Українським Збройним силам потрібен цілий підрозділ IRIS-T та дві повноцінні батареї NASAMS для кардинальних змін на полі бою на південному напрямку.
Про це "Апострофу" розповів речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
Читайте також: Фабрика дронів: чим Іран ще може "здивувати" Україну
За його словами, кілька поставлених установок NASAMS від Сполучених Штатів не зможуть впоратися із лінією фронту у 2,5 тисячі кілометрів.
"У нас лінія фронту 2,5 тис. кілометрів, звідки ворог може атакувати як авіацією, так і крилатими ракетами, дронами-камікадзе. Це рахуючи морське узбережжя, Крим, Білорусь та Росію. Ось і все. Зміниться все лише тоді, коли ми отримаємо достатню кількість засобів ураження і боєприпасів до них. Наприклад, якщо буде цілий підрозділ IRIS-T, дві повноцінні батареї NASAMS, тоді можемо говорити, що ми перекрили цими комплексами, разом із тими, що ми вже маємо на озброєнні, південний напрямок: Одеську, Миколаївську, Херсонську області. Зробити такий собі щит півколом. Тобто це вплине, але тільки за умов достатньої кількості", - зауважив речник.
Він зазначив, що дані поставки в обмеженій кількості є просто певним посиленням, не здатним змінити ситуацію корінним чином на полі бою. Навіть те, що ППО сухопутних військ отримали самохідні зенітні установки з Німеччини Gepard - теж не здатне перекрити бодай якусь ділянку фронту.
"Вони мають обмежену дальність: до п’яти кілометрів. То скільки ж тих Gepard треба розставити, щоб перекрити якусь ділянку фронту? Тому їх використовують більше для прикриття певних військових чи стратегічних об’єктів. Та є і проблема зі снарядами: це не дешева річ, і виробляють їх країни Європи. Наприклад, Швейцарія, яка є нейтральною країною і в принципі не дала дозволу, щоб Німеччина передавала для України ці боєприпаси", - розповів він.
Те саме стосується й ПЗРК різного типу і радіусів дії, якими теж бажано дуже щільно наситити фронт.
"Адже яка зона дії ПЗРК? Всього 4,5 кілометри по висоті і 7 кілометрів по дальності", - додав Юрій Ігнат.
