Міністр оборони Олексій Резніков повідомив, що в Україну прибули зенітні ракетні комплекси NASAMS та Aspide. Як допомагають убезпечувати українське небо союзники, чи можемо ми розраховувати на власні розробки та на які "сюрпризи" від рашистів слід очікувати найближчим часом? На ці питання в інтерв’ю "Апострофу" відповів речник командування Повітряних сил ЗСУ ЮРІЙ ІГНАТ.
- Після ракетних ударів по Києву, що сталися 10 жовтня, союзники України пообіцяли нам допомогти покращити нашу систему ППО. Станом на зараз – що вже доїхало?
- До нас приїхала система IRIS-T(ЗРК з Німеччини – "Апостроф"). Вона йде з відповідною станцією, пунктом управління. Це фактично радар, який може відстежувати кілька сотень повітряних цілей одночасно, передавати дані на установку, яка цілі і знищує. Ми очікували від системи якнайкращих результатів, і вона їх показала: в перший же день збила 9 з 10 ракет. Використовувалась вона й під час наступних ракетних обстрілів. Краще не казати де саме, щоб не можна було вирахувати, де ця система встановлена. Але мова йде майже про стовідсоткове влучання – одна ракета, одна ціль.
Очікуємо від німецької промисловості до кінця року решту установок, щоб IRIS-T працював як повноцінний підрозділ.
- "Решта" це скільки?
- Поки що ми очікуємо ще три установки які можуть скласти повноцінний підрозділ. Це буде доволі велика ділянка території, яку ми можемо перекрити. Навіть три установки одна від одної можуть знаходитись в 40 кілометрах, тобто саме такий радіус дії. Відтак понад 100 кілометрів лінії фронту повітряного простору можна перекрити.
- Що ще ми очікуємо?
- NASAMS (розмова відбулася до оголошення про передачу в Україну ЗРК NASAMS та Aspide, - "Апостроф"). Нам повинні дати дві батареї цього норвезського комплексу. Але дві батареї це "плаваюча" цифра, адже в одній батареї може бути від одної до дев’яти пускових установок. На жаль, в світі їх не дуже багато, але NASAMS мають на озброєнні 12 країн світу, і ці країни саме пусковими установками могли б нашій країні допомагати.
Читайте також: Все робиться постфактум: офіцер ВМС США оцінив постачання NASAMS для української армії
- Якщо NASAMS, як ви кажете, не дуже багато в світі, то чи вистачить нам ракет до них?
- Ракети там використовуються американські: AIM-120 AMRAAM. Це авіаційна ракета, яку використовують американські винищувачі й винищувачі країн НАТО. Це одна з найпоширеніших авіаційних ракет у світі. Тому ракетного озброєння у наших союзників для цих систем достатньо. Пускових установок не так багато. Але можна розраховувати, що нам будуть їх надавати.
- А чим відрізняються ці системи від тих, що в нас є сьогодні?
- IRIS-T і NASAMS можуть працювати в одному інформаційному полі, обмінюватись інформацією про повітряні цілі в реальному режимі часу. Наприклад, IRIS-T "побачив" ціль, але не може дістати до неї. В єдиному інформаційному полі IRIS-T передає дані на NASAMS, а NASAMS вже перестріває ціль і добиває її. Так само і Patriot може працювати. Це в них запроваджена така автоматизована система управління. Вплив людського фактору зведений до мінімуму. Це якщо порівняти по технологіям авто 70-х років і Tesla з автопілотом. В середині наших комплексів Бук-М1, С-300 сидить бойова обслуга і від кожної людини залежить результат: командира, оператора, навідника, того хто захоплює ціль. Плюс апаратура сама допотопна. А тут вже люди виконують спостережну функцію й автоматика сама визначає що робити.
- Ситуація з безпекою в українському небі після допомоги союзників змінилася?
- Ми отримали один IRIS-T з радіусом в 40 кілометрів. Щось змінилося? Ну ми збили ще додаткових - ну, нехай 20 цілей. Зміни, звісно, є, але чи вплинуло це кардинально на хід бойових дій? Ні, не вплинуло. Чому? Тому що вона одна. Все банально просто.
