Місто Ізюм та прилеглі села мало не найбільше постраждали від російських обстрілів. Саме на Ізюм були скинуті перші авіаційні бомби на початку війни, а в селі Кам'янка, що знаходиться неподалік, не залишилося жодного вцілілого будинку.
Як зараз виглядають населені пункти Ізюмського району Харківської області, по яким пройшовся "рускій мір", та як повертаються до колишнього мирного життя місцеві мешканці – показали у сюжеті на Youtube-каналі "Військове телебачення України".
До війни у селі Кам'янка проживало більше тисячі мирних мешканців, нині ж тут немає жодного вцілілого будинку. Російські окупанти зробили з населеного пункту суцільну руїну.
"Ми зараз знаходимося на найвищій точці міста Ізюм, і коли ти в живу, а не на карті дивишся на всю цю територію, розумієш, яку важливу та надзвичайно складну роботу роблять ЗСУ по звільненню нашої території", – розповідає військовий журналіст Олександр Соловій.
Читайте також: Страх і терор: чому дії Росії в Україні слід вважати геноцидом
Місто Ізюм росіяни бомбардували чи не найбільше в Україні. Як це не парадоксально, але окупанти продовжували обстріл міста навіть тоді, коли воно було повністю під їхнім контролем.
"От всім відомо про Маріуполь, сперечатися не буду, але за статистикою найбільше ракет прилетіло саме по місту Ізюм. Видно, що місто дуже побите. Ми проїжджали Барвінкове, а коли українські військові шли на Ізюм, проходили через Балакле та Савинці, і от навіть вони набагато більше вціліли. А тут видно прильоти, цілі багатоповерхівки спалені, є вулиці, де не вціліло жодного будинку. Мені місцеві вже розповідали, що росіяни спалювали Ізюм навіть тоді, коли він був під їхнім контролем. Вони спеціально його обстрілювали, щоб потім казати, що це ЗСУ робить", – каже український військовослужбовець Володимир.
"Безпосередньо по місту Ізюм найперше були саме авіаційні удари, якщо не помиляюся, то 2 березня були скинуті перші авіаційні бомби по центру міста, били по нафтобазі, але потрапили в житловий будинок", – додає до слів побратима військовослужбовець ЗСУ Богдан.
Визволяти місто від російських загарбників активно допомагали місцеві жителі. Ризикуючи власним життям, вони повідомляли ЗСУ про розташування та переміщення ворожих підрозділів. Військовослужбовець Володимир – місцевий. Він у перші ж дні взяв до рук зброю та разом з побратимами пішов захищати рідну землю. До повномасштабного вторгнення займався фермерством, а саме вирощував свиней. Чоловікові дуже не подобається, коли чує, що російських окупантів порівнюють з цими тваринами.
"Я вирощував та різав свиней на м'ясо. І знаєте, порося – це доволі охайна тварина, яка ходить на один куток. Тобто порівнювати з ними росіян не можна. Росіяни гадять навколо себе. Порося не буде гадити там де їсть, а кацап де сидить, там і сре. Я особисто вважаю, що їх не правильно порівнювати, тваринний світ не винен у тому, що росіяни себе так поводять", – вважає він.
І все ж, незважаючи на значні руйнування, життя на визволених територіях потроху відновлюється. Принаймні вже цієї весни поля навколо спалених українських сіл точно не стоятимуть пусткою, говорить побратим Володимира – Олександр. Він теж до війни займався фермерством, а сьогодні служить в ЗСУ.
"Фермера, яких я знаю, вже повернулися назад і вже починають обробляти поля наскільки це можливо. Кам'янка дуже постраждала від обстрілів, там всі фермери кажуть, що техніки немає, нічого немає. Але вони повертаються, вони налаштовані працювати. Головне, щоб зараз прибрати тут все, вигнати окупантів і будемо обробляти та сіяти поля", – впевнений Олександр.
Важко уявити, яких колосальних збитків сьогодні завдає росія мирній інфраструктурі України. Прийде час і ми це все відбудуємо, не в останню чергу за рахунок репарацій, які росія нам виплатить за цю війну. Але найкращою репарацією для українців буде момент, коли ця недоімперія раз і назавжди зникне з карти світу.
Як повідомляв "Апостроф", деокупована частина Херсонщини знаходиться під постійними обстрілами з боку російських військ. Під обстріл потрапляють житлові будинки, лікарні та навіть морги.