У Бузькому лимані зникла більшість видів риб, а вода в колодязях прибережних населених пунктах стала непридатною для пиття.
Про це йдеться в репортажі "Вістей" з околиць шламосховища Миколаївського глиноземного заводу, в якому зберігаються відходи виробництва - червоний шлам.
За розповідями місцевих жителів, Бузький лиман став непридатний навіть для того, щоб купатися: після перебування у воді у людей з'являються опіки або висип. Як говориться в матеріалі, причиною вони називають перебування поруч з лиманом сховища червоного шламу.
"Коли у нас вітер, то йде цілий стовп червоного пилу, який накриває і річку, і берега", - розповів житель села Козирка Миколаївській області.
Видання наводить результати експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, яка виявила ряд небезпечних речовин у відходах червоного шламу Миколаївського глиноземного заводу, що негативно впливають на навколишнє природне середовище, а також життя і здоров'я людини.
Дослідницько-випробувальним токсикологічними центром наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л. І. Медведя Міністерства охорони здоров'я встановлено, що в зразку червоного шламу, наданого на дослідження було виявлено миш'як, кадмій, ртуть, свинець тощо.
"Попадання в організм цих важких металів може привести до порушень обміну макро- і мікроелементів (в першу чергу, кальцію, цинку, фосфору, заліза і купруму). Серед виявлених в червоному шламі хімічних елементів найбільшу небезпеку можуть представляти елементи алюміній, бор, кальцій, хром, ферум, манган, магній, сірка, стибіум, станум, ванадій, стронцій і силіцій", - пишуть ЗМІ.
У листопаді 2020 громадська організація "Стоп шлам" подала позов до суду проти Миколаївського глиноземного заводу, вимагаючи відшкодувати більше 9,2 млрд гривень морального збитку за шкоду екології та здоров'ю людей, що наноситься сховищами червоного шламу. У травні 2021 року суд першої інстанції визнав позов "Стоп Шлам" правомірним і присудив жителям Миколаєва 9,21 млрд гривень в якості компенсації. У вересні потрібно розгляд апеляції, яку подав МГЗ.
29 липня екологічні активісти звернулися до міжнародних екологічних організацій з відкритим листом, в якому закликали їх допомогти в боротьбі із загрозою екологічної катастрофи в Північному Причорномор'ї.