- А коли на бойове чергування стануть установки NASAMS, це кардинально щось змінить?
- Ну якщо ми отримаємо ще чотири установки NASAMS, як думаєте, це вплине на хід бойових дій? Кардинально. Звичайно що ні. У нас лінія фронту 2500 кілометрів, звідки ворог може атакувати як авіацією, так і крилатими ракетами, дронами-камікадзе. Це рахуючи морське узбережжя, Крим, Білорусь та Росію. Ось і все. Зміниться все лише тоді, коли ми отримаємо достатню кількість засобів ураження і боєприпасів до них.
Наприклад, якщо буде цілий підрозділ IRIS-T, дві повноцінні батареї NASAMS, тоді можемо говорити, що ми перекрили цими комплексами, разом із тими, що ми вже маємо на озброєнні, південний напрямок: Одеську, Миколаївську, Херсонську області. Зробити такий собі щит півколом. Тобто це вплине, але тільки за умов достатньої кількості. Зараз це просто посилення. Плюс в ППО сухопутних військ з’явились Gepard (самохідна зенітна установка з Німеччини – "Апостроф"). Та вони мають обмежену дальність: до п’яти кілометрів. То скільки ж тих Gepard треба розставити, щоб перекрити якусь ділянку фронту? Тому їх використовують більше для прикриття певних військових чи стратегічних об’єктів. Та є і проблема зі снарядами: це не дешева річ, і виробляють їх країни Європи. Наприклад, Швейцарія, яка є нейтральною країною і в принципі не дала дозволу, щоб Німеччина передавала для України ці боєприпаси.
Також є ПЗРК різного типу і радіусів дії. Але ними потрібно дуже щільно наситити фронт, адже яка зона дії ПЗРК? Всього 4,5 кілометри по висоті і 7 кілометрів по дальності.
- Були повідомлення, що Італія та Франція погодились передати нам ЗРК SAMP-T. Чим ця зброя нам може бути цікава?
- Вельми цікава. Це дуже потужний комплекс. Заявляється, що мало не балістику (балістичні ракети, - "Апостроф") він може збивати. Але це лише поки що тільки заяви. Тут рано про щось конкретне казати. Є ж ще, наприклад, HAWK (американський ЗРК – "Апостроф"), який є на озброєнні в багатьох країн. Він би згодився для таких цілей, як дрони-камікадзе і без проблем би їх знищував, навіть якщо б він був не останньої глибокої модернізації. Адже збивати ці дрони не так вже й важко, є питання лише в кількості вогневих засобів, які можуть перекривати ту чи іншу ділянку території.
- Чи є у нас власні перспективні розробки у галузі ППО, щоб хоча б у недалекому майбутньому ми не залежали від доброї волі партнерів?
- Немає. Нам КБ "Луч" пропонувало на базі "Нептуна" зробити ЗРК. КБ "Південне" пропонувало зенітну систему, але це все було на рівні комп’ютерної графіки. Так само як і проект "Грім-2" (оперативно-тактичний комплекс, що розробляє КБ "Південне", - "Апостроф"). Цей комплекс точно би змінив хід війни. Можливо і війни би не було, якби у нас був такий комплекс. Та на жаль, в українську оборонку ніхто не вкладав гроші. А зараз в умовах війни створювати щось глобальне буде важко. А вже після перемоги можна буде задуматись чи варто ставати таким собі Ізраїлем в плані виробництва високотехнологічної зброї.
- Балістичні ракети, які збирається, або вже передав росії Іран. Наскільки вони небезпечні для нас?
- Балістичні ракети – небезпечна зброя, тому що їх ми не можемо збивати. З ракетами Іскандер-М українські військові вже знайомі, це більш-менш високоточна зброя. Тому які методи протидії? Ховатися. Якщо є інформація, що така ракета летить, треба вийти з під того удару. Балістика є балістика. Як можна збити те, що вже падає. Летить вона з космосу на швидкості 4 тисячі кілометрів на годину. Ну чим збити її? Фактично нічим, особливо у наших реаліях.
