Звільнена з полону бойовиків так званої ДНР українка Тетяна Гончарова розповіла про жахи, які робили з людьми співробітники ФСБ.
Про це повідомляє ресурс LB.ua.
За словами Тані, перша розмова з нею, коли вона потрапила в полон, була спокійна, їй навіть зробили чай.
"Розмову вів явно росіянин, у нього був жахливий московський акцент, назвався він Славіком. ФСБшник, хоча і в цивільному, років до 30. Все питав, як давно я знаю свого напарника, знаю, чим він займається, чи відомо мені про його співпрацю з українськими спецслужбами тощо. Деякі загальні питання. Жодного, зате питань особисто про мене взагалі не було задано. Я намагалася на все відповідати просто "так/ні". Мило поспілкувалися так хвилин 30, і мене відпустили", - розповіла колишня полонянка.
Однак друга зустріч в кабінеті з іншим слідчим з Донецька почалася з побиття - її відразу вдарили в голову. Внаслідок цього у дівчини був розбитий ніс.
"Отже, він вдарив мене і сказав: "Сідай і пиши". Питаю - так а що писати? Він відповідає: "Все, що ти знаєш, що робила, все, що робив напарник". Я бачу, що вони вже все знають. Але спробувала чинити опір - мовляв, я не знаю, що він робив, можу говорити тільки за себе. Визнала, що тільки фотографувала - мовляв, йшла по вулиці, клацнула, і все. Мовляв, так, була знайома з цим хлопцем і знала про його проукраїнські погляди, але не думала, чим він займається. Перечитав він то, що я написала, йому не сподобалося і він вийшов", - розповіла Гончарова.
Потім до кабінету зайшли ще 8 осіб, які почали розпитувати полонену. Вони час від часу підходили і сильно били дівчину по голові або по ребрах. Все це тривало дві години, а після Тетяні наділи на голову мішок і відвезли "на базу", "на підвал".
"Підвал"
"Тобто, на "Ізоляцію" (територія колишньої арт-галереї в Донецьку, яку російські бойовики перетворили в тюрму і "базу Міністерства державної безпеки (МДБ)" - "Апостроф"). Самі "МГБшники" називають її "військово-секретною базою" . Мене відразу спустили в підвал і, не знімаючи мішка, почали катувати. Без будь-яких попереджень підключили електричний струм до п'ят. Я майже відразу втратила свідомість, тому навіть не знаю скільки це тривало і чи говорила я щось. Іншим підключали електроди і на інші місця - голову, геніталії, зуби. Мій напарник Роман постраждав набагато більше мене - у нього і ребра кілька разів ламалися, і з головою у нього проблема", - розповіла Гончарова.
Мучили вже не ті, які привезли - там був свій персонал катів. Тюремниками були військові танкісти так званої ДНР. База "МГБ", але персонал - типу військові. Хтось міг принести їжі або вивести в туалет, а хтось займався тортурами. Тетяна перші 3 місяці була там єдиною жінкою.
"Керівник цього жахливого місця, Кулик Дмитро Павлович, зараз знаходиться під арештом в Україні і з комфортом живе в СІЗО. Він місцевий, з Донецької області. Як виявилося, поки я сиділа в ув'язненні, він виїхав на підконтрольну Україні територію - здається, тут батьки у нього, і його заарештували. І я дуже боюся, що пройде суд і його поміняють як "беркутівців". Або навіть без суду. Коли почали виводити на роботи, то бачила його майже кожен день, особливо коли доводилося мити його кабінет. Він власноруч катував людей. Іноді міг просто напитися, йому ставало нудно, і когось висмикували з камери, щоб звіряче бити", - зазначила Таня.
Умови в полоні
Вона також розповіла, що на початку, коли вона потрапила в "Ізоляцію", туди не завозили їжу і одяг. Вона перші місяці перебувала там, в чому і потрапила, коли заарештували - в кофті, джинсах і балетках на босу ногу.
"Ні про яке миття мова взагалі не йшла - я волосся півтора місяці руками розчісувала. Якщо хочеш в туалет, є як би необрізана 5-літрова фляга з-під води. Вибачте за подробиці, якщо чоловікам туди потрапити можна, то жінкам - нереально, не кажучи вже про велику необхідність. Якщо дуже пощастить, то раз в 3 дня могли вивести на 5 хвилин в туалет, де ти зараз вмилася, сходила в туалет, випрала нашвидку білизну - і все, назад в камеру. Навіть коли є співкамерники, говорити ні про що серйозне не можна, адже всюди відеокамери з хорошим звуком і зображенням, все фіксується цілодобово. Умови там покращилися хіба в останній рік-два - дівчата розповіли, які там були. Ніби в камерах з'явилися раковини і туалети, і навіть поставили пральні машинки. Таке враження, що "ДНРовці" до чогось готуються - може, самі там сидіти", - поділилася Тетяна.
Примусові роботи
Колишня полонянка бойовиків підкреслила, що пізніше її почали використовувати на господарських роботах - в основному, відмивати від крові кімнати, де тільки мучили людей.
"Заходиш туди - а там калюжі крові всюди, навіть на стелі, і зуби, і шматки кісток. Тобі дають щіточку, що трохи перевищує зубну, відбілювач і кажуть - мий. І ставай на стільчик, лізь на стелю, і щоб все вимила начисто. Якось виходжу в хол - мені тоді доручили їжу іншим полоненим рознести. А прямо під ногами в холі лежать два якихось хлопця, забиті вже не знаю чи до смерті - але поруч валяється повністю погнута металева бита, і стільчики металеві звивисті, тому що ними явно били. І довелося їх просто переступити і йти далі. Там трупи майже кожен день виносили. Загалом, я провела рік і три місяці в "Ізоляції". Весь цей час у мене не було ніякого зв'язку ні з ким, туди доступ заборонений", - розповіла Гончарова.
Після перших тортур дівчину підняли в "стакан" - це така дуже маленька кімнатка, де можна зробити максимум два маленьких кроки від стіни до стіни. Вона там пролежала 2 доби.
"Вони іноді підходили і питали, чи я нормально почуваюся, приносили чай і хліб. Правда, я його не їла, тому що, як я тюремникам потім сказала: "А сенс мені їсти щось, якщо ви мене все одно почнете бити і буде нудити?". На наступний допит знову приїхав "ФСБшник" Славік - той, що був ввічливим на першій бесіді. Каже: "Нам треба, щоб ти під відеозапис сказала чітко все, що ти робила - знімала, прослуховувала. Без всяких цих "пам'ятаю-не пам'ятаю" і валяння дурня". Показав мені фотографію водійських прав моєї подруги, яка мене звела з куратором з ГУР. Стало очевидно, що вони знають все, тому я і перестала грати в гру "я - не я, і корова - не моя". Ну назвала їм "нік" мого куратора в мережі, але що це їм дало? Вони сказали - добре, за тиждень у тебе запис. І перевели мене зі "стакану" в кімнатку два на два метри - хоч трохи більше. Там полички для канцелярії перетворили в спальне місце, дуже вузькі, де можна було спати тільки на боці", - поділися розповіддю Тетяна.
Як повідомляв "Апостроф", колишня полонянка бойовиків ДНР розповіла, як потрапила в полон, і що з нею відбувалося в "Ізоляції" - заводі в Донецьку, який в 2014 році захопили бойовики і перетворили в тюрму і місце для тортур.
