У східній Німеччині, розкопали 4200-річну могилу, яка містила скелет людини, яка, ймовірно, ризикувала стати «зомбі». Археологи дійшли такого висновку, тому що ця людина, якій на момент смерті було приблизно від 40 до 60 років, була похована з важкою кам’яною плитою, покладеною на ноги.
Про це повідомляє "Ancient Origins Tours"
Читайте також: Біля Везувія знайшли загублену віллу знаменитого римського імператора: фото
Плита мала приблизно три фути (один метр) у довжину, 20 дюймів (50 сантиметрів) завширшки та чотири дюйми (10 сантиметрів) завтовшки, і її призначенням було запобігти тому, щоб мешканець могили викопував собі вихід із могили.
Могилу ймовірного зомбі знайшли поблизу села Оппін, яке розташоване на південний захід від Берліна в землі Саксонія-Ангальт. Його виявили під час розкопок, які розпочалися вздовж маршруту запланованої міжміської підземної лінії електропередач у Баварію.
Могилу зомбі виявили на відкритих сільськогосподарських угіддях у землі Саксонія-Анхальт
У той час як казки про зомбі, вампірів та інших мертвих упирів були особливо поширені в Європі в середні віки, мало відомо про те, наскільки глибоко концепція ревенантів проникла в міфологію людей, що жили в бронзовому столітті. Виявлення цього поховання зомбі у східній Німеччині демонструє, що люди в регіоні знали легенди ще в третьому тисячолітті до нашої ери, що свідчить про те, що вони сягають ще більш глибокої доісторії.
Живі мерці
Археологи та інші офіційні особи, які брали участь у розкопках, були раді знайти підтвердження віри в ревенантів, що передує історичній епосі.
"Ми знаємо, що навіть у кам’яному віці люди боялися ревенантів», — сказала археолог і керівник проєкту Сюзанна Фрідеріх в інтерв’ю німецькому суспільному мовленню MDR. «Тоді люди вірили, що померлі іноді намагаються звільнитися з могил".
Ревенант або зомбі був невіддільною частиною різних стародавніх міфологій, у тому числі кельтської та скандинавської. Страх перед людьми, які повертаються, також був справжнім явищем у Стародавній Греції, що знайшло відображення в їхній практиці зважування похованих трупів. Багато літератури показує, що римляни вірили в ревентантів, і в їхньому випадку було звичайною практикою вкладати камні в роти мертвих, щоб вони не воскресли й не їли плоть живих.
У середньовіччі такі вірування були надзвичайно поширені, оскільки стверджувалося, що померлі, відьми, одержимі люди, ті, хто покінчив життя самогубством, і особи, яких укусили вампіри, вирвуться зі своїх могил, щоб приєднатися до рядів ходячих мерців. Нещодавно в 1600-х роках у Польщі стався спалах істерії проти ревенантів (і вампірів), коли під час поховання часто вживалися запобіжні заходи, щоб зхопити людей, підозрюваних у тому, що вони зомбі чи вампіри, у їхніх могилах.
Покладання величезного каменя на тіло було одним зі способів завадити злісним мерцям воскреснути. Але це був не єдиний.
"Є могили, де труп навіть лежить на животі, - сказав Фрідеріх. - Якщо він лежить на животі, він заривається все глибше і глибше, замість того, щоб підніматися на поверхню ... також є мертві тіла, які лежать на животі, які були також пробиті списом, тому вони були практично закріплені в землі".
Думка про те, що зомбі можна вбити, лише знищивши їм голову або мозок, здається сучасним варіантом стародавніх легенд. Найближчий еквівалент можна знайти в римські часи, коли, очевидно, деякі тіла були розчленовані перед похованням, щоб захистити їх від прокляття зомбі.
Раніше ми розповідали про римську дорогу в Туреччині, якій більше двох тисяч років.
- Вас також може зацікавити:
Знайдене в болоті тіло розкрило вбивство 2400-річної давнини: таємниця людини з Толлунда, фото
Вчені відкрили новий вид динозаврів, що жили в Патагонії 70 мільйонів років. Фото