Так само й іранські ракети. Вона злітає в стратосферу, там відділяється бойова частина 500 кілограмів, і летить на величезній швидкості вниз. Але яка якість іранських ракет, як вони спроможні влучати в цілі, наскільки ефективні та точні, поки незрозуміло. Вони ж зібрані в умовах санкцій.
Але! Наше військове керівництво знає певні методі протидії таким ракетам. Адже і заходів безпеки в росії при зберіганні снарядів не дотримуються, і "бавовну" ніхто не відміняв на території їхньої держави.
Читайте також: Краще "Іскандера": чим небезпечні іранські балістичні ракети
- Коли росія ще тільки отримала іранські дрони-камікадзе та почала використовувати їх на території України, багато з них, нажаль, досягали цілей. Зараз же ЗСУ збивають набагато більше таких цілей. Це завдяки вже досвіду, який набули військові?
- Звичайно що з`явився досвід, нові тактичні прийоми, нове озброєння. Ми стикнулися з новими типами боєприпасів. Їх збивають ракетами, винищувальною авіацією, зенітними гарматами, великокаліберними кулеметами. Загалом, все що є, все може бути застосовано. Ми вже зрозуміли як вони літають, куди літають, як потрібно правильно реагувати. Так само було і з крилатими ракетами, які по нас сотнями пускали. З часом, відсоток збитих цілей зростав.
- Багато експертів кажуть, що як тільки Україна отримає винищувачі F-16, то це призведе мало не до корінного перелому у війні. Ви з цим погоджуєтесь?
- Залежить від того, скільки саме цих винищувачів ми можемо отримати, та в якій перспективі. Але винищувач це тільки половина справи. Питання в озброєнні, яке йде в комплекті до цього літака. Є моделі, призначені для роботи в повітрі, на землі, багатоцільові. Спектр озброєння F-16, це найрізноманітніші ракети різного радіусу дії. Навіть ракети HARM, випущені з F-16, це вже не ті ракети HARM, що зараз є на наших МіГ. Вони вже значно підвищать свою функціональність, дальність застосування. Отримати хоча б декілька ескадрилей. Але потрібно адаптувати для цих літаків і наші аеродроми, і інженерів мати, які будуть їх обслуговувати, і систему управління. Це дуже складний процес. Та його треба запускати, адже переоснащення повітряних сил на новий тип літака питання вже вирішене. Ми не зможемо на наявних у нас літаках в майбутньому виконувати завдання: техніка морально і фізично застаріла, особливо озброєння. Ракети, які ми маємо, не відповідають сучасним загрозам, ворог набагато технологічніший. Тим паче, багато техніки ворогом вже знищено.
Питання в тому як і коли партнери зможуть нам надати цю техніку. Це призведе до певного паритету, адже F-16 хоч і є літаком четвертого покоління, але ці літаки пройшли етапи глибокої модернізації і вони будуть переважати російську авіацію по своїм тактико-технічним характеристикам.
- Чи буде росія нарощувати ракетні удари взимку, щоб зробити нам ще гірше, ніж є зараз?
- Політики і чиновники кажуть, що нас очікує важка зима. По цим заявам можна зробити висновки, що противник буде робити ці удари. Їхній план – знищити енергетику й примусити Україну до переговорів на умовах капітуляції. Зрозуміло, що якщо в них є такі плани, то обстріли будуть продовжуватись. Для того ж і беруться ті іранські ракети, продовжують поступати дрони-камікадзе, плюс в них є і інші ракети, такі як Х-22 ну, і крилаті ракети вони й надалі будуть виробляти. Зараз вони накопичують певний запас цих ракет "Калібр", виробництво-то в них триває. Просто є певні часові рамки: ракета не може бути виготовлена за кілька днів, це великий технологічний процес. Вони роблять паузи, накопичують певну кількість ракет, перевозять їх, заряджають і вистрілюють. Більше 10 "Калібрів" за раз вони ж ніколи не випускають, хоч мають в Чорному морі носіїв цих ракет набагато більше: залп із 40-50 ракет вони могли б робити, але останнім часом випускають їх зовсім мало.
