки горілки, заборонити її викладку на полицях супермаркетів або заборонити рекламу ігрових автоматів чи казино. При тому, що низка країн вже активно впроваджує регулювання цих секторів, обмежуючи рекламу та продаж неповнолітнім", - підсумував експерт.
Раніше УІМ опублікував дослідження "Україна без цигаркового диму. Чи допоможе законопроект 4358 боротися з курінням", у якому проаналізував останні законопроекти, розроблені з метою боротьби з курінням.
